Вулиця Марка Вовчка (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Марка Вовчка
Київ
Вулиця Марка Вовчка
Місцевість Куренівка
Район Оболонський
Назва на честь Марка Вовчка
Колишні назви
Кожевенний провулок, Шкіряний провулок
Загальні відомості
Протяжність 1,1 км
Координати початку 50°29′38″ пн. ш. 30°28′02″ сх. д. / 50.493944° пн. ш. 30.46722° сх. д. / 50.493944; 30.46722Координати: 50°29′38″ пн. ш. 30°28′02″ сх. д. / 50.493944° пн. ш. 30.46722° сх. д. / 50.493944; 30.46722
Координати кінця 50°29′43″ пн. ш. 30°28′40″ сх. д. / 50.495417° пн. ш. 30.477806° сх. д. / 50.495417; 30.477806
поштові індекси 04073
Транспорт
Найближчі станції метро  «Оболонь»
Автобуси 72 (по вул. Семена Скляренка)
Трамваї 11, 16, 17 (по вул. Добринінській)
Найближчі залізничні станції з. п. Вишгородська
Рух двосторонній, по 1 смузі у кожному напрямку
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Забудова промислова
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11007
У проєкті OpenStreetMap r530680
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Марка Вовчка у Вікісховищі

Ву́лиця Марка́ Вовчка́ — вулиця в Оболонському районі міста Києва, місцевість Куренівка. Пролягає від вулиці Семена Скляренка до Вербової вулиці (до залізничного шляхопроводу на перегоні між зупинними пунктами Вишгородська та Зеніт).

Історія[ред. | ред. код]

Вулиця виникла у середині XIX століття під назвою Коже́венний прову́лок, від розташованого поряд шкіряного заводу купця Серебреникова. У 1930-ті роки фігурувала під назвою Шкіряни́й прову́лок. Сучасна назва на честь української письменниці Марка Вовчка — з 1955 року[1]. Протягом всього часу свого існування вулиця неодноразово переплановувалася і перебудовувалася (сучасний вигляд — з 196070-х років). До середини XX століття поряд існувала також Кожевенна вулиця (зникла у зв'язку із промисловим будівництвом).

Нумерація будинків по вулиці не є цілком упорядкованою: існує два об'єкти під тим самим № 16, між якими розташовані № 18 і № 18-А; крім того, під № 18-А значаться два різні об'єкти на парному й непарному боках вулиці, причому другий (бізнес-центр) фактично міститься вже на Вербовій вулиці.

У районі №№ 12—14 вулицю перетинає одноколійна допоміжна залізниця. Ще одна гілка допоміжної залізниці до кінця 2010-х років перетинала вулицю західніше, між №№ 8 і 10 (колію розібрано через непотрібність та у зв'язку зі спорудженням житлового комплексу «Навігатор»).

Підприємства, установи та заклади[ред. | ред. код]

  • ВАТ «Завод залізобетонних конструкцій № 1» (№ 18)
  • Подільська гуртова база (№ 21)

Зображення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 5 липня 1955 року № 857 «Про перейменування вулиць м. Києва», ч. 1, ч. 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 796. Арк. 123–149. [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.] [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.]

Джерела[ред. | ред. код]