Бернар Іно

Бернар Іно;
Персональні дані
Повне ім'я	фр. Bernard Hinault
Прізвисько	Le Patron, Le Blaireau
Дата народження	14 листопада 1954 (70 років)
Місце народження	Іффіньяк
Країна	Франція
Зріст	1,74 м
Вага	62 кг
Командна інформація
Дисципліна	Шосейний велоспорт
Професійні команди
1975—1977; 1978–1983; 1984–1986	Gitane–Campagnolo; Renault; La Vie Claire
Головні перемоги
	Тур де Франс (1978, 1979, 1981, 1982 і 1985); Джиро д'Італія (1980, 1982 і 1985); Вуельта Іспанії (1978 і 1983);

Бернар Іно (фр. Bernard Hinault; 14 листопада 1954 року, Іффіньяк) — легендарний французький професійний велогонщик, п'ятиразовий переможець Тур де Франс — найпрестижнішої багатоденної велогонки світу (тільки Ленсу Армстронгу вдалося перемогти на Тур де Франс більше п'яти разів). Також він один з чотирьох велосипедистів в історії, яким вдалось виграти всі три супербагатоденки (Тур де Франс, іспанську Вуельту і Джиро д Італія), а також єдиний, хто переміг на всіх трьох турах принаймні двічі. Серед інших досягнень Іно на Турі — другі місця в загальному заліку у 1984 та 1986 роках, 28 перемог на етапах (серед яких 13 — з роздільним стартом), майка Короля Гір у 1986 році, зелена майка найкращого спринтера у 1979 році, а також золота і бронзова медалі на Чемпіонатах Світу з шосейних гонок 1980 та 1981 років відповідно.

Найбільші перемоги

1977

Гран-Прі Націй.

Критеріум Дофіне-Лібере.

Льєж-Бастонь-Льєж.

Гент-Вевельгем.

1978

Тур де Франс.

1 місце в загальній класифікації (жовта майка).

Виграв 3 етапи — 8, 15 та 20.

3 дні в жовтій майці.

Вуельта (золота майка).

Гран-Прі Націй.

1979

Тур де Франс.

1 місце в загальній класифікації (жовта майка).

1 місце в класифікації спринтерів (зелена майка).

Виграв 7 етапів — 2, 3, 11, 15, 21, 23 та 24.

17 днів у жовтій майці.

Гран-Прі Націй.

Критеріум Дофіне-Лібере.

Джиро ді Ломбардія.

Ля Флеше Валлонь.

1980

Тур де Франс

Виграв пролог і 2 етапи — 4 та 5.

2 дні у жовтій майці.

Джиро д'Італія (рожева майка).

Чемпіонат Світу з шосейних велогонок.

Льєж-Бастонь-Льєж

Тур Романдії

1981

Тур де Франс

1 місце в загальній класифікації (жовта майка).

Виграв 4 етапи — 7, 16, 20 та 22.

18 днів у жовтій майці.

Париж-Рубе.

Критеріум Дофіне-Лібере.

Золота гонка Амстел.

1982

Тур де Франс

1 місце в загальній класифікації (жовта майка).

Виграв пролог та 3 етапи — 15, 20 та 22.

12 днів у жовтій майці.

Джиро д'Італія.

Гран-Прі Націй.

1983

Вуельта (золота майка).

Ля Флеше Валлонь.

1984

Тур де Франс

Друге місце в загальному заліку.

Виграв пролог.

1 день в жовтій майці.

Гран-Прі Націй.

Джиро Ломбардія.

Чотири Дні Дюнкерка.

1985

Тур де Франс

1 місце в загальній класифікації (жовта майка).

Виграв пролог та етап 8.

16 днів у жовтій майці.

Джиро д'Італія (рожева майка).

1986

Тур де Франс

Друге місце в загальній класифікації.

Виграв майку «Короля Гір».

Виграв 3 етапи — 9, 18 та 20.

5 днів у жовтій майці.

Посилання

Бернар Іно – ProCyclingStats
Незабываемая дуэль — Грег Лемонд vs Бернар Ино [Архівовано 26 березня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

п о р Переможці Тур де Франс
1903-1925	Моріс Гарен (1903) • Анрі Корне (1904) • Луїс Труссельє (1905) • Рене Потьє (1906) • Люсьєн Петі-Бретон (1907) • Люсьєн Петі-Бретон (1908) • Франсуа Фабер (1909) • Октав Лапіз (1910) • Густав Гаррігу (1911) • Оділь Дефрає (1912) • Філіп Тіс (1913) • Філіп Тіс (1914) • 1915—1918¹ • Фірмін Ламбо (1919) • Філіп Тіс (1920) • Леон Сьєр (1921) • Фірмін Ламбо (1922) • Анрі Пеліссьє (1923) • Оттавіо Ботеккія (1924) • Оттавіо Ботеккія (1925)
1926-1950	Люсьєн Біссе (1926) • Ніколя Франц (1927) • Ніколя Франц (1928) • Моріс де Велє (1929) • Андре Лєдюк (1930) • Антонін Маньє (1931) • Андре Лєдюк (1932) • Жорж Шпейхер (1933) • Антонін Маньє (1934) • Ромен Маєс (1935) • Сільвер Маєс (1936) • Роже Ляпебі (1937) • Джино Барталі (1938) • Сільвер Маєс (1939) • 1940—1946¹ • Жан Робік (1947) • Джино Барталі (1948) • Фаусто Коппі (1949) • Фердінанд Кюблер (1950)
1950-1975	Уго Коблє (1951) • Фаусто Коппі (1952) • Луїс Бобе (1953) • Луїс Бобе (1954) • Луїс Бобе (1955) • Роже Валковяк (1956) • Жак Анкетіль (1957) • Шарлі Голь (1958) • Федеріко Баамонтес (1959) • Гастоне Ненчіні (1960) • Жак Анкетіль (1961) • Жак Анкетіль (1962) • Жак Анкетіль (1963) • Жак Анкетіль (1964) • Феліче Джімонді (1965) • Люсьєн Аймар (1966) • Роже Пінжон (1967) • Ян Янсен (1968) • Едді Меркс (1969) • Едді Меркс (1970) • Едді Меркс (1971) • Едді Меркс (1972) • Луїс Оканья (1973) • Едді Меркс (1974) • Бернар Тевене (1975)
1976-1998	Люсьєн Ван Імпе (1976) • Бернар Тевене (1977) • Бернар Іно (1978) • Бернар Іно (1979) • Юп Зетемельк (1980) • Бернар Іно (1981) • Бернар Іно (1982) • Лоран Фіньон (1983) • Лоран Фіньон (1984) • Бернар Іно (1985) • Грег Лемонд (1986) • Стефан Роше (1987) • Педро Дельгадо (1988) • Грег Лемонд (1989) • Грег Лемонд (1990) • Мігель Індурайн (1991) • Мігель Індурайн (1992) • Мігель Індурайн (1993) • Мігель Індурайн (1994) • Мігель Індурайн (1995) • Б'ярне Рііс (1996) • Ян Ульріх (1997) • Марко Пантані (1998)
з 1999	1999—2005² • Оскар Перейро (2006) • Альберто Контадор (2007) • Карлос Састре (2008) • Альберто Контадор (2009) • Енді Шлєк (2010) • Кедел Еванс (2011) • Бредлі Віґґінз (2012) • Кріс Фрум (2013) • Віченцо Нібалі (2014) • Кріс Фрум (2015) • Кріс Фрум (2016) • Кріс Фрум (2017) • Джерейнт Томас (2018) • Еган Берналь (2019) • Тадей Погачар (2020) • Тадей Погачар (2021) • Йонас Вінгегор (2022)
¹ перегони скасовані через світові війни ² немає переможця через допінговий скандал

п о р Переможці Джиро д'Італія
1909-1925	Луїджі Ганна (1909) • Карло Галетті (1910) • Карло Галетті (1911) • Команда Атала (Карло Галетті, Джованні Мікелетто, Еберардо Павесі) (1912) • Карло Оріані (1913) • Альфонсо Калзоларі (1914) • 1915—1918 • Костанте Джирарденго (1919) • Гаетано Беллоні (1920) • Джованні Брунеро (1921) • Джованні Брунеро (1922) • Костанте Джирарденго (1923) • Джузеппе Енрічі (1924) • Альфредо Біндо (1925)
1926-1950	Джованні Брунеро (1926) • Альфредо Біндо (1927) • Альфредо Біндо (1928) • Альфредо Біндо (1929) • Луїджі Маркізіо (1930) • Франческо Камуссо (1931) • Антоніо Песенті (1932) • Альфредо Біндо (1933) • Леарко Гуерра (1934) • Васко Бергамаські (1935) • Джино Барталі (1936) • Джино Барталі (1937) • Джованні Валетті (1938) • Джованні Валетті (1939) • Фаусто Коппі (1940) • 1941—1945 • Джованні Барталі (1946) • Фаусто Коппі (1947) • Фіоренцо Магні (1948) • Фаусто Коппі (1949) • Уго Коблє (1950)
1950-1975	Фіоренцо Магні (1951) • Фаусто Коппі (1952) • Фаусто Коппі (1953) • Карло Клерічі (1954) • Фіоренцо Магні (1955) • Шарлі Голь (1956) • Гастоне Ненчіні (1957) • Ерколе Балдіні (1958) • Шарлі Голь (1959) • Жак Анкетіль (1960) • Арнальдо Памб'янко (1961) • Франко Балмаміон (1962) • Франко Балмаміон (1963) • Жак Анкетіль (1964) • Віттріо Адорні (1965) • Джанні Мотта (1966) • Феліче Джімонді (1967) • Едді Меркс (1968) • Феліче Джімонді (1969) • Едді Меркс (1970) • Йоста Петтерссон (1971) • Едді Меркс (1972) • Едді Меркс (1973) • Едді Меркс (1974) • Фаусто Бертольйо (1975)
1976-2000	Феліче Джімонді (1976) • Мішель Поллент'єр (1977) • Йоган де Мюйнк (1978) • Джузеппе Сароні (1979) • Бернар Іно (1980) • Джованні Баттальїн (1981) • Бернар Іно (1982) • Джузеппе Сароні (1983) • Франческо Мозер (1984) • Бернар Іно (1985) • Роберто Вісентіні (1986) • Стівен Рош (1987) • Ендрю Гемпстен (1988) • Лоран Фіньон (1989) • Джанні Буньо (1990) • Франко К'єоччіолі (1991) • Мігель Індурайн (1992) • Мігель Індурайн (1993) • Євген Берзін (1994) • Тоні Ромінгер (1995) • Павло Тонков (1996) • Іван Готті (1997) • Марко Пантані (1998) Іван Готті (1999) • Стефано Гарцеллі (2000)
з 2001	Джільберто Сімоні (2001) • Паоло Савольделлі (2002) • Джільберто Сімоні (2003) • Дам'яно Кунего (2004) • Паоло Савольделлі (2005) • Іван Бассо (2006) • Даніло Ді Лука (2007) • Альберто Контадор (2008) • Денис Меньшов (2009) • Іван Бассо (2010) • Мікеле Скарпоні (2011) • Райдер Гешедаль (2012) • Вінченцо Нібалі (2013) • Наїро Кінтана (2014) • Альберто Контадор (2015) • Вінченцо Нібалі (2016) • Том Дюмулен (2017) • Кріс Фрум (2018) • Річард Карапас (2019) • Тео Гейган Гарт (2020) • Еган Берналь (2021) • Джей Гіндлі (2022)
сірим виділено роки, коли перегони не проводилися

п о р Переможці Вуельти Іспанії
1935-1950	Густаф Делор (1935) • Густаф Делор (1936) • 1937—1940 • Хуліан Беррендеро (1941) • Хуліан Беррендеро (1942) • 1943—1944 • Деліо Родрігес (1945) • Дальмасіо Лангаріка (1946) • Едуард Ван Дейк (1947) • Бернардо Руїс (1948) • 1949 • Еміліо Родрігес (1950)
1950-1975	1951—1954 • Жан Дотто (1955) • Анджело Контерно (1956) • Хесус Лороньо (1957) • Жан Стаблінські (1958) • Антоніо Суарес (1959) • Франц Де Мулдер (1960) • Анджеліно Солер (1961) • Руді Альтиг (1962) • Жак Анкетіль (1963) • Раймон Пулідор (1964) • Рольф Волфшоль (1965) • Франсіско Габіка (1966) • Ян Янссен (1967) • Феліче Джимонді (1968) • Роже Піньон (1969) • Луїс Оканья (1970) • Фердинанд Бракке (1971) • Хосе Мануель Фуенте (1972) • Едді Меркс (1973) • Хосе Мануель Фуенте (1974) • Августин Тамамес (1975)
1976-2000	Хосе Песарродона (1976) • Фредді Мертенс (1977) • Бернар Іно (1978) • Йооп Зотемелк (1979) • Фаустіно Руперес (1980) • Джованні Баттальїн (1981) • Маріано Лехаррета (1982) • Бернар Іно (1983) • Ерік Каріту (1984) • Педро Дельгадо (1985) • Альваро Піно (1986) • Луїс Еррера (1987) • Шон Келлі (1988) • Педро Дельгадо (1989) • Марко Джованетті (1990) • Мельхор Маурі (1991) • Тоні Ромінгер (1992) • Тоні Ромінгер (1993) • Тоні Ромінгер (1994) • Лоран Жалабер (1995) • Алекс Цулле (1996) • Алекс Цулле (1997) • Абрахам Олано (1998) Ян Ульрих (1999) • Роберто Ерас (2000)
з 2001	Анхель Касеро (2001) • Айтор Гонсалес (2002) • Роберто Ерас (2003) • Роберто Ерас (2004) • Денис Меньшов (2005) • Олександр Винокуров (2006) • Денис Меньшов (2007) • Альберто Контадор (2008) • Алехандро Вальверде (2009) • Вінченцо Нібалі (2010) • Хуан Хосе Кобо (2011) • Альберто Контадор (2012) • Крістофер Горнер (2013) • Альберто Контадор (2014) • Фабіо Ару (2015) • Наїр Кінтана (2016) • Кріс Фрум (2017) • Саймон Єйтс (2018) • Прімож Рогліч (2019) • Прімож Рогліч (2020) • Прімож Рогліч (2021)
сірим виділено роки, коли перегони не проводилися

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	Internet Movie Database · MusicBrainz · The Movie Database · The Trading Card Database
Генеалогія та некрополістика	GeneaStar · Roglo
Література та бібліографія	Babelio
Спорт	Les-Sports.info · Munzinger Sport
Словники та енциклопедії	Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Prabook · Who′s Who in France
Довідкові видання	Collaborative InterLingual Index · Evene · WordNet
Нормативний контроль	Autoritats UB: a1314338 · BNB: HinaultBernard1954- · BNC: a10581972 · BNE: XX1143000 · BNF: 11907541h · CANTIC: 981058523467606706 · DBC: 87097919146782 · FAST: 30544 · Freebase: /m/01pvzr · GND: 118886436 · GTAA: 109902 · ISNI: 0000000059280845 · LCCN: n79009313 · NCF: ncf11213729 · NKC: xx0214669 · NTA: 073411736 · RERO: 02-A003372743 · SUDOC: 02692241X · SVKKL: 0373325-Hinault-Bernard-1954 · VIAF: 5729333

Бернар Іно

Статус версії сторінки

Зміст

Найбільші перемоги

1977

1978

1979

1980

1981

1982

1983

1984

1985

1986

Посилання

Навігаційне меню

Бернар Іно
Персональні дані
Повне ім'я	фр. Bernard Hinault
Прізвисько	Le Patron, Le Blaireau
Дата народження	14 листопада 1954(1954-11-14) (70 років)
Місце народження	Іффіньяк
Країна	Франція
Зріст	1,74 м
Вага	62 кг
Командна інформація
Дисципліна	Шосейний велоспорт
Професійні команди
1975—1977 1978–1983 1984–1986	Gitane–Campagnolo Renault La Vie Claire
Головні перемоги
Тур де Франс (1978, 1979, 1981, 1982 і 1985) Джиро д'Італія (1980, 1982 і 1985) Вуельта Іспанії (1978 і 1983)

Бернар Іно

Найбільші перемоги

1977

1978

1979

1980

1981

1982

1983

1984

1985

1986

Посилання

Навігаційне меню

Пошук