Валігура Костянтин Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Костянтин Костянтинович Валігура
Народився15 вересня 1936(1936-09-15)
смт Білогір'я
Помер3 квітня 2004(2004-04-03) (67 років)
Тернопіль
ПохованняТернопіль
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьжурналіст, публіцист
Мова творівукраїнська
ЧленствоНаціональна спілка журналістів України
ПреміїНСЖУ «Золоте перо» (1993)

Валігура Костянтин Костянтинович (нар. 15 вересня 1936(19360915), смт Білогір'я Хмельницької області — пом. 3 квітня 2004, Тернопіль) — український журналіст, письменник, краєзнавець, публіцист, Заслужений журналіст України (1997)[1], Член Спілки журналістів України (1963). Володар престижної журналістської премії НСЖУ «Золоте перо» (1993).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Дитячі роки пройшли в рідному Білогір'ї, там навчався у місцевій середній школі (нині Білогірський навчально-виховний комплекс «Середня загальноосвітня школа І-ІІІ ст. ім. І. О. Ткачука, гімназія»), яку закінчив у 1954 році.

Працював у редакції місцевої районної газети. Після закінчення у 1963 році факультету журналістики Львівського державного університету — в редакції чернівецької обласної газети «Радянська Буковина» (1963—1982). У ті часи його публіцистичні статті, нариси друкувалися у журналі «Україна» та інших всеукраїнських виданнях.

Від 1982 року — в м. Тернопіль. Продовжує працювати в обласній газеті «Вільне життя».

Від 1991 року — журналіст новоствореної обласної газети «Відродження» («Свобода»), де згодом очолює один з відділів редакції, на посаді завідувача. Його публікації порушували гострі на той час проблеми розбудови державності, національного відродження, реформування економіки та духовності. Вів рубрику «Клуб десяти народних депутатів від Тернопілля» (згодом — «Клуб народних депутатів України»), гостями якої були народні депутати України, політичні діячі, зокрема: В'ячеслав Чорновіл, Леон Горохівський, Богдан Горинь, Михайло Ратушний, Володимир Бойко, Андрій Зарудний, Юрій Тима, Микола Горбаль, Леонід Кравчук, Леонід Танюк, Ярослав Джоджик та інші.

Коло творчих зацікавлень Костянтина Валігури становили:

Спогади колег

[ред. | ред. код]

За часи роботи в редакції «Свободи» Кость Костьович, як його по-приятельськи величали усі співробітники, зміг максимально розкрити свій багатаплановий і неординарний хист публіциста, присвятити себе одночасно творчості.

Валігуру Костянтина Костянтиновича згадують і пам'ятають колеги-журналісти, як людину із запальною натурою та великою заповзятістю, вродженого інтелігента — справжнього метра журналістики, інтелектуала, вищою мірою толерантною людиною, чий високий рівень освіти, здобутий у класичному університеті, дозволяв йому вільно почуватися у широкому розмаїтті тем. Людиною тонкої душі, вихованою високою культурою Львова і мистецтвом Буковинського краю.

Доробок

[ред. | ред. код]

Автор кількох колективних збірників.

Упорядник і співавтор фотоальбомів «Чернівці» (1980), «Тернопільщина» (1987), «Буковина» (1989).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Указ Президента України Про присвоєння почесного звання «Заслужений журналіст України».

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Дем'янова І. Валігура Костянтин Костянтинович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 220. — ISBN 978-966-528-279-2.
  • Собуцька В. Ваша Шляхетносте, наш Костю Костьовичу…: цьогорічного вересня йому виповнилося б сімдесят: [спогади колег по перу] // Свобода. — 2006. — 23 вересня. — С. 8.
  • Колеги-журналіти. Обірвалась струна життя Журналіста: [некролог] // «Нова Тернопільська газета». — 2004. — 7 квітня. — С. 2.
  • Свободівці. Наша пам'ять і любов — з тобою, Костю Костьовичу: [некролог] // Свобода. — 2004. — 7 квітня. — С. 1.
  • Новосядлий Б. Таким його запам'ятали назавжди: [про журналіста газети «Свобода» Костянтина Костянтиновича Валігуру] // Свобода. — 2013. — 12 квітня. — С. 2.
  • Чернівці // Констянтин Валігура. — Київ: Мистецтво, 1980.
  • Буковина: фотоальбом // упоряд. та вступ. сл. К. Валігури, О. Проданюка. — Київ: Мистецтво, 1989.
  • Тернопільщина: Фотоальбом / Фото В. О. Менделя; Упоряд. та вступн. слово К. К. Валігура, А. Ф. Тринька. — Київ: Мистецтво, 1987. — 143 с.: іл. — (Землі квітучої краси). — (Сер. фотоальбомів про обл. Рад. України). — Текст укр., рос., англ. та пол. мовами.
  • Гусар Ю. Золоте перо Костянтина Валігури / Юхим Гусар // Буковинське віче. — 2016. — 1 вересня. — С. 3

Посилання

[ред. | ред. код]