Координати: 49°15′55″ пн. ш. 28°31′49″ сх. д. / 49.26528° пн. ш. 28.53028° сх. д. / 49.26528; 28.53028
Очікує на перевірку

Вінниця-Вантажна (зупинний пункт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вінниця-Вантажна
Жмеринська дирекція
Південно-Західна залізниця
зупинний пункт
Розташування
Розташуванням. Вінниця
Координати49°15′55″ пн. ш. 28°31′49″ сх. д. / 49.26528° пн. ш. 28.53028° сх. д. / 49.26528; 28.53028
Структура
Лінія(ї)Козятин I — Жмеринка
Платформ2
Тип платформбічні
Колій17
Історія
Відкрито1974 (50 років)
Інша інформація
ВласникПівденно-Західна залізниця
ОператорУкрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ)335816
Код Експрес-32200318
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Вінниця3 км
Козятин I59,2 км
Мапа
Мапа

Ві́нниця-Ванта́жна — пасажирський залізничний зупинний пункт Жмеринської дирекції Південно-Західної залізниці на електрифікованій дільниці Козятин I — Вінниця між зупинним пунктом Стадниця (2 км) та станцією Вінниця (3 км). Розташований на північній околиці міста Вінниці Вінницької області.

Історія

[ред. | ред. код]

Зупинний пункт відкритий у 1974 році[1]. У 1980-х роках перетворений на станцію.

У 2006 році станцію Вінниця-Вантажна приєднана до складу станції Вінниця[2], тож вантажні колії експлуатуються вантажним парком станції Вінниця, а пасажирські платформи слугують зупинним пунктом. Дві платформи розташовані у правій частині, якщо дивитися у напрямку Києва (ближче до Тяжилова, а надалі — від хутора Шевченка).

Пасажирське сполучення

[ред. | ред. код]

На зупинному пункті зупиняються більшість приміських електропоїздів жмеринського та козятинського напрямків. Пасажирські каси відсутні.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Мікрорайони Вінниці: історія вінницького сходу (фото, відео). Вежа (укр.). 25 лютого 2021. Процитовано 20 червня 2023.
  2. Щодо закриття станцій для виконання комерційних операцій. zakon.nau.ua. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 8 грудня 2011. [[6 липня 2013 Архівовано] з першоджерела {{{2}}}.]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання

[ред. | ред. код]