Козятин I

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Станція Козятин I

Південно-Західна залізниця
Козятин

Вокзал станції Козятин I
49°42′41″ пн. ш. 28°50′20″ сх. д. / 49.71139° пн. ш. 28.83889° сх. д. / 49.71139; 28.83889Координати: 49°42′41″ пн. ш. 28°50′20″ сх. д. / 49.71139° пн. ш. 28.83889° сх. д. / 49.71139; 28.83889
Рік відкриття 1870 (147 років)
Попередня назва Козятин-Товарний
Тип сортувальна станція
Кількість колій 3 (Київська платформа);

3 (Шепетівська платформа)

Кількість платформ 2
Відстань до Києва, км 159
Відстань до Вінниці, км 62
Відстань до Шепетівка, км 147
Код станції 342701 ?
Код «Експрес-3» 2200170 ?
Послуги Квиткова каса Довідкове бюро Залізнична станція Камера схову Оформлення багажу
Супутні послуги Таксі Кафе Ресторан Аптека Таксофон
Козятин I на Вікісховищі

Козятин I (Козятин-Перший) — позакласна сортувальна вузлова станція Південно-Західної залізниці (Україна), станція є центром Козятинської дирекції залізничних перевезень.

Утворена у 2008 році внаслідок об'єднання станцій Козятин-Товарний і Козятин-Пасажирський.

Розташована в місті Козятині Вінницької області.

Від станції Козятин I відходять лінії:

На території залізничного вузла розташовані локомотивне і вагонне депо.

Інфраструктура станції[ред.ред. код]

Платформи по ліву і праву сторони вокзалу називаються «шепетівськими» і «київськими». На кожній з платформ по три колії. Диктор вокзалу оголошує на яку з платформ і яку колію прибуває чи відправляється поїзд.

На шепетівську платформу приймають в основному електропоїзди та поїзди в бік Бердичева, Шепетівки, Коростеня, а на київську платформу — переважно поїзди на Київ та Одесу.

Вокзал станції обладнаний касами приміського та далекого сполучення, а також електронним табло прибуття та відправлення поїздів.

Пасажирське сполучення[ред.ред. код]

Переважна більшість швидких поїздів робить зупинку на станції (за кількома винятками). Для більшості приміських електропоїздів станція — кінцева.

В усіх трьох електрифікованих напрямках курсує до десятка пар приміських поїздів та пасажирські. І тільки в неелектрифікованому Погребищенському напрямку курсує лише три приміських поїзда.

У 2015—2016 «новинками» пасажирського сполучення стали поїзди Івано-Франківськ — Новоолексіївка, Київ — Ізмаїл, Хмельницький — Лисичанськ тощо.

З 4 листопада 2016 року запущено щоденний двоповерховий експрес EJ 675 Вінниця — Харків (через Київ, Бориспіль, Миргород, Полтаву)[1].

З 11 грудня 2016 року призначено нічний пасажирський поїзд Миколаїв — Івано-Франківськ по числам місяця.

Через станцію курсують і міжнародні поїзди: по кілька поїздів до Мінська, Кишинева, Москви, Санкт-Петербурга, безпересадкові групи вагонів до Гродна, Барановичів, Будапешта, Бухареста, Праги, Братислави.

Послуги[ред.ред. код]

  • Попереднє приймання вiд пасажирiв багажу та вантажобагажу.
  • Надання вiдправниковi багажу або вантажобагажу бiрки або бланк-заяви, ярлика
  • Заповнення бірки повiдомлення одержувача про прибуття на його адресу багажу та вантажобагажу
  • Зберiгання прибулого багажу та вантажобагажу понад встановлений термiн

Камери схову

  • Зберiгання ручної поклажi в стацiонарнiй камерi схову

Носiй

  • Перевезення носiєм ручної поклажi

Користування кiмнатами відпочинку

  • Користування залом очiкування

Довiдки

  • Видача складних довiдок

Iншi послуги

  • Попереднє приймання вiд пасажира замовлення на виклик таксi
  • Продаж розкладiв руху поїздiв
  • Послуги платного туалету
  • Послуги ксероксу
  • Використання телефону

Довідкова інформація[ред.ред. код]

Замовлення та оформлення групових пасажирських перевезень:

+38 (04342) 2-78-92

Замовлення спеціальних вагонів для перевезення інвалідів:

+38 (04342) 2-78-92

Інформація щодо багажних перевезень:  

+38 (04342) 2-78-92  

Вантажний рух[ред.ред. код]

На станції формуються і переформовуються товарні поїзди різних напрямків, враховуючи її вигідне географічне розташування. Поїздам, що слідують на Погребище, на станції змінюють локомотив на тепловоз.

З точки зору вантажного руху станція складається із багатьох парків: Шепетівського , Граївського, Західного, Східного, Сортувального, Жмеринського, Одеського.

Див.також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]