Балтер Алла Давидівна

Балтер Алла Давидівна
Ім'я при народженні	рос. Алла Давидовна Балтер
Народилася	23 серпня 1939(1939-08-23) Київ, Українська РСР, СРСР
Померла	14 липня 2000(2000-07-14) (60 років) Москва, Росія ·злоякісна пухлина
Поховання	Ваганьковське кладовище
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	акторка
Знання мов	російська
Заклад	МАДТ імені В. В. Маяковського, Ленінградський Лєнком, Київський АРДТ імені Лесі Українки
Роки активності	з 1961
У шлюбі з	Еммануїл Віторган
Діти	Віторган Максим Еммануїлович
Нагороди
IMDb	ID 0051193

Алла Давидівна Балтер (23 серпня 1939 — 14 липня 2000) — радянська і російська акторка театру та кіно. Народна артистка Російської Федерації (1998).

Життєпис

Народилася 23 серпня 1939 року у Києві в єврейській родині.

Закінчила Київське театральне училище при Київському драматичному театрі імені І.Франка по курсу М. М. Крушельницького.

Свій творчий шлях майбутня акторка розпочинала в Ленінграді, де грала на сцені Театру імені Ленінського комсомолу.

У 1961—1965 роках — актриса Київського академічного драматичного театру імені Лесі Українки та інших театрів України.

З 1971 по 1982 роки — акторка Московського драматичного театру імені К. С. Станіславського.

З 1982 по 1984 рік працювала в складі трупи Московського театру на Таганці.

З 1984 року була провідною актрисою Театру імені Володимира Маяковського у Москві.

Померла 14 липня 2000 року на 61-му році життя в Москві від раку хребта, похована на Ваганьківському цвинтарі (ділянка № 24).

Родина

• Перший чоловік — Еммануїл Анброх (1935—2015), воротар футбольного клубу «Таврія» з Сімферополя (1958—1965 роки, 130 ігор), переможець першості СРСР у класі «Б» 1964 року. Останнім часом проживав у Бат-Ямі в Ізраїлі.
• Другий чоловік — Еммануїл Віторган (нар. 1939), народний артист Росії ,
• Син — Максим Віторган (нар. 1972), актор, режисер.

Творчість

Ролі у театрі

• «Вестсайдська історія» Артура Лорентса — Аніта
• «Кішка на розпеченому даху» Теннессі Вільямса — Мег
• «Хай живе королева, віват!» Роберта Болта — Марія Стюарт
• «Гра тіней» Ю. Едліса — Клеопатра
• «Вікторія» Теренса Реттагена — леді Нельсон
• «Горбун» Славомира Мрожека — Баронеса
• «Чуму на обидва ваші будинки» Григорія Горіна — сеньйора Капулетті
• «Ляльковий будинок» («Нора») Ібсена — фру Лінне

Фільмографія

• 1968 — Ступінь ризику — Алла
• 1975 — Слідство ведуть ЗнаТоКі. Удар у відповідь — Леля
• 1975 — Таке коротке довге життя — Лідія Павлівна
• 1979 — Поема про крила — епізод
• 1980 — Скринька Марії Медичі — Деніза Монсегюр
• 1982 — Транзит — «Русалка», дружина Анатолія Даниловича
• 1984 — Останній візит — Сейра Бертон
• 1990 — Коли святі марширують — дружина джазового трубача Бориса Вешніна
• 1991 — І повертається вітер… — мамо Михайла
• 1992 — Чорний квадрат — Ракітіна
• 1994 — Я люблю — Надія
• 1997 — Зоряна ніч у Камергерському
• 1999 — Каменська (серія «Смерть і трохи кохання») — Таміла Шалвівна Бартош

Телевистави

• 1968 — Три роки — Юлія Белавіна
• 1972 — Посмертні записки Піквікського клубу — міс Емілія Вордль
• 1978 — Мораль пані Дульської — пані Юльясевич
• 1979 — Молода господиня Ніскавуорі
• 1985 — Незважаючи на похилий вік — Ніна Спиридонівна
• 1986 — Ваша дочка Олександра
• 1988 — Ешелон — Іва
• 1989 — Ювілейне танго
• 1989 — Кішка на розпеченому даху — Маргарет
• 1990 — Після дуелі — імператриця Олександра Федорівна, дружина Миколи I

Визнання та нагороди

• Заслужена артистка РРФСР (1990)
• Народна артистка Російської Федерації (1998) — за значні заслуги у розвитку театрального мистецтва

Посилання

• Вмираючи від раку, Алла Балтер продовжувала грати на сцені