Слуга народу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
«Слуга народу»
Слуга народу постер.jpg
Тип телесеріал
Телеканал(и) 1+1
Жанр політична комедія
Тривалість серії 23-25 хвилини
Компанія Студія Квартал-95
Сценарист Андрій Яковлєв, Олексій Кирющенко, Юрій Костюк
Режисер Олексій Кирющенко
Ідея Володимир Зеленський, Андрій Яковлєв, Сергій Шефір, Олексій Кирющенко, Борис Шефір
Оператор Сергій Кошель
Продюсери Володимир Зеленський, Андрій Яковлєв, Сергій Шефір, Олексій Кирющенко, Борис Шефір
Музика на початку Дмитро Шуров
Музика в кінці Потап і Настя
Композитор Андрій Кирющенко
Країна-виробник Україна Україна
Мова оригіналу російська
українська
Перший показ 16 листопада 2015
Кількість сезонів 2
Кількість серій 42[1]

«Слуга народу» — 24-серійний український комедійний політичний телесеріал виробництва студії «Квартал-95» про неймовірну історію обрання Президента України[1]. Головну роль вчителя історії — Василя Голобородька в серіалі виконує Володимир Зеленський. Прем'єра серіалу відбулася 16 листопада 2015 року на українському телеканалі 1+1. У грудні 2015 року була продемонстрована остання 24-та серія першого сезону. 23 жовтня 2017 почався другий сезон[2][3]. Частина культурних діячів критикує серіал за українофобську позицію[4][5][6][7][8][9][10][11].

Серіал[ред.ред. код]

Робота над серіалом почалася навесні 2015 року, а закінчилася восени.

Його знімали в Києві в найрізноманітніших місцях, починаючи з дворів дев'ятиповерхівок, торгових центрів і закінчуючи ВДНГ і колишньою резиденцією Януковича — Межигір'ям. Іноді локацію міняли по три-чотири рази на день.

«Слуга народу 2»[ред.ред. код]

Навесні 2016 року режисер серіалу Олексій Кирющенко повідомив, що планується почати зйомки повнометражного художнього фільму, за мотивами сценарію другого сезону «Слуги народу»[12]. За його ж словами прем'єра фільму готується на початок 2017 року. З літа 2016 зйомки проходять у різних містах України[13][14]. Одразу після повного метру планується зробити 24 серії вже відомого серіалу[15].

Студія «Квартал 95» подавала у Держкіно заявку на підтримку своїх проектів у розмірі 50 млн. ₴, з яких 15 млн. ₴ на вказаний повнометражний фільм, 35 млн. ₴ на мультфільм «Повернення Гуллівера»[16][17]. Після скандалу у Юрмалі вона відмовилась від пітчингу[17][18].

Сюжет[ред.ред. код]

За сюжетом серіалу, вчителя історії Василя Голобородька таємно знімають на відеокамеру, де він лається, критикуючи владу. Потім відео потрапляє на YouTube і набирає дуже велику кількість переглядів. Після цього учитель отримує гроші через краудфандинг своїх учнів і реєструється на президентські вибори. Перемагаючи на них, він стає Президентом країни. Тож, Президентом стає проста, чесна і принципова людина, один з нас, вчитель історії Василь Голобородько. Несподівано для всіх країна отримує гаранта, який живе у професорській квартирі батьків на Дарниці разом з батьками і старшою сестрою, позичає до зарплати і користується громадським транспортом.

Голобородько — прізвище, яке носить спільний знайомий «кварталівців». Подібний прийом використовується в багатьох сценаріях «Кварталу»[12]

Епізоди[ред.ред. код]

Сезон 1[ред.ред. код]

Сезон 2 Слуга народу від любові до імпічменту[ред.ред. код]

Актори[ред.ред. код]

Роль Актор / Актриса Примітка
Василь Петрович Голобородько Володимир Зеленський Президент України, у минулому — вчитель історії
Юрій Іванович Чуйко Станіслав Боклан Прем'єр-міністр України, голова корупційної схеми, заарештований у прямому ефірі політичного ток-шоу
Петро Васильович Голобородько Віктор Сарайкін Батько Василя Голобородька
Світлана Петрівна Сахно Катерина Кістень Рідна сестра Василя Голобородька, у минулому — провідник (залізничний службовець), наречена голови Фіскальної служби Михайла Саніна
Марія Стефанівна Голобородько Наталія Сумська Мама Василя Голобородька, медпрацівник
Наталя Анна Кошмал Племінниця Василя Голобородька
Ольга Юріївна Міщенко Олена Кравець Колишня дружина Василя Голобородька, Голова Національного банку України
Михайло Іванович Санін Юрій Крапов Голова Фіскальної служби, однокласник Василя, наречений сестри Президента Світлани
Помічник (спічрайтер) Степан Казанін Помічник Василя Голобородька
Микаель Ашотович Тасунян Фаталов Михайло Григорович Голова Служби безпеки України
Іван Скорик Олександр Пікалов Міністр оборони України, однокласник Василя, капітан ЗСУ
Сергій Мухін Євген Кошовий Міністр закордонних справ України, однокласник Василя, у минулому — актор
Белла Рудольфівна Валентина Іщенко Секретар Василя Голобородька
Анна Михайлівна Галина Безрук Радник Президента з загальних питань, коханка Василя, спільник олігархів, у минулому — спеціаліст Департаменту розвитку

Другорядні ролі[ред.ред. код]

  • режисер серіалу Олексій Кирющенко — Сергій Павлович, екс-президент
  • Тетяна Печонкіна — Ніна Єгорівна Третьяк, колишня вчителька Голобородька, колишня глава СБУ
  • Юрій Гребельник — Плутарх
  • Олексій Вертинський — Сергій Сюсельдорф, дизайнер (5-та серія) / Людовик XVI (20-та серія)
  • Георгій Поволоцький — Толя, начальник охорони
  • Олег Масленников — олігарх
  • Олена Бондарева-Рєпіна — Раїса Андріївна, директор школи
  • Олексій Смолка — Сергій Леонідович Карасюк, лідер фракції
  • Анастасія Карпенко — Яна Клименко, опозиційний журналіст
  • Михайло Аугуст — Андрій Володимирович Яковлєв, міністр культури
  • Данило Оськін — Михайло Семенович, олігарх
  • Віталій Іванченко — Віталій Романченко, депутат з фракції «Добробут»
  • Рінат Хабібулін — Діма, син Василя
  • Ольга Жуковцова — Оксана Сковорода, помічник міністра закордонних справ
  • Олександр Данильченко — Микола Павлович Пилипенко, начальник ЖЕКу
  • Олександр Ігнатуша — суддя, чернець Себастьян
  • Дмитро Суржиков — Дмитро Васильович, голова наглядової ради Національного банку
  • Андрій Романій — ведучий політичного ток-шоу

Знімальна група[ред.ред. код]

Просування[ред.ред. код]

За день до виборів, 24 жовтня 2015 року, в День тиші на вулицях столиці було встановлено намети «Народного президента» Голобородька. В рамках цієї акції промоутери роздавали киянам листівки з різними гаслами, такими як «настукають чиновникам за пільгами», «надаю депутатам по мандатам», «люструю по самі попередники», «Кортежі — на …», «Щоб простий вчитель жив, як президент, а президент, як учитель»[12].

Політична комедія «Слуга народу» стала найбільш рейтинговим серіалом українського телебачення за підсумками 2015 року[18].

Серіал був лідером телеперегляду на каналі «1+1» за усіма аудиторіями, в тому числі за комерційною аудиторією 18-54. В Україні його подивилися більше 20 млн глядачів. А на офіційному Youtube-каналі «Кварталу 95» — 98 млн чоловік[18].

«Слугу народу» купили телеканали Естонії[19] і Казахстану[20]. Так, на початку року український серіал почав виходити на естонському телеканалі ETV +. Причому показували його в прайм-таймових слоті (о 20.30) після основного випуску новин. Крім того, серіал купили кілька онлайн-платформ.

«Студія Квартал-95» продала права на показ серіалу «Слуга народу» найбільшій світовій інтернет ТВ платформі Netflix. Права на показ серіалу відкриваються по всьому світу, повідомляє студія «Квартал 95»[21].

Переговори з американською компанією вела шведська дистриб'юторська компанія Eccho Rights, з якою студія «Квартал 95» займається спільним просуванням своїх фільмів і програм. Зараз через цю компанію «Квартал 95» укладає угоду з продажу формату серіалу американської компанії FOX Studios[22]. Це буде перший випадок, коли вітчизняний формат серіалу, придуманий і реалізований в Україні, йде на експорт в США. Раніше права на адаптацію серіалу «Нюхач» компания Film.ua продала в Японію і Францію[18].

У бібліотеці Netflix «Слуга народу» з'явиться найближчим часом з англійськими субтитрами. Але вже зараз Netflix займається озвучуванням серіалу. Для адаптації гумору і змісту в цілому компанія вдається до послуг власних перекладачів, повідомляє студія «Квартал 95»[23].

Нагороди[ред.ред. код]

У цьому році «Слуга народу» був нагороджений на міжнародних фестивалях в США, Німеччині та Південній Кореї. У тому числі став лауреатом міжнародної кінопремії WorldFest Remi Award і номінантом на Seoul International Drama Awards[18].

Цікаві факти[ред.ред. код]

Кадр зі зйомок серіалу
  • Інавгурацію президента знімали у столичному Будинку вчителя за участю трьохсот акторів масових сцен. І так сталося, що під час цієї зйомки один з них знепритомнів. Так само, як це трапилося з солдатом почесної варти на реальній інавгурації Петра Порошенка[12].
  • Як і його персонаж Василь Голобородько, Володимир Зеленський любить їздити на велосипеді. Гуморист намотує кола навколо свого приміського будинку. Нерідко разом з донькою Олександрою[12].
  • Нецензурний «крик душі» Василя Голобородька, який зняв на відео учень 10-Б, вийшов в ефір «запіканим», однак незадовго до прем'єри був викладений у мережу в оригіналі[12].

Рейтинги[ред.ред. код]

За результатами переглядів першої серії «Слуги народу» назвали лідером слота і найрейтинговішим телепродуктом осіннього сезону (рейтинг — 10,4 %, частка — 26 % за аудиторією 18-54, Україна)[12][24]. Наступний день ефіру також впевнено вивів серіал в TOP-програм, випередивши за рівнем популярності трансляцію футбольного матчу плей-оф кваліфікації до Євро-2016 між збірними Словенії та України (рейтинг четвертої серії — 9,9 %, частка — 24,9 % за аудиторією 18-54, Україна)[25][26].

Серіал став одним із найуспішніших продуктів осіннього сезону 2015 року і очолив ТОП розважальних і художніх телепродуктів. «Слуга народу» впевнено закріпив позицію лідера слоту, помітно випереджуючи продукти інших телеканалів.

За весь час показу серіал переглянуло 20 млн українців за аудиторією 4+, вся Україна. Середні показники основного показу телесеріалу склали: рейтинг — 8,1, частка — 20,4 % (18-54, Україна)[27].

Критика[ред.ред. код]

Український журналіст Вадим Єрченко написав статтю, де проаналізував серіал «Слуга народу». У статті журналіст пише: «Подібний проект для вітчизняного ТБ без сумніву феномен», але й одночасно зазначає, що цей твір є «серіалом-популістом». І вказує на його жанрову невизначеність: «„Слуга“ існує поза загальноприйнятих жанрів. Це не комедія, тому що після 2013 року багатьом не смішно. І не ситком, тому як перші 4-5 серій зливаються в одну затягнуту сцену, яка не має кінця. Це не політична сатира, бо надто відверто і мало не з іменами…»[28]. Завершуючи, він наголошує: «„Слуга народу“ — всього лише серіал, а не кандидат у президенти»[29].

Політолог Валерій Майданюк критикує серіал за те, що президент та вся політична верхівка у ньому російськомовні, а «українську мову та культуру зображено як якийсь маргінальний аборигенський фольклор на тлі російської мови»[30][31].

Професор кафедри української мови Києво-Могилянської академії Лариса Масенко також засуджує серіал за русифікацію. Доктор філологічних наук вказує на епізод, де головний герой збирається читати промову українською, а потім - «Нет, я останусь собой, буду говорить по-русски»[32].

У програмі «Особливий погляд» на телеканалі ZIK журналістка Тетяна Кузьмінчук вказує на те, що у серіал «українську вплели лише в маленькі епізоди шароварного ґатунку», згадуючи явище мовної шизофренії[7].

Видання Uainfo вказує на фразу на початку 7-ї серії, де Зеленський цитує Петра Столипіна, відомого своїми антиукраїнськими діями: «Але знайте, я щасливий померти за свого царя. Так в 1911 році в театрі „Опери і балету“, був вбитий Петро Аркадійович Столипін»[6].

За даними ЗМІ Сашко Лірник також негативно відкликався щодо «одкровення» головного героя «про хохлів» у 16 серії[4][5], хоча сам казкар написав: «Уточнюю, хто не зрозумів. Мова не про цей конкретний фільм чи епізод, а про загальний підхід до „українського питання“ в творчості „гумористів“»[5][33].

За домінування в українському серіалі російської мови «Слугу народу» критикують також такі видання та медіа-ресурси, як «Чорноморські новини», «Портал мовної політики», «INFOPORTAL», тощо[8][9][10][11].

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Слуга народу. 1+1. Архів оригіналу за 26 червня 2016. Процитовано 26 червня 2016. 
  2. Стала відома дата прем'єри другого сезону серіалу «Слуга народу». kvartal95.com. Процитовано 2017-09-09. 
  3. Слуга народу. Від любові до імпічменту. Офіційний сайт каналу 1+1 - 1plus1.ua (uk). Процитовано 2017-09-11. 
  4. а б Відчуття, ніби тобі в тарілку нас**ли - Сашко Лірник про серіал "Слуга народа". http://uainfo.org. 03.12.2015. Процитовано 17 жовтня 2016. 
  5. а б в Сашко Лірник розкритикував одкровення "президента" Зеленського про "злодійкуватих хохлів". Воля народу. 3 грудня 2015. Процитовано 17 жовтня 2016. 
  6. а б «Слуга народу». Що за москальська шваль пише їм такі сценарії?. Uainfo.org. 22.11.2015. Процитовано 14 жовтня 2016. 
  7. а б Більшість ЗМІ України провадять політику зросійщення, – розслідування ZIKу. ZIK. 7 березня 2016. Архів оригіналу за 8.03.2016. Процитовано 13 жовтня 2016. 
  8. а б Украина без украинцев как следствие «патриотической» русификации (рос.). Новости без границ. 3.10.2016. Процитовано 13 жовтня 2016. 
  9. а б За мову до кінця. Одеська обласна громадсько-політична газета «Чорноморські новини» № 104-105 (21676-21677). 26 грудня 2015 року. Архів оригіналу за 20.02.2016. Процитовано 13 жовтня 2016. 
  10. а б Дмитро Ткаченко. Людям треба дарувати “попсу” українською мовою. Портал мовно політики. 25, Березень, 2016. Процитовано 17 жовтня 2016. 
  11. а б “Поп” українською мовою. INFOPORTAL. 17 жовтня 2016. Процитовано 17 жовтня 2016. 
  12. а б в г д е ж и Слуга народу: 15 маловідомих фактів про комедійний політичний серіал. 1+1. 17 листопада 2015. Архів оригіналу за 26 червня 2016. Процитовано 26 червня 2016. 
  13. Садовий дозволив знімати "Слугу народу-2" у Львові. depo Львів. 01 жовтня 2016. Процитовано 17 жовтня 2016. 
  14. На зйомках "Слуги народу" торт влетів в поліцейську машину. http://ukranews.com. 15 вересня 2016. Процитовано 17 жовтня 2016. 
  15. Кацун, Юлія (22 червня 2016). Почему телезрители обожают «Слугу народа» и любят вывернуть «Мир наизнанку» (рос.). КП в Украине. Архів оригіналу за 26 червня 2016. Процитовано 26 червня 2016. 
  16. Зеленський просить у "бідної" держави 50 млн грн на кіно. Газета по-українськи. 12 вересня 2016. Процитовано 14 жовтня 2016. 
  17. а б Студія «Квартал 95» зняла свої проекти із Дев’ятого конкурсного відбору Держкіно. Гал-Інфо. Процитовано 14 жовтня 2016. 
  18. а б в г д FOX покупает у "Квартала 95" "Слугу народа" и будет снимать сериал в Америке по украинскому формату (рос.). delo.ua. 19 вересня 2016. Процитовано 14 жовтня 2016. 
  19. Сериал Слуга народа покажут на эстонском ТВ (рос.). Теленеделя. 13 листопада 2015. Архів оригіналу за 26 червня 2016. Процитовано 26 червня 2016. 
  20. «Слуга народа» проник в Эстонию и Казахстан (рос.). МедиаБизнес. 28 січня 2016. Архів оригіналу за 26 червня 2016. Процитовано 26 червня 2016. «Уже достигнуты договоренности с партнерами из Казахстана, в начале февраля проект стартует в эфире 31 канала.» 
  21. Netflix купил права на показ сериала «Слуга народа» студии «Квартал 95» (рос.). Аin. 26 вересня 2016. Процитовано 14 жовтня 2016. 
  22. Netflix купил права на показ сериала «Слуга народа» студии «Квартал 95» (рос.). Аin. 26 вересня 2016. Процитовано 14 жовтня 2016. 
  23. Netflix покаже український серіал. Еспресо. 23 ВЕРЕСНЯ, 2016. Процитовано 14 жовтня 2016. 
  24. «Слуга народа» стал самым рейтинговым телепродуктом осеннего сезона (рос.). ТСН. 17 листопада 2015. Архів оригіналу за 26 червня 2016. Процитовано 26 червня 2016. 
  25. «Слуга народу» перевищив показники матчу «Словенія-Україна». 1+1. 18 листопада 2015. Архів оригіналу за 26 червня 2016. Процитовано 26 червня 2016. 
  26. «Слуга народа» превысил показатели матча Словения — Украина (рос.). ТСН. 18 листопада 2015. Архів оригіналу за 26 червня 2016. Процитовано 26 червня 2016. 
  27. Серіал «Слуга народу» переглянуло 20 млн глядачів. 1+1. 11 грудня 2015. Архів оригіналу за 26 червня 2016. Процитовано 26 червня 2016. 
  28. Єрченко, Вадим (1 грудня 2015). «Слуга народа»: рецензия (рос.). BezКіно. Архів оригіналу за 26 червня 2016. Процитовано 26 червня 2016. 
  29. Єврченко, Вадим (2 листопада 2015). «Слуга народа» - всего лишь сериал, а не кандидат в президенты (рос.). GLAVPOST.COM. Архів оригіналу за 26 червня 2016. Процитовано 26 червня 2016. 
  30. Постреволюційна патріотична русифікація. Український щотижневик у Польщі «Наше слово» №36. 4 вересня 2016. Архів оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 13 жовтня 2016. 
  31. Білінгвізм vs патріотизм. Вголос. 07.01.2016. Архів оригіналу за 8 січня 2016. Процитовано 13 жовтня 2016. 
  32. Украинский профессор: Пример Беларуси показывает, что должен быть только один государственный язык (рос.). Хартія 97. 8.01.2016. Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 3 жовтня 2016. 
  33. Хохли закінчилися на Майдані. site.ua. 3 грудня 2015. Процитовано 17 жовтня 2016. 

Джерела[ред.ред. код]