Очікує на перевірку

Вільям Фог Осгуд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вільям Фог Осгуд
англ. William Fogg Osgood
Народився10 березня 1864(1864-03-10)[1][2][…]
Бостон, США[4]
Помер22 липня 1943(1943-07-22)[1][5] (79 років)
Белмонт, Міддлсекс, Массачусетс, США[5]
ПохованняForest Hills Cemeteryd
Країна США
Діяльністьматематик
Alma materГарвардський університет (1887)[1]
Університет Ерлангена—Нюрнберга (1890)[1]
Галузьматематичний аналіз і математика[6]
ЗакладГарвардський університет
ВчителіФренк Нельсон Коул
Аспіранти, докторантиLewis Darwin Amesd[7]
Edson Homer Taylord[7]
Charles Wexlerd[7]
Guy Roger Clementsd[7]
ЧленствоНаціональна академія наук США
Американська академія мистецтв і наук
Леопольдина
МатиMary Osgoodd
У шлюбі зCeleste Phelpsd
Автограф

Вільям Фог Осгуд (10 березня 1864 — 22 липня 1943) — відомий американський математик.

Освіта і кар'єра

[ред. | ред. код]
Вільям Осгуд в Гарварді, 1886 рік

Вільям Фог Осгуд народився в Бостоні 10 березня 1864 року[8]. У 1886 році він успішно закінчив Гарвард. Після закінчення навчання в університетах Геттінгена (1887—1889) та Ерлангена (доктор філософії, 1890) він був у Гарварді викладачем (1890—1893), доцентом (1893—1903) і потім професором математики. З 1918 по 1922 рік він очолював кафедру математики в Гарварді. У 1933 році він став почесним професором. З 1934 по 1936 рік він був запрошеним професором математики в Пекінському університеті.[9]

З 1899 по 1902 рік він також працював редактором Annals of Mathematics. У 1905—1906 роках був президентом Американського математичного товариства, чиї транзакції він редагував у 1909—1910 роках.

Внески

[ред. | ред. код]

Роботи Осгуда стосувалися комплексного аналізу, зокрема конформного відображення та уніфікації аналітичних функцій, а також варіаційного числення. Фелікс Кляйн запросив його написати статтю про комплексний аналіз в Enzyklopädie der mathematischen Wissenschaften, яка пізніше була розширена в книзі Lehrbuch der Funktionentheorie.

Криві Осгуда — криві Жордана з додатною площею — названі на честь Вільяма Осгуда, який опублікував статтю, що доводить їх існування в 1903 році.[10]

Окрім досліджень з аналізу, Вільям Осгуд також цікавився математичною фізикою та писав про теорію гіроскопа.

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]

У 1899 році Осгуд був обраний членом Американської академії мистецтв і наук[11] У 1904 році він був обраний членом Національної академії наук.[8] У 1915 році він був обраний членом Американського філософського товариства.[12]

Вибрані видання

[ред. | ред. код]

Серед книг Осгуда:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  2. SNAC — 2010.
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. https://archive.org/details/1886secretarysre07harvuoft/page/166/mode/1up
  5. а б Hartford Courant, The Hartford courant, Hartford ChronicleHartford: 1764. — ISSN 1047-4153; 2641-3892; 2642-7125; 2642-7133
  6. Чеська національна авторитетна база даних
  7. а б в г Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  8. а б Secretary, 1911
  9. Koopman, 1944
  10. Osgood, 1903
  11. William Fogg Osgood. American Academy of Arts & Sciences (англ.). 9 лютого 2023. Процитовано 3 листопада 2023.
  12. APS Member History. search.amphilsoc.org. Процитовано 3 листопада 2023.