Буглів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Буглів
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Кременецький
Громада Лановецька міська громада
Облікова картка Буглів 
Основні дані
Засноване 1463
Населення 385
Територія 0,23 км²
Густота населення 1673,91 осіб/км²
Поштовий індекс 47443
Телефонний код +380 3549
Географічні дані
Географічні координати 49°45′45″ пн. ш. 26°03′20″ сх. д. / 49.76250° пн. ш. 26.05556° сх. д. / 49.76250; 26.05556Координати: 49°45′45″ пн. ш. 26°03′20″ сх. д. / 49.76250° пн. ш. 26.05556° сх. д. / 49.76250; 26.05556
Водойми Буглівка
Відстань до
районного центру
15 км
Відстань до
залізничної станції
17 км
Місцева влада
Адреса ради 47402, Тернопільська обл., Кременецький р-н, м. Ланівці, вул. Незалежності, 34
Карта
Буглів. Карта розташування: Україна
Буглів
Буглів
Буглів. Карта розташування: Тернопільська область
Буглів
Буглів
Мапа
Мапа

CMNS: Буглів у Вікісховищі

Бу́глів — село в Україні, у Лановецькій міській громаді Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на річці Буглівка, на півдні району. До 2020 року центр сільради, якій були підпорядковані села Люлинці та Огризківці.

До 1989—1990 були підпорядковані села Ванжулів, Коростова, Кутиска, Печірна.

Населення — 385 осіб (2001).

Історія[ред. | ред. код]

На території Буглова виявлено археологічні пам'ятки середнього і пізнього палеоліту, підкарпатської культури шнурової кераміки. Діяла станція розкопок Буглів.

Перша писемна згадка — 1463 року як володіння князів Збаразьких1540 році від пана Енгельгарда до князів надійшла скарга на жителів сіл Булаївці, Огрешковці, та Люленці, про пошкодження покосів на землях його маєтностей. Ця скарга зберігається в обласному музеї. Після чого села змінили назви на Буглів, Огризківці, та не змінилося Люлинці.

1619 року Буглів належав А. Порицькій, наприкінці 19 століття — Ржищевським, потім перейшов до родини польського історика Ю. Дуніна-Карвицького.

На Буглів часто набігали турки і татари, поблизу села пролягав Чорний шлях.

Діяли ощадкаса (від 1936), товариство «Просвіта».

У квітні 2015 року громада Архістратига Божого Михаїла ухвалила рішення про перехід від УАПЦ до УПЦ КП[1].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Лановецької міської громади. [2]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Лановецького району, село увійшло до складу Кременецького району.[3]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Дерев'яна церква

Є церква святого Михаїла (1722; дерев'яна), реконструкція притвору −1892 р., капличка (19 століття).

Пам'ятники[ред. | ред. код]

Споруджено:

  • пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1973),
  • погруддя Т. Шевченка (1988).

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Діють загальноосвітня школа І-III ступенів, бібліотека, будинок культури.

Відомі люди[ред. | ред. код]

У Буглові народилися:

  • художники:
  • кандидит фізико-математичних наук Якімов Федір Павлович
  • Заслужений майстер народної творчості А.Бойко,
  • кандидат історичних наук В. Воляник,
  • кандидат математичних наук Л. Мацюк,
  • кандидат технічних наук О. Мацюк,
  • кандидат сільсько-господарських наук П. Фурман.
  • Василь Богачук — Народний депутат України 5-го скликання, кандидат юридичних наук, поет-пісняр.
  • Місцеву школу закінчила акторка Є. Пінчук-Серебрякова.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. На Тернопільщині до УПЦ Київського Патріархату перейшли три парафії, які належали до Української Автокефальної Православної Церкви. Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 13 квітня 2015.
  2. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 5 жовтня 2021.
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]