Вільхівка (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вільхівка
Вільхівка взимку
48°34′15″ пн. ш. 39°16′29″ сх. д. / 48.57088333002777603° пн. ш. 39.274761110028° сх. д. / 48.57088333002777603; 39.274761110028
Витік с. Іванівка
• координати 48°14′15″ пн. ш. 38°54′46″ сх. д. / 48.2375000000277723° пн. ш. 38.91295833336077692° сх. д. / 48.2375000000277723; 38.91295833336077692
Гирло Лугань у місті Луганськ
• координати 48°34′16″ пн. ш. 39°16′28″ сх. д. / 48.57111111113877655° пн. ш. 39.27448333336077724° сх. д. / 48.57111111113877655; 39.27448333336077724
Басейн басейн Дону
Країни:  Україна
Прирічкові країни: Україна Україна
Луганська область
Регіон Луганська область
Довжина 83 км
Площа басейну: 814 км²
Притоки: Суха (притока Вільхівки) і Суха Вільхова
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Вільхі́вка (Вільхова, Ольхова, Ольхівка) — річка в Україні, права притока річки Лугань. Сточище Сіверського Дінця. Довжина 83 км. Площа водозбірного басейну 814 км². Похил 3,3 м/км. Долина трапецієподібна, асиметрична, завширшки 4—6 км. Заплава шириною до 1 м. Річище помірно звивисте, шириною 4—5 м, глибиною 1—2 м. Використовується на водопостачання, зрошення, рекреацію.

Бере початок із джерела біля села Іванівка Антрацитівського району. Тече теренами Донецької височини територією Антрацитівського та Лутугинського районів Луганської області. На річці споруджено водосховища (найбільше — Лутугинське) та ставки.

При впадінні в річку Лугань (48°34′15″ пн. ш. 39°16′29″ сх. д. / 48.5708833° пн. ш. 39.2747611° сх. д. / 48.5708833; 39.2747611Координати: 48°34′15″ пн. ш. 39°16′29″ сх. д. / 48.5708833° пн. ш. 39.2747611° сх. д. / 48.5708833; 39.2747611), біля Технікуму транспортного будівництва та кільця трамвая маршрутів 4, 11, 13, розташоване місто Луганськ.

Джерела[ред. | ред. код]

  • «Каталог річок України» — Видавництво АН УРСР, Київ, 1957.
  • (рос.) Ресурсы поверхностных вод СССР: Гидрологическая изученность. Том 6. Украина и Молдавия. Выпуск 3. Крым и Приазовье / Под ред. Б. М. Штейнгольца. — Л.: Гидрометеоиздат, 1964. — 128 с.
  • Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 109 (Вільхова № 26)