Білоконюшинник п'ятилистий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Білоконюшинник п'ятилистий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Евдикоти (Eudicots)
Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Підродина: Метеликові (Faboideae)
Триба: Loteae
Рід: Білоконюшинник (Dorycnium)
Вид: Білоконюшинник п'ятилистий
Dorycnium pentaphyllum
Scop., 1772
Посилання
Вікісховище: Dorycnium pentaphyllum
Віківиди: Dorycnium pentaphyllum
EOL: 702870
IPNI: 493388-1
ITIS: 820410

Білоконюшинник п'ятилистий[1] (Dorycnium pentaphyllum) — вид трав'янистих рослин з родини бобові (Fabaceae), поширений у Тунісі, Алжирі, південній частині Європи від Португалії до України, Західній Азії.

Напівкущ чи кущ, що досягає висоти 80–100(150) см. Листки (3)4–5-кратні, верхні листочки 6–13 мм завдовжки та 2–3 мм завширшки. Суцвіття кінцеве або пахвове, 6–13(22)-квіте; чашечка завдовжки до 3.8 мм, волосиста; віночок білий. Плід — яйцеподібний стручок, довжиною 3–4.7 мм[2].

Поширення

[ред. | ред. код]

Поширений у Тунісі, Алжирі, південній частині Європи від Португалії до України, Західній Азії[3][4].

В Україні зростає підвид Dorycnium pentaphyllum subsp. herbaceum (Vill.) Bonnier & Layens на галявинах, у чагарниках, на відкритих схилах — у гірському Криму й біля Євпаторії[5]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Dorycnium pentaphyllum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Ladislav Hoskovec (2017). Dorycnium pentaphyllum. Botany.cz. Архів оригіналу за 23 серпня 2017. Процитовано 14.12.2019. (чеськ.)
  3. Catalogue of Life. Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 14.12.2019. (англ.)
  4. The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 14.12.2019. (англ.)
  5. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 191. (рос.)(укр.)