Чорний шлях

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мапа Боплана, на якій є Чорний шлях

Чо́рний шлях — стародавній розгалужений торговельний шлях, яким користувалися тюркські народи Північного Причорномор'я для перекочівлі з Лівобережної України на Запоріжжя (Січ), Поділля, Галичину.

Назва[ред. | ред. код]

Можливо, Чорним названий від Чорного лісу, де переховувались татари[джерело?].

За іншою версією, Чорний шлях є синонімом поняття Великий шлях, так як у тюркських мовах слово kara (чорний) є синонімом величі.

Чорний шлях називали також шляхом ясиру. Ним перекопські татари гнали населення України, Поділля та Галичини в ясир до Кафи, де вірменські та грецькі купці продавали їх далі. Напади перекопських татар відбувались з XV до XVIII віків під час численних воєн між Польщею та Кримським Ханством за українські землі.

Опис[ред. | ред. код]

Частина середнього маршруту

В українських степах комунікаційних доріг в давні часи не існувало, тільки старовинні шляхи, якими тюркські народи користувались для перекочівлі та якими ходили торгові каравани по сіль в Крим, по рибу на Дон і Запорожжя або за збіжжям та по товари до турецького Очакова. Ці шляхи називали Чорним шляхом. Український люд називав цей шлях ще Шпаковим, від імені гайдамацького ватажка Шпака. Турецькою цей шлях називався Керван йолу (караванна дорога).

До Львова вели усі три шляхи: від Сокаля та Жовкви українсько-волинський — Чорний (Північний), від Теребовлі та Золочева — Подільський або Кучманський і з півдня від Галича та Бучача — Волоський. Червона Русь була поділенна на дві частини. З яких західна процвітала з розквіту торгових міст (Перемишль, Ярослав), а східна з її оборонними замками була підставлена безкінечним грабіжництвам та нападам. Тут починалися схованки люду в печерах, підземних ходах. Кожен замок, кожне поселення мало такі підземні ходи, які простягалися часом на чверть милі. В цих підземних ходах люди ховалися самі, ховали худобу, збіжжя від орди.

Чорний шлях починався з Перекопського перешийка і йшов на північ, через запорозькі степи, на верхів'ях річок Інгула, Інгульця і Тясмину, повертав на захід та розгалужувався на декілька шляхів:

Північний шлях (Чорний): Замость, Сокаль, Немирів, Тартаків, Рава-Руська, Магерів, Белз, Жовква, Великі Мости, Каменка Струмилова, Городок, Куликів, Львів.

З Запоріжжя до Києва вів Херсонський Шлях.

Див. також[ред. | ред. код]

Чорний шлях на географічних картах[ред. | ред. код]

1648 р. на основі карти «Tabula Geographica Ukrainska» (1639 р.) Гійом Левассер де Боплан видав «Загальну карту України». Повна назва — «Delineatio Generalis Camporum Desertorum vulgo Ukraina. Cum adjacentibus Provinciis» (Загальний план Диких полів, простіше кажучи Україна. З суміжними провінціями). На карті показаний Чорний Шлях (Czarny slak).[1].

1683 р. Вільям Беррі (William Berry; 1639–1718)​ англійський книгорозповсюджувач, географ та гравер видав у Лондоні карту “Poland Subdivided according to the Extent of its severall Palatinates... Dedicated To the most serene and most sacred majesty of Charles II...”. Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна) показана як VKRAINE or the Counry of the COSAQUES (Україна Земля (Країна) Козаків). Написи VKRAINE та Volhynie на карті розміщені паралельно і займають одну територію. Західна Україна – Чорна Русь (Black Russia). На карті показано Чорний шлях (Czarny slack)[2].


Примітки[ред. | ред. код]

  1. Байцар Андрій. Назви "Україна", "Дике Поле" та "Чорний шлях" на "Загальній карті України" Гійома Боплана. 1648 р. http://baitsar.blogspot.com/2018/09/1648.html
  2. Байцар Андрій. Назви "Україна - країна козаків", "Чорний шлях" та "Чорна Русь" на карті Польщі британського картографа Вільяма Беррі. 1683 р. http://baitsar.blogspot.com/2018/09/1683.html

Джерела[ред. | ред. код]