Володарський Олександр Вікторович
| Володарський Олександр Вікторович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 13 серпня 1987 (37 років) Ворошиловград, Українська РСР, СРСР |
| Країна |  Україна |
| Діяльність | правозахисник, публіцист, активіст, блогер, профспілковий діяч, програміст |
| Alma mater | Університет Ерлангена—Нюрнберга |
| Сайт | shiitman.ninja |
Олександр Вікторович Володарський (також відомий як shiitman; нар. 17 серпня 1987, Луганськ, УРСР) — український громадський активіст лівого лібертарного толку, публіцист, художник-акціоніст і блогер. У минулому — учасник незалежної студентської профспілки «Пряма дія», «Автономної спілки трудящих» та всеукраїнського анархістського об'єднання «Лібертарна координація». За професією програміст. З 2002 по 2009 рік навчався у Німеччині, починаючи з листопада 2009 живе і працює у Києві.
Раніше активний у ЖЖ (під ніком 
, узятим з «Священної книги перевертня» Віктора Пелевіна), Володарський отримав популярність після проведення 02.11.2009 перфомансу проти Національної експертної комісії із захисту моралі, яку акціоніст звинувачував у цензурі і спробах обмеження свободи слова. У ході перфомансу Олександр Володарський та його партнерка, яка залишилася анонімною, імітували статевий акт[1] перед стінами Верховної Ради України, третій учасник, звертаючись до журналістів, зачитував промову про відносність моральних норм і неможливості однозначного трактування поняття мораль.
Після закінчення акції вже одягнений Олександр Володарський був заарештований, йому було пред'явлено звинувачення за ст. 296 ч. 2. кримінального кодексу України: «хуліганство, вчинене групою осіб»[2] Художник провів півтора місяці в СІЗО 13 (Лук'янівське СІЗО). Поки художник перебував під вартою, проводилися численні акції на його підтримку[3]. Завдяки суспільному резонансу і втручанню Віктора Ющенка, починаючи з 18 грудня 2009 року Володарський перебуває на волі під особистим поручительством. Станом на серпень 2010 року судовий розгляд не закінчено, суди затягуються через неявку свідків звинувачення на засідання і суттєві розходжень у їхніх показаннях.
9 вересня 2010 року Володарському винесли обвинувальний вирок: рік обмеження волі умовно. З 2 березня за 22 липня 2011 перебував на спецпоселенні у колонії у селищі Коцюбинське Київської області.
Олександр Володарський не вважає свій вчинок хуліганством і наполягає на повному виправданні. Він неодноразово заявляв про порушення у ході розслідування справи, писав численні скарги на дії слідчого і судді направляв лист[недоступне посилання з червня 2019] президентові України Віктору Януковичу, інформація про який була передрукована[4][5][6] багатьма українськими виданнями. Сама акція і арешт викликали дискусію в українському суспільстві і, у кінцевому підсумку, посприяли активізації кампанії проти цензури, в яку включилися такі українські письменники, як Сергій Жадан і Юрій Андрухович[7].
Після виходу з СІЗО Олександр Володарський провів ще ряд художньо-політичних акцій, які отримали своє висвітлення у блогосфері та ЗМІ. Окремо потрібно виділити «Цензурування глядачів» на презентації книги Олеся Ульяненка «Жінка його мрії»[8], акцію «Злочин і наказание»[9], і акцію «Православ'я або закон»[10], проведену у знак солідарності з жертвами клерикальної цензури. Наприкінці вересня у рамках виставки «Судовий експеримент», присвяченої кримінальним справам на адресу активістів, Володарський попросив нанести йому шрамування з написом «Тут тобі не Європа» — слова, які слідчий сказав на його першому допиті[11]. Великий резонанс отримала акція «Освячення Ікони Сталіна» у Києво-Печерській Лаврі[12], який був проведений Володарським у складі сітуаціоністської групи А. К. Т. (УПЦ офіційно спростовувала факт «освячення»[13]). Після затримання учасників арт-групи «Війна», Володарський ініціював у Києві акцію солідарності з заарештованими художниками[14].
Олександр Володарський публікується у журналі «Автоном» і «Телекритика» [Архівовано 21 травня 2022 у Wayback Machine.], «Політична Критика» (російська і українська редакції) та інших. Видавництвом «Ультракультура» планувалося видання тюремних записок[15] Володарського. Пізніше вони вийшли під заголовком «Хімія»[16] у видавництві «Радикальна Теорія і Практика», тираж доступний у книжкових магазинах Росії та України.
— блог у LiveJournal, який веде Володарський Олександр Вікторович.- Стендалон блог Олександра Володарського
- Сайт «Дело Александра Володарского»
- Блог на сайті радіостанції «Эхо Москвы» [Архівовано 14 липня 2015 у Wayback Machine.]
- Блог на сайті grani.ru [Архівовано 8 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
- Беседа с группой «Бабушка после похорон»
- ↑ Ъ — Не словом, а телом // Радикальные художники выразили несогласие с нормами морали. Архів оригіналу за 7 листопада 2009. Процитовано 7 листопада 2009.
- ↑ Александр «Шиитман» Володарский — узник совести в Украине / Лариса Романова / «За волю!» / События /. Архів оригіналу за 29 серпня 2010. Процитовано 10 липня 2015.
- ↑ подборка акций из России, Украины, Германии. Архів оригіналу за 20 липня 2010. Процитовано 10 липня 2015.
- ↑ http://korrespondent.net/kyiv/1065789. Архів оригіналу за 13 вересня 2010. Процитовано 10 липня 2015.
- ↑ http://telekritika.ua/news/2010-04-10/52233?cbk=1. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 липня 2015.
- ↑ Российский блоггер, имитировавший половой акт под стенами парламента, написал открытое письмо Януковичу — Цензор. Нет. Архів оригіналу за 29 квітня 2010. Процитовано 10 липня 2015.
- ↑ Останньою краплею став Володарський. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 липня 2015.
- ↑ KARAS GALLERY - KARAS GALLERY. Архів оригіналу за 23 березня 2016. Процитовано 10 липня 2015.
- ↑ Підбірка матеріалів по акції «Злочин і кара»[недоступне посилання з грудня 2021]
- ↑ Суспільство — «Православие или закон?». Архів оригіналу за 5 жовтня 2017. Процитовано 10 липня 2015.
- ↑ «Здесь тебе не Европа». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 липня 2015.
- ↑ В Лавре освятили икону Сталина[недоступне посилання]
- ↑ Церковь: Сталина в Лавре не освящали. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 липня 2015.
- ↑ Солидарность с группой Война
- ↑ Александр Володарский. Архів оригіналу за 19 березня 2015. Процитовано 10 липня 2015.
- ↑ Александр Володарский — «Химия» | Anarchy and other shit | Блог Александра Володарского. Архів оригіналу за 15 березня 2015. Процитовано 10 липня 2015.