Блювштейн Марк Ілліч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марк Ілліч Блювштейн

2010 рік
Країна Ізраїль Ізраїль
Канада Канада
Народження 20 квітня 1988(1988-04-20) (36 років)
Ярославль, РРФСР, СРСР
Титул Міжнародний майстер (2001), Гросмейстер (2004)
Рейтинг ФІДЕ 2590 (квітень 2018)
Піковий
рейтинг
2611 (липень 2011)

Марк Ілліч Блювштейн (нар. 20 квітня 1988) — канадський шахіст. У 13 років став міжнародним майстром. 2004 року, у віці 16 років, став наймолодшим канадський гросмейстером (ГМ). Взяв участь у Кубку світу 2011, але поступився в першому раунді Олександру Рязанцеву.[1] У вересні 2011 року Блювштейн полишив шахи і займається іншою професійною діяльністю. 2010 року закінчив Йоркський університет у Торонто за спеціальністю в досліджень в галузі науки і техніки. У 2016 році отримав MBA від Школи менеджменту Ротмана[en] при Торонтському університеті. Станом на серпень 2017 року Марк працює менеджером у місті Торонто в компанії з фінансових послуг Wave.

Раннє життя[ред. | ред. код]

Батько Марка Ілля Блювштейн сам має ступінь канадського національного майстра і навчив Марка граючи велику кількість партій, де Марк мав фору.[2] Сім'я Блювштейнів переїхала з Росії до Ізраїлю коли Марку було п'ять років. Через шість років вони переїхали до Торонто (Онтаріо, Канада), де Марк відвідував Середню школу Ньютонбрук.[3] Він закінчив Ньютонбрук у 2006 році.

Був чемпіоном Ізраїлю серед хлопчиків до 10 років (1998) і до 12 років (1999).

Канадський успіх і рекорди[ред. | ред. код]

Прибувши до Канади, Блювштейн упродовж кількох місяців досягнув звання національного майстра і в 11 років став наймолодшим канадцем, якому це вдалося.

Перший значний канадський успіх Блювштейна припадає на 2000 рік, коли він поділив 2-3-тє місце на закритому чемпіонаті Торонто набравши 8/11, позаду майстра ФІДЕ Едуардо Теодоро IV. Його першим повноцінним змаганням в Канаді став Toronto Summer International Open 2000 влітку 2000 року, де він досягнув результату 4,5/9. Одноосібно посів перше місце на Toronto Thanksgiving Open 2000, набравши 5/6 і випередивши кількох сильних майстрів. На юніорському чемпіонат Канади (Монреаль 2001) посів друге місце з результатом 7/9, позаду переможця Якова Вайнгортена. Виграв чемпіонат Канади серед сьомих класів 2001 року, і на канадському молодіжному чемпіонаті 2001 (серед хлопчиків до 14) посів чисте перше місце з результатом 6,5/7. Того самого року на Відкритому чемпіонаті Канади показав чудовий результат, поділивши 3-7-ме місце, з результатом 7.5/10 і лише однією поразкою, поступившись лише переможцям Антоні Майлсу (для якого то був останній турнір за кілька тижнів до смерті) і Ларрі Крістіансену.

Наймолодший канадський міжнародний майстер[ред. | ред. код]

Кілька тижнів по тому Блювштейн став наймолодшим міжнародним майстром в історії канадських шахів, у віці 13 років, коли він здобув 6/9 на зональному закритому чемпіонат Канади у Монреалі. Там він поділив 3-4-те місце, поступившись лише переможцям Кевінові Спраггетту і Александрові Лесьєжу. Виграв в Toronto Christmas Open 2001 з результатом 4.5/5.

2002 року виграв чемпіонат Канади серед 8 класів і показав ідеальний результат 8/8 на чемпіонаті Канади до 14 років. Потім на Відкритому чемпіонаті Канади (Монреаль 2002) поділив 4-10-те місця з результатом 7.5/10, пропустивши вперед лише переможців Жана-Марка Дегрева, Паскаля Шарбонно, і Жана Ебера. На 2-му турнірі Chess'n Math Association Futurity в Торонто поділив 1-4 місця з результатом 6/9, разом з Юрієм Шульманом, Вальтером Аренсібією і Дмитром Тьомкіним. Тоді йому не вистачило пів-очка до виконання першої гросмейстерської норми.

Наймолодший канадський гросмейстер[ред. | ред. код]

У червні 2003 року Блювштейн виконав свою першу гросмейстерську норму на турнірі за круговою системою в Балатонлелле (Угорщина), вигравши свої останні три гри і закінчивши турнір з результатом 6,5/9. Того самого року показав непоганий результат на міжнародному турнірі в Гвелфі, з 5/9. Не дуже добре виступив на Montreal International 2003, де було 9 гросмейстерів серед 11 учасників, набравши 3,5/11. Втім, це дало необхідний досвід для досягнення вищого титулу.

Блювштейн змінив тренерів, упродовж деякого часу успішно співпрацюючи з Дмитро Тьомкіним. Завдяки фінансовій допомозі від щедрого шахового мецената і успішного бізнесмена Сіда Вальцберга, Блювштейн міг працювати з ізраїльським гросмейстером Олександром Хузманом, і це дало поштовх для його наступного якісного стрибка.

У яскравому стилі шахіст виконав гросмейстерську норму на Відкритому чемпіонаті Канади 2004, який відбувся в Капускейсінгу, де зіграв з вісьмома гросмейстерами за десять раундів. Набравши 6,5 очок, поділив 13-26-те місце. Переміг у ході турніру досвідчених Володимира Єпішина і Вальтер Аренсібія|Вальтера Аренсібію і програв лише одну гру.

Наступного місяця, на Montreal International 2004, виконав третю і останню гросмейстерську норму, посівши 4-те місце з результатом 6,5/11; переможцем став Захар Єфименко. Потім посів 3-тє місце на тай-брейку на зональному чемпіонаті Канади в Торонто, набравши 6,5 очок у 9 партіях і поступившись лише Шарбонно та Еріку Лоусону, які набрали таку саму кількість очок. Кілька місяців по тому його рейтинг Ело досягнув позначки 2500 очок, що є вимогою для отримання гросмейстерського звання. І ФІДЕ присудила йому цей титул у 16 років під час шахової олімпіади в Кальвії.

2005 року виграв Молодіжний чемпіонат Канади (у групі до 18 років), а потім поділив 1-ше місце (разом із, зокрема, Василем Іванчуком, Олексієм Шировим і Віктором Бологаном) на сильному за складом учасників Відкритому чемпіонаті Канади в Едмонтоні, набравши 8 очок у 10 партіях[4]. Під час цього турніру переміг супер-гросмейстера Олексія Широва за 23 ходи в блискучій жертовній грі[5]. На юнацькому чемпіонаті світу до 18 років, який проходив з 18 до 29 липня у Бельфорі (Франція), здобув бронзову медаль з результатом 8 очок в 11 партіях, поступившись Ільдарові Хайрулліну та Радославові Войташеку і випередивши на тай-брейку Яцека Стопу і Євгена Томашевського[6].

2006 року поділив 2-5-те місце на зональному чемпіонаті Канади в Торонто з результатом 6,5/9, пропустивши вперед лише чемпіона Ігоря Зугіча. У червні 2007 року поділив 1-ше місце в Будапешті на турнірі First Saturday, показавши результат 8/11. Без поразок пройшов Відкритий чемпіонат Канади 2007 в Оттаві, де набрав 7/10. На Монреалі 2007 переміг учасника матчу за звання чемпіона світу 1993 Найджела Шорта.

У червні 2008 року виграв турнір First Saturday з результатом 10 очок у 13 партіях, на одне очко випередивши другого призера. 2008 року на Montreal International з результатом 5,5 очок у 9 партіях поділив 2-ге місце разом з Хікару Накамурою і Варужаном Акопяном, на пів-очка відставши від переможця Юрія Шульмана. На Quebec Invitational 2009 Квебек запрошення, Bluvshtein посів 2-ге місце з результатом 7 з 9, на пів-очка позаду переможця Антона Ковальова. Того ж року, набравши 7,5 з 9, поділив 1-ше місце на Відкритому чемпіонаті Канади в Едмонтоні, попереду Олексія Широва і Майкла Адамса. Відразу після цього посів 2-ге місце на канадському зональному турнірі з результатом 6,5 з 9, не зазнавши поразок. На дуже сильному Montreal International 2009 Монреаль набрав 5,5 з 11, випередивши Олександра Оніщука і Олександра Моїсеєнка.

2010 року закінчив університет і цілий рік професійно займався шахами. Зіграв за той час 13 турнірів і матчів по всьому світі. Поділив 2-ге місце в Нюрнберзі з результатом 5,5 з 7. Потім зіграв на першій шахівниці за збірну Канади на шаховій олімпіаді 2010, перемігши ексчемпіона світу і 2-го за рейтингом шахіста світу Веселина Топалова. 2010 року в Гронінгені посів перше місце, набравши 6,5 очок у 9 партіях. Наступного успіху досягнув 2011 року на Чемпіонаті Америки, де поділив 1-ше з результатом 7,5 очок у 9 партіях, здобувши на тай-брейку срібну педаль позаду Лазаро Брузона[7]. Відразу після цього зіграв у прем'єр-групаі Меморіалу Капабланки, (Гавана), де поділив 1-ше місце з результатом 6 очок у 9 партіях.

Блювштейна обрали шахістом року в Канаді у 2004, 2005, 2008 і 2011 роках. [1] [Архівовано 17 липня 2018 у Wayback Machine.]

Наймолодший канадський олімпієць[ред. | ред. код]

2002 року, у віці 14 років, Блювштейн став наймолодшим членом збірної Канади на шахових олімпіадах, побивши рекорд Деніела Яновського встановлений 1939 року. Також потрапляв до складу збірної у 2004, 2006, 2008 і 2010 роках, поступово рухаючись вгору по шахівницях і граючи на 1-й шахівниці під час своїх останніх двох олімпіад.

Загалом на олімпіадах зіграв 54 партії з результатом +27 =16 -11, тобто 64,8 відсотка[13].

Зміни рейтингу[ред. | ред. код]

Зміни рейтингу Ело[14]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Crowther, Mark (21 вересня 2011). The Week in Chess: FIDE World Cup Khanty-Mansiysk 2011. London Chess Center. Архів оригіналу за 20 October 2011. Процитовано 14 листопада 2011.
  2. Interview With Grandmaster Mark Bluvshtein. Chess Videos, Chess DVDs, Chess Software and more. (амер.). 5 грудня 2011. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 27 листопада 2017.
  3. Player Profile of the Month (PDF). chesscafe.com. Архів оригіналу (PDF) за 17 липня 2014. Процитовано 11 листопада 2008.
  4. Canadian Open 2005. Архів оригіналу за 13 травня 2018. Процитовано 13 травня 2018.
  5. Широв — Блювштейн на chessgames.com [Архівовано 13 травня 2018 у Wayback Machine.](англ.)
  6. World Youth Chess Championship 2005. Архів оригіналу за 15 листопада 2018. Процитовано 13 травня 2018.
  7. Lázaro Bruzón vence en el continental absoluto 2011 de México. Архів оригіналу за 4 червня 2011. Процитовано 13 травня 2018.
  8. Результати збірної Канади на 35-й шаховій олімпіаді на chess-results.com [Архівовано 28 липня 2017 у Wayback Machine.](англ.)
  9. Результати збірної Канади на 36-й шаховій олімпіаді на chess-results.com [Архівовано 28 липня 2017 у Wayback Machine.](англ.)
  10. Результати збірної Канади на 37-й шаховій олімпіаді на chess-results.com [Архівовано 28 липня 2017 у Wayback Machine.](англ.)
  11. Результати збірної Канади на 38-й шаховій олімпіаді на chess-results.com [Архівовано 28 липня 2017 у Wayback Machine.](англ.)
  12. Результати збірної Канади на 39-й шаховій олімпіаді на chess-results.com [Архівовано 28 липня 2017 у Wayback Machine.](англ.)
  13. Результати на шахових олімпіадах на olimpbase.org [Архівовано 13 травня 2018 у Wayback Machine.](англ.)
  14. Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Посилання[ред. | ред. код]