Великий Говилів
село Великий Говилів | |
---|---|
Каплиця Святої Софії | |
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Чортківський район |
Тер. громада | Хоростківська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA61060410020040737 |
Основні дані | |
Засноване | 1564 року |
Населення | 1 173 особи |
Площа | 2,845 км² |
Густота населення | 412.3 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48162 |
Телефонний код | +380 3551 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°13′40″ пн. ш. 25°52′8″ сх. д. / 49.22778° пн. ш. 25.86889° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
335 м |
Водойми | р. Тайна |
Відстань до районного центру |
18 км |
Найближча залізнична станція | Говилів |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48240, Тернопільська обл., Чортківський район, м. Хоростків, вул. Князя Володимира, 17 |
Карта | |
Мапа | |
|
Вели́кий Гови́лів — село в Україні, у Хоростківській територіальній громаді Чортківського району Тернопільської області.
Населення — 1160 осіб (2003).
Розташоване на березі річки Тайна — притоки Збруча, біля залізниці Тернопіль — Заліщики та за 7 км від автодороги Теребовля — Чортків — Заліщики (частина E85).
Великий Говилів знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.
Перша писемна згадка — 1564.
На території Говилова люди живуть дуже давно. Про це свідчать знахідки, що знаходять на околицях, на полях, під час археологічних розкопок. Зустрічаються різні підземні ходи на лівому березі річки Тайна. Про село є згадка в історика Томашівського в його праці «Хмельниччина в Галичині», де згадує про участь говилівських селян у великому Теребовлянському повстанні.
Внаслідок Першого поділу Речі Посполитої у 1772 році Говилів переходить до Австрійської імперії. В селі було створено однокласову школу з українською мовою навчання. Значну роль у житті села відігравало товариство «Просвіта». При «Просвіті» було засновано гуртки «Рідна школа», «Сільський господар», «Союз українок», «Союз сільських господарок», а пізніше товариство «Луг», яке згодом нараховувало 150 членів. Ним керував В. Василенький. Дівочою секцією керували Софія Могильницька і Марія Войтович.
Польській владі не подобався ріст українських молодіжних організацій, тому у 1931 році влада заборонила їх діяльність. Через це того ж року під час панахиди відбулася сутичка між селянами Говилова і жандармами.
15 червня 1934 р. село передане з Копичинецького повіту до Теребовлянського повіту[1].
З 1947 року мешканці села зазнали каральної акції операції «Захід».
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
До адміністративної реформи крім Великого Говилова до складу Великоговилівської сільської ради належало село Малий Говилів.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Хоростківської міської громади[2].
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610819, розташована у приміщенні будинку культури.
- Результати
- зареєстровано 765 виборців, явка 53,33%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 27,41%, за «Європейську Солідарність» — 19,51%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 11,11%.[3] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 59,80%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 17,62%, за Олега Вітвіцького (Голос) — 6,20%[4].
- церква Успіння Пресвятої Богородиці (1852, кам'яна, УГКЦ).
Споруджено:
- хрест на честь скасування панщини,
- пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1963),
- насипана символічна могила УСС (1991),
- встановлено пам'ятний хрест на честь 5-річчя незалежності України (1996).
Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, 4 магазини.
- Діяч ОУН і УПА, театральний діяч — Явний Олексій
- Василь Бабій — український правознавець, старшина УГА
- діяч ОУН і УПА Бабій Ярослав Миколайович,
- український педагог, фітотерапевт Баб'як Григорій,
- художник і скульптор Ярослав Голець,
- громадський діяч, народний майстер Дмитро Мимрик,
- Євген Олесницький — український економіст, громадсько-політичний діяч,
- українська письменниця Богдана Дерій (до шлюбу Марущак).
-
Церква Успіння Пресвятої Богородиці
-
Дзвіниця церкви Успіння Пресвятої Богородиці
-
Каплиця Святої Софії
-
Статуя Божої Матері
-
Пам'ятний знак з нагоди скасування панщини
-
Будинок культури
-
Старостат
-
Насипана символічна могила Борцям за волю України
- ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów kopyczynieckiego i trembowelskiego w województwie tarnopolskiem. Dz.U. 1934 nr 48 poz. 443. Архів оригіналу за 12 січня 2017. Процитовано 10 січня 2017.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- Івахів Г., Шевчишин, О. Великий Говилів // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 235—237. — ISBN 978-966-457-246-7.
- Великий Говилів // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
- Шлях до волі.
- Howiłów i Howiłówek // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 170. (пол.) — S. 170. (пол.)