Верба альпійська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Верба альпійська

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Евдикоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Мальпігієцвіті (Malpighiales)
Родина: Вербові (Salicaceae)
Рід: Верба (Salix)
Вид: Верба альпійська
Salix alpina
Scop., 1772[1]
Посилання
Вікісховище: Salix alpina
Віківиди: Salix alpina
IPNI: 776998-1
ITIS: 520745
NCBI: 1208410

Верба́ альпі́йська (Salix alpina)[2] — багаторічна рослина родини вербових. Реліктовий вид, занесений до Червоної книги України у статусі «Зникаючий». Протиерозійна і декоративна культура.

Квітуча гілочка великим планом (помітно опушення листків)
Загальний вигляд чоловічих сережок
Чоловіча сережка великим планом
Жіночі сережки

Невеликий листопадний сланкий кущ заввишки 20-25 см, хамефіт. Гілки численні, тонкі, вузлуваті, темно-коричневі, пагони першого року розвитку опушені. Бруньки яйцеподібні, загострені, коричневі. Листки короткочерешкові, оберненояйцеподібні, цілокраї, загострені, зверху лискучі, темно-зелені, завдовжки 5-40 мм, завширшки 2-20 мм. У молодому віці вони опушені, у повному розвої — голі, з війчастим краєм. При розгляданні проти світла на них добре помітна густа мережа жилок. Восени листя чорніє, стає майже прозорим, нерідко зберігається на гілочках до весни.

Рослина дводомна. Суцвіття — сережки завдовжки 3-5 см, зазвичай розташовані на верхівках торішніх пагонів біля верхівкової бруньки. Приквіткові луски червонуваті, зверху темні, волосисті, завдовжки 1-3 мм. Тичинкові нитки фіолетові, пиляки від червоно-фіолетових до майже чорних. Зав'язь розташована на дуже короткій ніжці, червонувата, у молодому віці опушена. Стовпчик червонуватий, короткий, приймочки роздвоєні, червоні. Плід — сірувато опушена коробочка.

Екологія та поширення

[ред. | ред. код]

Це морозостійка, світлолюбна і відносно вологолюбна рослина. Верба альпійська зростає в субальпійському та альпійському поясах на осипах, вогких вапнистих скелях, торф'янистих ділянках. Віддає перевагу вапняковим ґрунтам, але може рости і на будь-яких інших поживних. В природі вона часто входить до складу угруповань Androsation alpinae, Seslerion tatrae й Salicion retusae.

Квітне в червні-липні. Плодоносить у серпні. Як запилення, так і розповсюдження насіння відбувається за допомогою вітру. Поновлюється насінням, а також вегетативно — укоріненням сланких пагонів. В природі утворює гібриди з вербою трав'яною, козячою, списовидною, туполистою, сітчастою, вушкатою, попелястою, Salix bicolor і Salix silesiaca.

Ця верба належить до альпійських рослин, ареал яких охоплює гірські системи Середньої Європи — Східні Альпи та Карпати, зокрема Західні, Високі, Низькі Татри. Єдина українська популяція розташована в заповідному масиві Свидовець, на горі Близниця на висоті близько 1880 м. Загалом же висотна межа розповсюдження цього виду знаходиться між 1380 і 2500 м над рівнем моря.

Значення і статус виду

[ред. | ред. код]

В Україні верба альпійська охороняється у Карпатському біосферному заповіднику. У зв'язку з надзвичайно малою чисельністю популяції заборонено збирання рослин навіть з науковою метою. Окрім України рослина має охоронний статус також у Словаччині.

В природі цей вид приносить користь, запобігаючи ерозії гірських ґрунтів, він також придатний для вирощування в садах як ґрунтопокривна рослина.

Синоніми

[ред. | ред. код]
  • Salix alpina subsp. dostalii Dostál[3]
  • Salix fusca Jacq. non L.[4]
  • Salix jacquiniana Willd.
  • Salix jacquinii Host[1]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б The Plant List.(англ.)
  2. Salix alpina // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  3. Верба альпійська [Архівовано 21 травня 2015 у Wayback Machine.] в базі даних «Tropicos».
  4. Верба альпійська [Архівовано 21 травня 2015 у Wayback Machine.] в базі даних «BioLib».

Посилання

[ред. | ред. код]

Верба альпійська [Архівовано 27 вересня 2015 у Wayback Machine.] у Червоній книзі України. — Переглянуто 19 травня 2015 р.