Козятин I

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станція Козятин I

Фастів I — Козятин
Козятин — Жмеринка
Козятин — Шепетівка
Погребище I — Козятин

Південно-Західна залізниця
Козятинська дирекція
Козятин

Kazatin Station1.jpg
Вокзал станції Козятин І.
Вигляд з Шепетівської платформи
Station2 2.jpg
Головний вхід вокзала. Привокзальна площа
49°42′41″ пн. ш. 28°50′20″ сх. д. / 49.71139° пн. ш. 28.83889° сх. д. / 49.71139; 28.83889Координати: 49°42′41″ пн. ш. 28°50′20″ сх. д. / 49.71139° пн. ш. 28.83889° сх. д. / 49.71139; 28.83889
Рік відкриття 1870 (149 років)
Попередня назва Козятин-Товарний
Тип сортувальна станція
Колій 3 (Київська платформа);

3 (Шепетівська платформа)

Платформ 2
Архітектори вокзалу В. І. Куликовський
Інженери-конструктори О. В. Кобелєв
Відстань до Києва, км 159
Відстань до Вінниці, км 62
Відстань до Шепетівка, км 147
Код станції 342701 ?
Код «Експрес-3» 2200170 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса Довідкове бюро Камера схову Оформлення багажу
Супутні послуги Таксі Кафе Ресторан Аптека Таксофон
Козятин I. Карта розташування: Вінницька область
Козятин I
Козятин I
Козятин I на Вікісховищі

Козятин I (Козятин-Перший) — позакласна сортувальна вузлова залізнична станція Південно-Західної залізниці (Україна), станція є центром Козятинської дирекції залізничних перевезень.

Розташована в місті Козятині Вінницької області.

Від станції Козятин I відгалуджуються лінії:

Історія[ред. | ред. код]

Вперше поселення Козятин згадується 1734 року під час гайдамацького повстання. Тому й назву одна з версій пов'язує з козаками — «козачий тин». Іншою версією вірогідною назвлю є те, що на цьому місці була довкола пустка, болото, всі оминали ці краї, крім кіз, які мирно скубли травичку на болотах — от і Козятин. Але це все про село з однойменною назвою — Козятин, яке роташоване поруч з містом Козятином. Безпосередньо виникнення міста пов'язане із завершенням 1870 року будівництва важливої частини Києво-Балтської (Одеської) залізниці, на якій виникла станція. 26 травня 1870 року відкрито рух потягів на ділянці Київ — Жмеринка (довжиною 253 версти). Ділянку довжиною 25 верст від Козятина до Бердичева відкрито 15 червня 1870 року. З назвою довго не мудрували — позичили у сусіднього села Козятин. Отак місто і село Козятин хвацько чимчикують у парі й донині.

Унікальною пам'яткою архітектури Козятина є будівля залізничного вокзалу у вигляді білого пароплаву серед рейкової мережі. Вокзал станції Козятин І вважається одним з найстаріших вокзалів України і СНД. Він побудований впродовж 18881889 років за проектом видатного архітектора Валер'яна Куликовського. Споруджував вокзал інженер Олександр Кобелєв. Вокзал острівного типу. Здалеку він особливо ефектний. По обидва боки прокладено колії. А ще вокзал був просто зручний, як на той час: білетні каси, телеграф, камери зберігання, унікальне географічне розташування на перетині важливих залізничних магістралей. Царський проект на будівництво пасажирської станції в містечку Козятині був затверджений у жовтні 1887 року. В російських архівах зберігається кошторис «На постройку пассажирского здания на станции Казатин» від 11 листопада 1887 року, складений Товариством Південно-Західних залізниць, де зазначено, що на будівництво необхідно 292 111 рублів.

У 1899 році вийшов рос. «Илюстрированный путеводитель по Юго-Западным железным дорогам», в якому писалося, що «…Козятин чи не найважливіша вузлова станція Південно-Західної залізниці з одним із кращих вокзалів всієї російської рейкової мережі. Козятин — буфетна станція. За існуючим розкладом потягів зупинки в Козятині випадають на час сніданку, обіду та вечері…»[1].

« «Козятинський вокзал — один з кращих вокзалів російської рейкової мережі. Будівля вокзалу розташована островом, тобто по обидва боки його прокладені колії, це значно посилює пропускну здатність станції і дає можливість одночасно приймати і відпускати кілька потягів, усуваючи в той же час ходіння пасажирів по коліях. Всередині залу зупиняє на собі увагу розкішна овальна зала І і ІІІ класу, маса світла і повітря, витончена орнаментовка, стильні меблі — все це робить цю залу одну з кращих в усіх відношеннях серед буфетних залів на залізниці». »

Попервах Козятин був звичайнісіньким робітничим селищем, про що свідчить збережена досі історично-лаконічна назва одного з мікрорайонів міста ПРБ — «Пункт робочих батраків».

Значною перевагою Козятинського вокзалу була його електрифікованість, адже всі 375 станцій Південно-Західної залізниці у 1931 році освітлювалися гасовими ліхтарями (окрім Жмеринки). З цієї причини будівля виглядає особливо ефектно ввечері, а всередині станція має багатоярусну, кришталеву, на каркасі з бронзових листочків, люстру.

Напередодні визволення Козятина від німецьких окупантів, вони замінували вокзал і мали намір його підірвати. Однак цього не допустили козятинські патріоти, члени підпільної організації «Залізничник», що діяла в місті з 1941 по 1943 рр. В післявоєнний період вокзал був добудований, що вдало доповнило архітектурний ансамбль.

У 1987 році старовинну споруду вокзала внесено до списку пам'яток архітектури місцевого значення.

Вокзал обслуговує велику кількість пасажирів, які з'їжджаються сюди з Київського, Одеського, Шепетівського напрямків. Крім того, через станцію Козятин І проходить, а також формується велика кількість товарних потягів. Локомотивне депо Козятина одне з провідних на Південно-Західній залізниці, яке засноване 1871 року ще за часів царської імперії. Хоча його міць останніми роками значно підупала і потягів поменшало, але й досі тут ремонтують, модернізують і обслуговують локомотиви. Саме з нагоди чергової річниці з дня заснування депо коло нього встановлений майже іграшковий паровозик ОВ-001. Неподалік від вокзалу встановлений пам'ятник паровозу Л-2309.

У 2000-х роках була реставрована ресторання зала коштом приватних підприємців з Києва, але з огляду на нерентабельність ресторану, його було закрито для постійних відвідувачів. На теперешній час в ньому проводяться лише корпоративні заходи.

2008 року станція Козятин І утворена внаслідок об'єднання станцій Козятин-Товарний і Козятин-Пасажирський. Після тривалого занепаду, будівля вокзала була капітально відремонтована у 20112012 роках.

Самобутності козятинському вокзалу не бракує. На його території перебувало аж три пам'ятники Леніну. Перший — вічний черговий коло вокзалу, другий — біля розкладу руху потягів, третій — з піонерами в залі очікування. На теперешній час всі пам'ятники Леніну демонтовані. Скульптурний ансамбль вокзалу нині доповнюють представники робітничого класу: робітниця з яблуками і робітник зі снопом.

За час існування пам'яткою архітектури милувалися багато відомих постатей: російський імператор Микола ІІ, політичний діяч Михайло Грушевський, гетьман Павло Скоропадський, командири Червоної армії — Микола Щорс, Василь Боженко, російський поет Володимир Маяковський, письменник Василь Земляк, також урядовці різних рангів соціалістичного періоду — Микита Хрущов, Леонід Брежнєв.

Інфраструктура станції[ред. | ред. код]

Особливість вокзалу полягає в тому, що він розміщений у вигляді острова між залізничними коліями. Це допомагає істотно збільшити пасажиропотік. Платформи по ліву і праву сторони вокзалу називаються «шепетівськими» і «київськими». На кожній з платформ по три колії. Диктор вокзалу оголошує на яку з платформ і яку колію прибувають чи відправляються пасажирські потяги.

На шепетівську платформу приймають в основному електропоїзди та поїзди у напрямку Бердичева, Шепетівки, Коростеня, а на київську платформу — переважно потяги, що прямують у напрямку Києва та Одеси.

Вокзал станції обладнаний касами приміського та далекого сполучення, а також електронним табло прибуття та відправлення поїздів.

На території залізничного вузла розташовані локомотивне і вагонне депо.

Пасажирське сполучення[ред. | ред. код]

Переважна більшість швидких потягів здійснюють зупинку на станції (за кількома винятками). Для більшості приміських електропоїздів станція — кінцева.

В усіх трьох електрифікованих напрямках курсує до десятка пар приміських поїздів та пасажирські. І тільки в неелектрифікованому Погребищенському напрямку курсує лише три приміських потягів.

У 2015—2016 роках «новинками» пасажирського сполучення стали поїзди Івано-Франківськ — Новоолексіївка, Київ — Ізмаїл, Хмельницький — Лисичанськ тощо.

З 4 листопада 2016 року запущено щоденний двоповерховий експрес EJ 675 Вінниця — Харків (через Київ, Бориспіль, Миргород, Полтаву). У 2017 році потягу скорочено маршрут руху до станції Київ-Пасажирський.

З 11 грудня 2016 року призначено нічний пасажирський поїзд Миколаїв — Івано-Франківськ.

Через станцію курсують і міжнародні поїзди: по кілька поїздів до Мінська, Кишинева, Москви, Санкт-Петербурга, вагони безпересадкового сполучення до Гродно, Барановичів, Будапешта, Бухареста, Праги, Братислави.

Вантажний рух[ред. | ред. код]

На станції формуються і переформовуються товарні поїзди різних напрямків, враховуючи її вигідне географічне розташування. Потягам, що прямують у напрямку Погребище I, на станції змінюють локомотив на тепловоз.

З точки зору вантажного руху станція складається із багатьох парків: Шепетівського, Граївського, Західного, Східного, Сортувального, Жмеринського, Одеського.

Послуги[ред. | ред. код]

  • Попереднє приймання вiд пасажирiв багажу та вантажобагажу.
  • Надання вiдправниковi багажу або вантажобагажу бiрки або бланк-заяви, ярлика
  • Заповнення бірки повiдомлення одержувача про прибуття на його адресу багажу та вантажобагажу
  • Зберiгання прибулого багажу та вантажобагажу понад встановлений термiн

Камери схову

  • Зберiгання ручної поклажi в стацiонарнiй камерi схову

Носiй

  • Перевезення носiєм ручної поклажi

Користування кiмнатами відпочинку

  • Користування залом очiкування

Довiдки

  • Видача складних довiдок

Iншi послуги

  • Попереднє приймання вiд пасажира замовлення на виклик таксi
  • Продаж розкладiв руху поїздiв
  • Послуги платного туалету
  • Послуги ксероксу
  • Використання телефону

Довідкова інформація[ред. | ред. код]

Замовлення та оформлення групових пасажирських перевезень: Таксофон +38 (04342) 2-78-92

Замовлення спеціальних вагонів для перевезення інвалідів: Таксофон +38 (04342) 2-78-92

Інформація щодо багажних перевезень: Таксофон +38 (04342) 2-78-92

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]