Блосфельдія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Блосфельдія
Blossfeldia liliputana
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Евдикоти
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Кактусові (Cactaceae)
Підродина: Cactoideae
Триба: Notocacteae
Рід: Блосфельдія (Blossfeldia)
Werderm. (1937)
Blossfeldia liliputana
Werderm., 1937
Види

Blossfeldia liliputana Werderm., 1937

Посилання
Вікісховище: Category:Blossfeldia liliputana
Віківиди: Blossfeldia
EOL: 5187623
IPNI: 273352-2
ITIS: 907021
NCBI: 154410
The Plant List: kew-2677651

Блосфелдія[1], Блосфельдія[2] (Blossfeldia) — монотипний рід сукулентних рослин з родини кактусових.

Розповсюдження

[ред. | ред. код]
Місце зростання блосфельдій в провінції Сальта, Аргентина
Блосфельдії у тріщинах скель
Блосфельдії серед каміння
Плоди блосфельдії
Цвіте Blossfeldia liliputana

Ареал: Аргентина (Катамарка, Сальта, Жужуй) і Болівія (Кочабамба, Чукісака (департамент) і Тариха). Ростуть у вигляді щільно спресованих груп в глибоких скельних тріщинах і гірських уступах на висоті до від 1 200 до 3 600 м над рівнем моря.

Історія

[ред. | ред. код]

Вперше описаний Еріхом Вердерманом (англ. Erich Werdermann) в 1937 році на основі типового представника — Blossfeldia liliputana, знайденого в 1936 році мандрівником, збирачем кактусів і співвласником кактусної фірми в США Гаррі Блоссфельдом (англ. Harry Blossfeld). На честь нього кактус отримав й родове ім'я. Не так давно вважалося, що рід включає 9 видів. Тепер всі вони зведені в єдиний вид — Blossfeldia liliputana, назва якого натякає на мініатюрні розміри рослини. Розірваність ареалу приводить до того, що у популяціях, віддалених одна від одної, проявляються ознаки мінливості виду, що спричиняє намагання поповнити рід новими видами, що є приводом для дискусій серед таксономістів.

Блосфельдія — найменший представник родини кактусових. Стебла кулясті, трохи приплюснуті, сіро-зеленого або блискучо-зеленого кольору, розмір не перевищує 1-2 см в діаметрі. Ні ребер, ні колючок не має. Ареоли опушені в основному тільки на верхівці стебла і розташовуються по спіралі. Бічні пагони утворюються під епідермісом, але з'являються не відразу, а після того як добре розвинеться коренева система, довжина якої в 10 разів перевищує надземну частину. Квітки численні, маленькі, кремово-білі з короткою і голою квітковою трубкою, близько 0,7 см в діаметрі, відкриваються в кінці зими — початку весни. Період цвітіння триває більше місяця і може повторитися в набагато меншому обсязі восени.

Плоди жовтувато-зелені, кулясті, 0,2-0,8 см в діаметрі, з короткими світлими колючками.

Насіння пилоподібне, світло-коричневе, утворюються без перехресного запилення. Насіннєва шкаралупка дуже схожа на насінну шкаралупу Фрайлеї, що може вказувати на віддалену спорідненість.

Утримання в культурі

[ред. | ред. код]

Рослини на власному корінні поливають дуже обережно і захищають від прямого сонячного проміння. Взимку утримують при температурі близько 12 °C майже сухими. Склад землесуміші: листовий перегній — 20 %, дернова земля — 40 %, великозернистий пісок, гравійна і цегляна крихта — 40 %. pH — близько 5,8. Найдрібніші сіянці важко піддаються вирощуванню, тому їх, як правило, прищеплюють на перескіопсиси з подальшим перещепленням на молоді гілоцереуси або трихоцереуси.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
  2. С. М. Приходько. Кактуси. − Видавництво «Наукова думка», 1974 (укр.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]