Ванда Джексон
Ванда Джексон | |
---|---|
англ. Wanda Jackson | |
Фото 1970 року | |
Основна інформація | |
Повне ім'я | Ванда Лавонн Джексон |
Дата народження | 20 жовтня 1937 (87 років) |
Місце народження | Мод, штат Оклахома, США |
Роки активності | 1955—2019 |
Громадянство | США |
Професія | співачка, гітаристка, авторка пісень |
Інструменти | гітара |
Жанр | рокабілі, рок-н-рол, кантрі, госпел |
Співпраця | Елвіс Преслі The Cramps Джек Вайт Імельда Мей Хенк Томпсон Розі Флоренс Норма Джин Адель |
Лейбл | Black Country Rock Media Decca Records Capitol Records CMH Records Third Man Records |
Нагороди | |
WandaJackson.com | |
Файли у Вікісховищі |
Ванда Лавонн Джексон (англ. Wanda Lavonne Jackson; нар. 20 жовтня 1937, Мод, Оклахома) — американська співачка, піснярка, піаністка та гітаристка, одна з перших популярних виконавиць рокабілі та рок-н-ролу[1]. Часто її називають «Королевою рокабілі» або «Першою леді рокабілі»[2].
Кар'єра Ванди Джексон почалася в 1954 році, коли вона, закінчивши школу, підписала контракт з фірмою Decca Records. Успіху її перші платівки не мали, її ім'я було знайоме лише провінційним радіостанціям формату кантрі. Її менеджером був рідний батько.
Елвіс Преслі, з яким Ванда Джексон не раз виступала на концертах, переконав її спробувати себе в стилі рокабілі, популярному в середині 1950-х серед американської молоді. Саме хіти в цьому жанрі принесли Ванді Джексон популярність і неофіційний титул «королеви рокабілі»: «Fujiyama Mama» (1957), «Mean Mean Man» (1958), «Let's Have a Party» (1960).
У середині 1960-х років Ванда Джексон знов звернулася до кантрі, продовжуючи й у наступні десятиліття записувати платівки в цьому стилі. У 1980-ті роки кар'єра Ванди Джексон отримала «друге дихання» завдяки відродженню популярності рокабілі в 1970-х роках в Європі.
Співачка і сьогодні виступає на рокабілі-фестивалях, таких як Hemsby, Rockabilly Rave, Screamin', Green Bay, Viva Las Vegas.
Ванда Джексон двічі за свою кар'єру (1964 та 1970) номінувалася на премію Греммі[3].
Також вона була включена до «Залу слави рокабілі»[4], «Міжнародного залу слави рокабілі», «Залу слави музики Оклахоми», «Залу слави кантрі-музики Оклахоми» та «Міжнародного залу слави госпел».
- ↑ Wolff, Kurt. Wanda Jackson biography. AllMusic. Архів оригіналу за 24 березня 2020. Процитовано 24 березня 2020.
- ↑ Jurgensen, John. «The Queen of Rockabilly Returns». Wall Street Journal, January 21, 2011. p. D8
- ↑ Wanda Jackson. Grammy.com. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 24 березня 2020.
- ↑ Wanda Jackson. Rockabilly Hall of Fame. Архів оригіналу за 31 грудня 2019. Процитовано 24 березня 2020.
- Офіційний сайт [Архівовано 24 вересня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
- Інтервью на сайті Voices of Oklahoma [Архівовано 19 травня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Ванда Джексон на сайті Rock & Roll Hall of Fame [Архівовано 16 серпня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Ванда Джексон на сайті History of Rock [Архівовано 10 лютого 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Ванда Джексон на сайті IMDb (англ.)
- Ванда Джексон на сайті Discogs (англ.)