Джек Вайт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джек Вайт
(Jack White)
Зображення
Jack White - SXSW Music 2011 - Austin, TX
Основна інформація
Повне ім'я Джон Ентоні Ґілліс(John Anthony Gillis)
Дата народження 9 липня 1975(1975-07-09) (42 роки)
Місце народження Детройт, Мічиган, США
Роки активності з 1990
Країна Flag of the United States.svg США
Професія Музикант
Співацький голос тенор
Жанр рок, блюз-рок, гаражний рок, альтернативний рок
Співпраця Мег Вайт, The White Stripes, The Raconteurs, The Dead Weather, Stephen Colbert, The Upholsterers, The Go, Loretta Lynn, Beck, Holly Golightly, Soledad Brothers, Аліша Кіз, Ванда Джексон, The Black Belles, The Rolling Stones, Блек Мілк, Лані Лейн, Pokey LaFarge and the South City Three, Карен Ельсон, Нора Джонс, Боб Ділан, Danger Mouse, Даніеле Луппі
Лейбл Warner Bros., V2, Third Man, Sub Pop, Sympathy for the Record Industry, XL Recordings, Italy Records
Нагороди
jackwhiteiii.com
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли на Вікісховищі

Джек Вайт (англ. Jack White, справжнє ім'я Джон Ентоні Ґілліс (англ. John Anthony Gillis), нар. 9 липня 1975 року, Детройт, США) — американський рок-музикант, співак, гітарист, автор пісень, продюсер, актор, лідер гурту «The White Stripes». У 2005 році став одним з організаторів групи «The Raconteurs». У 2009 році грає в гурті «The Dead Weather». Посідає 17 сходинку Списку 100 найкращих гітаристів усіх часів за версією журналу Rolling Stone.

Життєпис[ред.ред. код]

Дитинство та юність[ред.ред. код]

Має польське, шотландське та канадське коріння. Народився у католицькій сім'ї Терези і Гормана Ґілліс у Детройті, штат Мічиган, був наймолодшим із десяти дітей (має шість братів та три сестри). Його батьки працювали у Детройтській Митрополії, згодом і Джек став міністрантом, завдяки чому в 1987 році отримав роль у фільмі The Rosary Murders. Дитиною захоплювався класичною музикою.

Першим музичним інструментом Джека став барабан, на якому він почав грати у 6 років. Тинейджером Вайт почав слухати блюз та рок 60х, вплив яких помітно у творчості The White Stripes, Сон Хаус та Blind Willie McTell були його найулюбленішими блюз-музикантами. Зі своїм другом дитинства Домініком прослуховував записи на горищі та почав записувати кавер-версії на старий магнітофон. Тоді Джека можна було описати як «дитину з коротким волоссям і скобами». У багатьох своїх інтерв'ю згадував пісню «Grinnin' In Your Face» Сона Гауса як свою найулюбленішу пісню усіх часів.

У 15 років Вайт розпочав трирічне навчання ремеслу оббивника меблів у друга сім'ї Брайана Малдуна. Джек стверджує, що саме Малдун привчив його до панк-музики та підштовхнув його грати з ним у группі. Дует під назвою The Upholsterers («Драпіювальники») записав альбом «Makers of High Grade Suites». Пізніше Джек розпочав свій власний бізнес — ательє під назвою «Third Man Upholstery», гаслом якого було «Your Furniture's Not Dead»(Ваші Меблі Не Мертві). Через деякий час Джек провів свій перший професійний концерт ударником детройтського гурту Goober & the Peas. Також він грав і в інших місцевих групах і виконував сольні виступи.

Кар'єра[ред.ред. код]

The White Stripes[ред.ред. код]

У 1997 Джек разом із Мег Вайт заснував The White Stripes. Гурт випустив свій однойменний дебютний альбом у 1999 році, а ще за рік вийшов вже нині класичний [1] De Stijl. Тоді ж сформувався добре впізнаваний візуальній стиль The White Stripes: у своїх виступах та кліпах вони одягали лише червоний, чорний і білий кольори.

У 2001 виходить альбом White Blood Cells, який отримав схвальні відгуки від критиків, що зробило The White Stripes одним із найбільш успішних гуртів 2002 року. Вже у 2003 виходить альбом Elephant, що отримав не тільки схвальні відгуки серед критиків[2][3], але й комерційний успіх, а перший синґл [«[Seven Nation Army]]» залишається найбільш успішним в дискографії гурту.

П'ятий альбом, Get Behind Me Satan, було записано у власному будинку Джека. Цей альбом ознаменував зміну у музичному напрямку гурту - з мелодіями на фортепіано, експериментами з марімбою та більш ритмічною гітарною грою на Вайта. Шостий альбом Icky Thump вийшов 2007 роцку і ввійшов у UK Albums Chart на першому місці[4] та дебютував на другому місці у Billboard 200. Звучання альбому включало у себе більше впливу таких стилів як панк-рок, гаражний рок та блюз.

Джек планував випустити сьомий альбом влітку 2009, але ці плани не втілились у життя[5]. 2-го лютого 2011 гурт повідомив про свій розпад[6]

Дискографія[ред.ред. код]

Сольні[ред.ред. код]

У групах[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]