В'єкослав Клаїч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Клаїч.
В'єкослав Клаїч
Народився28 липня 1849(1849-07-28)[1][2]
Гарчин, Бродсько-Посавська жупанія, Хорватія
Помер1 липня 1928(1928-07-01)[3][1][…] (78 років)
Загреб, Королівство Сербів, Хорватів і Словенців[3]
ПохованняМирогойське кладовище
Діяльністьісторик
ЧленствоХорватська академія наук і мистецтв
CMNS: В'єкослав Клаїч у Вікісховищі

В'єкослав Клаїч (хорв. Vjekoslav Klaić; 21 червня 1849, Гарчин — 1 липня 1928, Загреб) — хорватський історик і письменник, найвідоміший своєю монументальною працею «Історія хорватів».

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1849 року в Гарчині (в тодішній Військовій Країні) в сім'ї вчителя Франьо Жаверія Клаїча та Текли, уродженої Юнг. Охрещений під іменами Алойзіо Фердінанд Франьо.[5] Майбутній хорватський історіограф виховувався в німецькому дусі та мові, оскільки його мати була німкенею. Шкільну освіту здобував у Вараждині і Загребі, а в семінарії йому була більш до вподоби література і музика, ніж історія, а деякі його композиції навіть виконувалися. 1865 року він закінчив Загребську класичну гімназію.[6] Вивчав історію та географію у Віденському університеті, а після випуску працював понад п'ятдесят років учителем середньої школи, з 1874 по 1879 та з 1882 по 1893 рік викладав у Загребській класичній гімназії.[7] З 1893 р. почав викладати загальну історію в Загребському університеті, і з незначними перервами залишався на кафедрі до 1922 р., доки не вийшов на пенсію. 1893 р. став членом-кореспондентом, а в 1896 р. — дійсним членом ЮАНМ/ХАНМ, був також почесним доктором Празького університету та зовнішнім членом Чеської академії наук.[8] Дописував до тижневика «Хорватська липа» (1875 р. редагував його)[9] Хорватської партії права і з 1882 по 1889 р. був редактором двотижневика Матиці Хорватської «В'єнац» (Вінок), одночасно заснував оркестр і диригував ним, пропагуючи хорватську музику. 1892 р. започаткував і редагував музичний журнал «Гусле».[10][11] 1882 р. заснував і до 1891 р. керував самодіяльним оркестром Хорватського Сокола, бувши його диригентом.[9] Писав успішні оповідання і політичні статті в хорватському дусі. 1893 р. підготував до друку «Хорватський пісенник», який він деякою мірою і склав.[9] З 1910 р. був членом Братства хорватського змія (Družbe «Braća hrvatskoga zmaja»).[8]

Серед його історичних праць особливе місце належить монументальній історії «Povijest Hrvata», яку видав книгодрукар Куглі у п'яти томах (1899—1911). На жаль, Клаїчу не вдалося довершити цю працю. У тексті про цю книжку інший відомий хорватський історик Фердо Шишич 1914 р. відзначав: «Матеріали, науковий метод та подробиці Клаїчевої праці перевершують усі наявні роботи такого роду в нашій історіографії», тоді як Ярослав Шидак заявляв, що «Клаїчева книга, незважаючи на всі її недоліки, досі не перевершена щодо багатства інформації в її представленні XV—XVI сторіч».

Нагробна табличка на кладовищі Мирогой.

Помер у Загребі 1 липня 1928 р., похований на кладовищі Мирогой.[12]

Його внучка Нада Клаїч також була видатним істориком.

Вибрані твори

[ред. | ред. код]
  • Prirodni zemljopis Hrvatske (Природна географія Хорватії, 1878)
  • Poviest Bosne do propasti kraljevstva (Історія Боснії до упаду королівства, 1882)
  • Pripoviesti iz hrvatske poviesti (Оповіді з хорватської історії, 1886—1891)
  • Bribirski knezovi od plemena Šubić do god. 1347. (Князі Брибира, 1897)
  • Povijest Hrvata od najstarijih vremena do svršetka XIX. stoljeća (Історія хорватів від найдавніших часів до завершення ХІХ століття, 1899—1922)
  • Krčki knezovi Frankapani (Франкопанські князі Крка, 1901)
  • Život i djela Pavla Rittera Vitezovića (Життя і творчість Павла Ріттера Вітезовича, 1914)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ The Fine Art Archive — 2003.
  3. ↑ а б Клаич Векослав // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  4. ↑ Hrvatski biografski leksikon — 1983.
  5. ↑ Vjekoslav Klaić, život i djelo: zbornik radova sa Znanstvenoga skupa o životu i djelu Vjekoslava Klaića u povodu 150. obljetnice rođenja i 70. obljetnice smrti: 1849. — 1928. — 1998. — 1999., održanog 6. i 7. studenoga 1998. u Slavonskom Brodu i Garčinu, glavni i odgovorni urednik Dragan Milanović, Sveučilište u Zagrebu — Hrvatski institut za povijest, Podružnica za povijest Slavonije, Srijema i Baranje, Zagreb — Slavonski Brod, 2000., ISBN 953-6002-20-5, str. 5. — 6.
  6. ↑ Koprek, Ivan, Thesaurus Archigymnasii, Zbornik radova u prigodi 400. godišnjice Klasične gimnazije u Zagrebu (1607. — 2007.), Zagreb, 2007., ISBN 978-953-95772-0-7, str. 915.
  7. ↑ Koprek, Ivan, Thesaurus Archigymnasii, Zbornik radova u prigodi 400. godišnjice Klasične gimnazije u Zagrebu (1607. — 2007.), Zagreb, 2007., ISBN 978-953-95772-0-7, str. 895.
  8. ↑ а б Hrvatski biografski leksikon: Klaić, Vjekoslav [Архівовано 17 травня 2021 у Wayback Machine.], pristupljeno 17. veljače 2015.
  9. ↑ а б в Hrvatska enciklopedija: Klaić, Vjekoslav [Архівовано 13 квітня 2021 у Wayback Machine.], pristupljeno 17. veljače 2015.
  10. ↑ Sanja Majer-Bobetko, Prinosi Vjekoslava Klaića hrvatskoj glazbenoj historiografiji, u: Vjekoslav Klaić, život i djelo: zbornik radova sa Znanstvenoga skupa o životu i djelu Vjekoslava Klaića u povodu 150. obljetnice rođenja i 70. obljetnice smrti: 1849. — 1928. — 1998. — 1999., održanog 6. i 7. studenoga 1998. u Slavonskom Brodu i Garčinu, glavni i odgovorni urednik Dragan Milanović, Sveučilište u Zagrebu — Hrvatski institut za povijest, Podružnica za povijest Slavonije, Srijema i Baranje, Zagreb — Slavonski Brod, 2000., ISBN 953-6002-20-5, str. 248., 260.
  11. ↑ Gusle: časopis za svjetovnu i crkvenu glasbu [Архівовано 12 липня 2020 у Wayback Machine.], dnc.nsk.hr, pristupljeno 12. kolovoza 2017.
  12. ↑ Gradska groblja Zagreb — K [Архівовано 22 березня 2020 у Wayback Machine.], gradskagroblja.hr, pristupljeno 12. kolovoza 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: В'єкослав Клаїч
Попередник:
Франьо Врбанич 		Ректор Загребського університету
1902–1903 		Наступник:
Іван Буянович
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=В%27єкослав_Клаїч&oldid=38238173