Благовєщенськ
місто Благовєщенськ | |||||
---|---|---|---|---|---|
Благовещенск | |||||
| |||||
Країна | Росія | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Амурська область | ||||
Муніципальний район | Благовєщенський район | ||||
Код ЗКАТУ: | 10401000000 | ||||
Код ЗКТМО: | 10701000001 | ||||
Основні дані | |||||
Час заснування | 1856 | ||||
Статус міста | 1858 | ||||
Населення | 224 192 (2015) | ||||
Площа | 321 км² | ||||
Поштовий індекс | 675000, 675002–675006, 675009–675011, 675014, 675016, 675018–675021, 675025, 675028 і 675029 | ||||
Телефонний код | +7 4162 | ||||
Географічні координати: | 192 (2015))_region:RU_ 50°15′28″ пн. ш. 127°32′11″ сх. д. / 50.257777777778° пн. ш. 127.53638888889° сх. д. | ||||
Влада | |||||
Вебсторінка | http://www.admblag.ru/ | ||||
Міський голова | Мігуля Олександр Анатолійович | ||||
Мапа | |||||
| |||||
|
Благовє́щенськ, Благовіщенськ[1] — місто, центр Амурської області, Росія. Пристань на річці Амурі при впадінні в неї річки Зеї навпроти китайського міста Хейхе. Є залізнична станція. За 20 км на північно-захід від Благовєщенська знаходиться Міжнародний аеропорт «Ігнатьєво».
Належить до поселень Зеленого Клину.
Засноване 1856 року капітаном російського війська Я. Дяченком як козача станиця Усть-Зейська.
1910 року в Благовіщенську за ініціативи міської влади з нагоди 50-ї річниці смерті Тараса Шевченка одна з міських шкіл отримала його ім'я. Першу українську організацію в Благовіщенську — «Український клуб» було створено 1911 року[1].
Місто було одним з найважливіших осередків українського національного руху на Зеленому Клині у 1917—1922 роках. Після Лютневої революції в Росії наприкінці травня 1917 року в Благовіщенську відбувся Амурський український обласний з'їзд, на якому було обрано Амурську Обласну Українську Раду. В 1917—1922 у місті діяла Благовіщенська Українська Громада, а в 1918—1922 — Благовіщенська Українська Окружна Рада та український кооператив «Українець». У 1917 в Благовіщенську було створено «Просвіту». У місті виходили газети «Українська Амурська справа» (1917), «Амурський українець» (1920)[1].
У 1921—1922 в період існування Далекосхідньої Республіки в місті було відкрито українську початкову школу[1].
Під час переведення політики українізації 1931—1932 років у Благовіщенському агропедагогічному інституті існувало українське відділення[1].
За переписом населення 1926 року в Благовіщенську мешкало 61 205 осіб. У тому числі 3284 українців (5,4 %, у 1923 році — 1802), 50 996 росіян (83,3 %), 3898 китайців (7 %), 552 євреїв, 511 татарів, 444 білорусів, 378 корейців, 335 поляків та інші[1].
У наступні роки населення змінювалося так:
Суднобудівний, судноремонтний заводи, меблева, сірникова, швейна фабрики, підприємства харчової промисловості.
Педагогічний, медичний, сільськогосподарський інститути; геологорозвідувальний, сільськогосподарський, зооветеринарний, лісотехнічний, комунально-будівельний, фінансово-кредитний технікуми; річкове і педагогічне училища.
Краєзнавчий музей, драматичний театр.
- Підгаєцький Володимир Володимирович (1914—1991) — доктор технічних наук, заслужений діяч науки і техніки України
- Стриженов Олег Олександрович (*1929) — радянський і російський актор театру і кіно
- Захаров Юрій Васильович (1930) — український кораблебудівник, вчений у галузі енергетики водних суден, холодотехніки та кондиціювання газів, дійсний член низки українських та закордонних Академій наук.
- Косіцин Михайло Вікторович (1948—2010) — російський валторніст і музичний педагог, соліст симфонічного оркестру Новосибірської філармонії, артист оркестру Новосибірського театру музичної комедії, професор Ростовської консерваторії, заслужений артист РРФСР.
-
Благовєщенська телевежа вночі
-
Будівля залізничного вокзалу
-
Амурський обласний театр драми
-
Міський будинок культури
-
Благовєщенський державний педагогічний університет
-
Торговий будинок, вул. Хмельницького, 1
-
Будівля торгових рядів, вул. Хмельницького, 2
-
Гавриїло-архангельський чоловічий монастир
-
Будівля Інституту геології і природокористування
-
Вид на Благовєщенськ з Амура
-
Пляж
- Благовєщенський портал [Архівовано 24 лютого 2010 у Wayback Machine.]