Герман Оберт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Герман Оберт
нім. Hermann Julius Oberth
Псевдоніми Fritz Hann[1]
Народився 25 червня 1894(1894-06-25)[2][3][…]
Сібіу, Румунія
Помер 28 грудня 1989(1989-12-28)[2][3][…] (95 років)
Нюрнберг, Середня Франконія, Баварія, ФРН[2]
Поховання Нюрнберг
Місце проживання Мюнхен
Країна  Австро-Угорщина
 Румунія
 Німеччина
Діяльність фізик, винахідник, есеїст, сценарист, інженер, Q10497074
Alma mater Клузький університет
Галузь космонавтика і фізика
Науковий керівник Augustin Maiord
Відомі учні Вернер фон Браун[5]
Членство Румунська академія[6]
Партія The Homeland
Війна Перша світова війна
Нагороди
За поранення (нагрудний знак)
За поранення (нагрудний знак)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Великий офіцерський хрест ордена За заслуги перед ФРН
Великий офіцерський хрест ордена За заслуги перед ФРН
Командор ордена За заслуги перед ФРН
Командор ордена За заслуги перед ФРН
Баварський орден «За заслуги»
Баварський орден «За заслуги»

CMNS: Герман Оберт у Вікісховищі

Ге́рман Ю́ліус О́берт (нім. Hermann Julius Oberth; 25 червня 1894, Сібіу, Трансільванія, нині Румунія — 28 грудня 1989, Нюрнберг, Німеччина) — австро-німецький фізик і винахідник, піонер ракетної техніки та космонавтики. Походив з родини трансільванських саксів.

Питанням розробки та розгортання ракет присвятив свою докторську дисертацію у 1922, але ця робота була відкинута як «занадто фантастична». У 1923 опублікував роботу Die Rakete zu den Planetenräumen («Ракети до міжпланетного простору», у цій роботі зокрема була вперше висловлена ідея орбітального телескопа) і 1929 книгу Die Wege Zur Raumschiffahrt («Подорож у космос»).

У 30-х роках XX століття його помічником був Вернер фон Браун, з яким він співпрацював у будівництві балістичної ракети A4 (Фау-2) у Німеччині, і після війни в США в Хантсвіллі, Алабама.

У 1954 опублікував книгу Menschen im Weltraum («Люди в просторі»), в якій викладено мету освоєння космічного простору: «Зробити доступними для життя будь-яке місце, де це можливо, щоб заповнити всі світи не заселені і дати мету життя кожній людині». Також опубліковано кілька книг Германа Оберта з філософії людини та її майбутнього.

Ім'ям Оберта названо кратер (60 км діаметром) на зворотній стороні Місяця. Також на його честь названо астероїд 9253 Оберт[7].

Література[ред. | ред. код]

  • Heppenheimer T.A., Podbój kosmosu. Tajne epizody amerykańskich i radzieckich programów kosmicznych, Amber, Warszawa 1997.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

http://commons.wikimedia.org/wiki/Hermann_Oberth [Архівовано 24 липня 2010 у Wayback Machine.]