Бартоломео Перестрелло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бартоломео Перестрелло
італ. Bartolomeo Perestrello
порт. Bartolomeu Perestrelo
Народився1400 або 1395
Португальське королівство
Помер1457
Порту-Санту, Мадейра, Португалія
Країна Португальське королівство
Діяльністьмандрівник-дослідник
Знання мовпортугальська
БатькоFillipone Palestrelod[1]
МатиCatarina Vicented[1]
ДітиFilipa Moniz Perestrelod[1]

Бартоломéо Перестрéлло (італ. Bartolomeo Perestrello; 1395/1400-1457, Порту-Санту) або Бартоломéу Піріштрелу (порт. Bartolomeu Perestrelo, трансліт. baɾtuluˈmew pɨɾɨʃˈtɾelu) — португальський мореплавець і дослідник італійського походження, який разом із Жуаном Гонсалвішом Зарко та Тріштаном Ваз Тейшейра відкрив острів Порто-Санто[2]. Був першим португальським капітаном-донатаріо, лордом і губернатором острова Порту-Санту (прибл. в 1395—1457 рр).

Біографія

[ред. | ред. код]

Він був сином Міцера Філіппо Палластреллі (в Португалії його називали Філіпе Перестрелу), лангобардського дворянина з П'яченци, і його другої дружини Бертоліни Браччіфорті. Філіппо Палластреллі, як вважається, помилково прибув до Португалії в кортежі королеви Леонори Арагонської, і залишився при дворі Жуана I, який визнав його герб і зробив його гербовим дворянином в 1433 році.

Дворянин і фідальго — есквайр дому принца Жуана, коннетабля Португаліїі і магістр португальського ордена Сантьяго, він отримав у 1446 році, як спадковий феодальний володіння (капітанія), острів Порту-Санту і разом з іншими капітанами флотилії, що відкрила острови — Зарку і Тейшейрою розпочав їх колонізацію.

Капітан-донатаріо Порту-Санту

[ред. | ред. код]

Згідно хроніки португальського середньовічного літописця Гоміша Іаніша ді Зурари, в 1418 році капітани португальського інфанта Енріке — Жуан Зарку і Тріштаном Ваш Тейшейра вийшли в море для дослідження узбережжя Західної Африки. Виконуючи маневр volta do mar під час повернення до Португалії, кораблі Зарко та Тейшейру біли віднесені штормом далі на захід в Атлантичний океан. Випадково вони знайшли порятунок на раніше невідомому їм острові, який мореплавці, що врятувались на острові від смертельної небезпеки назвали Порту-Санту (Свята Гавань)[3]. Зарку і Тейшейра із тріумфом повернулися до Сагрешу і доповіли інфанту Енріке про нововідкритий острів, повідомивши, що він добре придатний для постійного поселення. Через конфлікти з Каталонією щодо прав на Канарські острови, Енріке з великою зацікавленістю підтримав ідею колонізації острова, який міг виступити альтернативою Канарам в якості бази для подальшого дослідження західноафриканського узбережжя. Тож принц без затримки послав колонізувати острів Бартоломео Перестрелло і його відкривачів Жуана Зарку і Тріштана Тейшейру з двома кораблями і товарами для нової країни: пшеницею, медом, цукровою тростиною з Сицилії, виноградом Мальвазія з Криту і навіть кроликами з Португалії.

В 1419 році Жуан Зарку з острова Порту-Санту помітив на горизонті темну смугу, яка нерухомо висіла над морем. Спорядивши корабель і відправившись в цьому напрямку, Жуан відкрив сусідній острів, який через його буйну рослинність було названо Мадейра. Після того, як кролики, завезені на Порту-Санто першими переселенцями, розмножились так, що почали знищувати увесь урожай, переселенці перебрались на сусідній острів Мадейра. Мадейра виявилась більш гостинним і придатним для обробки островом.

У 1425/1426 році управління Мадейрою було розділене між Зарку та Тріштаном, яких було призначено першими капітанами-донатаріо міст Фуншала та Машіку відповідно, а управління капітанією Порту-Санту було надано Бартоломео Перестрелло. Принц Енріке, як магістр Ордену Христа зробив Перестрелло капітаном-донатаріо острова Порту-Санту і доручив йому заселення та колонізацію цього острова. Ефективна колонізація Порту-Санту почалася, мабуть, в 1428 році і через небагату рослинність з самого початку була найменш процвітаючою з трьох капітанств Мадейри і Порту-Санту. Голод і піратство постійно спустошували острів. Легенда приписує Бартоломео Перестрелло відповідальність за бідну рослинність Порту-Санту. Під час своєї першої висадки на острів він привіз одну вагітну кролицю, яка втекла, а її потомство за кілька років заполонило острів. Насправді острів був бідний на воду, і те, що здавалося Перестрелло гарним вкладенням коштів, призвело у підсумку до фінансового розорення його родини.

Сім'я

[ред. | ред. код]

Бартоломео Перестрелло був братом Рафаеля Перестрелло, голови роду Перестрелло з Торреш-Ведраша. У нього також було дві сестри: Катаріна Перестрелло, одружена з Айресом Анесом де Бежа, секретарем (Escrivão da Puridade) короля Жуана I.

Він одружувався чотири рази, по-перше на Маргаріді Мартінс без відомих нащадків, по-друге з Бранкою Діаш, фрейлиною королеви Португалії Елеонори Арагонської і коханки Педру де Норонья (замок Хіхон, 1379 — 20 серпня 1452 р.), 4-й архієпископа Лісабону (1424—1452), від якого вона мала дітей, у тому числі Педру де Норонья, лорд-камергера короля Португалії Жуана II. По-третє, у 1446 році з Брітес Фуртадо де Мендонса (тітці коханки короля Жуана II Ани де Мендонса), від якої мав дітей, включаючи Ізеу Перестрело, дружину Педро Коррея, першого капітан-донатаріо острова Грасіоза на Азорських островах та одного з двадцяти п'яти охоронців короля Жуана II.

Його четвертий шлюб з Ізабель Моніс також приніс дітей. Дочка Ізабель — Філіпа Моніс Перестрело, одна з 12 Комендадорів Сантьяго що народилася близько 1455 р., вийшла заміж за Христофора Колумба близько 1479 р.[4], який певний час перед своїм першим плаванням до Америки жив на Мадейрі та Порту-Санту. Інша дочка — Віоланте, вийшла заміж за Мігеля Молярте і жила в Севільї в Іспанії, а син Бартоломеу Перестрело II став згодом третім капітан-донатаріо острова Порту-Санту.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Pas L. v. Genealogics — 2003.
  2. Doria, Francisco Antonio (2002). De Gênova ao Brasil, I (PDF) (Portuguese) . Архів оригіналу (PDF) за 23 липня 2011. Процитовано 3 червня 2022. Bartolomeu Perestrello, descobridor em 1419 da ilha de Porto Santo
  3. Zurara, ст.288
  4. de Madariaga, Salvador (1952). Vida del muy magnífico señor Don Cristóbal Colón (Spanish) (вид. 5th). Mexico: Editorial Hermes. с. 125. Y así Christovão Colombo casó con Filipa Moniz Perestrello.