Гаетано Гандольфі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гаетано Гандольфі
італ. Gaetano Gandolfi
"Автопортрет ", 1780, Національна пінакотека Болоньї
При народженніGaetano Gandolfi
Народження1634(1634)
Болонья
Смерть1802(1802)
 Болонья
Похованняцвинтар Чертозаd
Національністьіталієць
КраїнаІталія (Папська держава)
Жанрпортрет, алегорія, біблійна картина
Навчанняв академії мистецтв Болоньї
Діяльністьхудожник, скульптор
Напрямокбароко і рококо
Роки творчості1650—1800
ВчительФеліче Тореллі
Відомі учніPietro Bettelinid[1]
ТвориAllegory of Justiced
Брати, сестриUbaldo Gandolfid[2]
Роботи в колекціїШтедель, Музей Прадо, Художній інститут Чикаго, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Фінська національна галерея, Національна галерея мистецтв, Національна галерея Канади, Музей мистецтва Метрополітен[3], Національний музей у Варшаві, Художній музей Волтерс, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Ермітаж, Художня галерея Єльського університету, Музей образотворчих мистецтв, Клівлендський музей мистецтв, Детройтський інститут мистецтв, Музей фюрера, Музей мистецтв Толедо, Ашмолеан музей, Музей Боуз, Brighton Museum & Art Galleryd і Museo missionario d'arte cinese e museo dell'osservanzad
CMNS: Гаетано Гандольфі у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гандольфі.

Гаета́но Гандо́льфі (італ. Gaetano Gandolfi (1734—1802) — італійський художник і гравер доби пізнього бароко і рококо. Болонська школа.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в місті Болонья. Походить з родини болонських художників Гандольфі, брат художника Убальдо Гандольфі[4].

1731 року (у віці 17 років) влаштувався у Академію мистецтв Болоньї (тоді Академія Клементіна). Його вчителі — Ерколе Леллі та Феліче Тореллі (1667—1748)[4].

Був серед найкращих малювальників навчального закладу і мав декілька нагород за успіхи.

Виконав малюнки-копії (у 1756—1760 рр.) з творів інших художників 17 століття, котрі придбали у приватні колекції. Активно засвоїв всі ознаки болонської школи у власному живопису (так званий болонський академізм) з його репрезентативністю, холоднуватими кольорами, штучними позами і надуманими ситуаціями.

1760 р. — мешкав в місті Венеція, де підпав під впливи місцевих художників. Найближчими до свідомості Гаетано Гандольфі були венеціанські майстри пізнього бароко і рококо (Джанбаттіста Піттоні, Себастьяно Річчі, Джованні Баттіста П'яцетта). Особливо сподобались твори Джованні Баттіста Тьєполо, котрого вивчав і послідовником котрого зажадав стати.

Створював картини історичного жанру, біблійні композиції, картини побутового жанру[5]. Робив декоративні фрески (як і більшість італійських майстрів), скульптури і графічні твори, хоча згодом вони відійшли на задній план.

Був знайомим з французьким художником Фрагонаром і виявив зацікавлення в стилістиці рококо. Але робив це на італійський манер — з домішками бароко і реалізму, з домішками бравурності і легковажності в міфологічних і навіть біблійних сюжетах. Це наблизило художню манеру Гаетано Гандольфі до творів відомого італійського декоратора Коррадо Джачінто.

  • 1769 року створив рукопис автобіографії з детальним описом творів за попередній період.
  • 1788 року відбув на заробітки у Британію, але через рік повернувся.
  • 1802 року помер в Болоньї.
  • Був одружений. В родині було семеро синів (всі подались у художники), найбільш обдарованим серед них виявився Мауро Гандольфі (1764—1834).

Вибрані твори

[ред. | ред. код]
«Видіння св. Йосипа», земного батька Христа, 1790, приватна збірка
  • «Александр Македонський дарує коханку Кампаспу художникові Апеллесу», 1793
  • «Орфей втрачає Еврідику, порушивши обіцянку»
  • «Сцена бенкету», приватна збірка
  • «Голова мадонни зі сцени Благовіщення», 1770
  • «Марія Магдалина в пустелі»

Галерея вибраних творів

[ред. | ред. код]
  • «Дівоча голівка», 1777
    «Дівоча голівка», 1777
  • «Суд царя Соломона», бл. 1775, приватна збірка
    «Суд царя Соломона», бл. 1775, приватна збірка
  • «Філософ Діоген і Александр Македонський», 1792, приватна збірка
    «Філософ Діоген і Александр Македонський», 1792, приватна збірка
  • «Бородань», ескіз (?), приватна збірка
    «Бородань», ескіз (?), приватна збірка

Вибрані малюнки Гаетано Гандольфі

[ред. | ред. код]
Малюнок до міфологічної композиції з Гераклом, Цербером та Меркурієм

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Гос. Эрмитаж. Каталог 1, «Западноевропейская живопись», Ленинград, «Аврора», 1976.
  • Biagi Maino, Donatella, Gaetano Gandolfi / Donatella Biagi Maino, Torino, U. Allemandi, 1995.
  • Cazort, Mimi, Bella Pittura: The Art of the Gandolfi, Ottawa, National Gallery of Canada, 1993.,
  • Cazort, Mimi, The Art of Embellishment: Drawings and Paintings by Gaetano and Mauro Gandolfi for a Festive Carriage, in Record of The Art Museum, Princeton University, Volume 52, Number 2, 1993.
  • Rosasco, Betsy, Drawings by the Gandolfi Family and Their Followers in The Art Museum: A Checklist, in Record of The Art Museum, Princeton University, Volume 52, Number 2, 1993.
  • Vicenza, Neri Pozza, I Gandolfi: Ubaldo, Gaetano, Mauro, disegni e dipinti, Neri Pozza Editore, 1987.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Зведений список імен діячів мистецтва
  2. ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2017.
  3. ↑ Музей мистецтва Метрополітен — 1870.
  4. ↑ а б Гос. Эрмитаж. Каталог 1, «Западноевропейская живопись», Ленинград, «Аврора», 1976, с. 83
  5. ↑ Гос. Эрмитаж. Каталог 1, «Западноевропейская живопись», Ленинград, «Аврора», 1976, с.83
  6. ↑ Гос. Эрмитаж. Каталог 1, «Западноевропейская живопись», Ленинград, «Аврора», 1976

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гаетано Гандольфі

Див. також

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Гаетано_Гандольфі