Годерт ван дер Капеллен

Годерт Александр Герард Філіп ван дер Капеллен нід. Godert Alexander Gerard Philip van der Capellen
Годерт Александр Герард Філіп ван дер Капеллен Портрет Годерта ван дер Капеллена. Автор Корнеліс Круземан. Амстердам, Державний музей
Прапор 38-й Генерал-губернатор Голландської Ост-Індії
16 січня 1819 — 1 січня 1826
Попередник:	Посада відновлена
Наступник:	Леонар дю Бюс де Гізіні
Народження:	15 грудня 1775(1775-12-15) Утрехт, Голландська республіка
Смерть:	10 квітня 1848(1848-04-10) (72 роки) Де-Білт, Утрехт, Нідерланди
Країна:	Нідерланди
Освіта:	Утрехтський університет
Шлюб:	Jacoba Elisabeth van Tuyll van Serooskerkend
Нагороди:	Лицар Великого хреста ордена Нідерландського лева . Військовий орден Максиміліана Йозефа Орден Святої Анни 1 ступеня
Медіафайли у Вікісховищі

Годерт Александр Герард Філіп, барон ван дер Капеллен (нід. Godert Alexander Gerard Philip van der Capellen; 15 грудня 1775 — 10 квітня 1848) — голландський державний діяч, дипломат, міністр внутрішніх справ і релігій в Королівстві Голландія, тридцять восьмий генерал-губернатор Голландської Ост-Індії.

Біографія

Портрет ван дер Капеллена

Годерт ван дер Капеллен народився в шляхетській родині. Його батьком був полковник кавалерії Александр Філіп ван дер Капеллен, а матір'ю Марія Тетц ван Амеронген. В 1803 році він одружився з баронесою Якобою Елізабетою ван Туїлл ван Сероскеркен. Був бездітним.

Ван дер Капеллен вивчав право в Утрехтському університеті, де отримав ступінь магістра права, і в Геттінгенському університеті, де, серед інших, відвідував лекції фон Мартенса і Блуменбаха, з якими по закінченню університета продовджував вести переписку.

В 1808 році ван дер Капеллен був призначений префектом Фрисландії, а 27 травня 1809 року Людовик I Бонапарт призначив його міністром внутрішніх справ і релігій. В своїх біографічних мемуарах Годерт згадував, що був одним з небагатьох міністрів. хто не боявся проводити відсіч все більш зростаючим вимогам Наполеона. Після захоплення Нідерландів французами він відмовився займати державну посаду і звільнився. Він навіть у вересні 1813 року на деякий час покидає країну і їде до Мангайму, однак повертається, почувши про революцію в Голландії.

В 1815 році Годерт ван дер Капеллен був одним з трьох генеральних комісарів Голландської Ост-Індії, разом з Корнелісом Теодорусом Елоутом і Арнольдом Адріаном Буйскесом. 18 жовтня він відправився на кораблі в Батавію. Він прибув туди 11 травня наступного року, однак британський губернатор Джон Фендалл передав йому повноваження лише 19 серпня. Комісарам прийшлось мати справу як з численними повстаннями, так і з недостачею коштів. Фактично, в цей момент ван дер Капеллен мав набагато менше влади, ніж Корнеліс Елоут. Король Віллем I віддав наказ про свободу землеволодіння і торгівлі і про заборону работоргівлі.

16 січня 1819 року два генеральні комісари пішли і відставку і ван дер Капеллен став новим, тридцять восьмим генерал-губернатором. Першим його кроком стала подорож Явою. Він відвідав султанати Суртакарти і Джок'якарти. Після цього він видав резолюцію, що визначала права, обов'язки і титули місцевих правителів. Його політика була менш прогресивною ніж Елоута і Буйскеса. Він розширив владу місцевих правителів, зберіг стару систему кавових плантацій, не дозволяючи європейцям селитись в регіоні Пріангана і торгувати там.

Він сприяв створенню Королівської голландської ост-індійської армії. Першим її командиром був призначений Карл Генріх Вільхельм Антхінг. Сам ван дер Капеллен також деякий час пробув її командуючим (в 1819 році).

В 1824 році він анулював всі договори оренди, що змусли місцевих правителів виплачувати борги за рахунок підвищення експлуатації. Це спричинило повстання в Джок'якарті. Післявоєнний бум експорту цукру і кави спадав і яванські порти зіштовхнулись з дефіцитом. Гроші витрачались на придушення повстань за межами Яви: на Молукках, Калімантані, Сулавесі, в Палембанзі та західній Суматрі.

1 січня 1826 року ван дер Капеллен пішов у відставку з поста генерал-губернатора. 14 липня він прибув до Нідерландів. В 1828 році він став головою опікунської ради при Утрехтському університеті. В цьому ж році він був присутній на коронації королеви Вікторії в Лондоні в якості голландського представника. В той чвс він був лордом-камергером Віллема II.

Годерт ван дер Капеллен помер 10 квітня 1848 в Де-Білті, неподалік Утрехта.

Джерела

• Wurtzburg, Charles Edward (1953). Raffles of the Eastern Isles. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-582605-0
• 1862. Examen d'une Notice et de souvenirs biographiques du comte Van der Duyn et du baron de Capellen (geëditeerd door J.K.J. de Jonge)
• 1911. P.C. Molhuysen en P.J. Blok. Nieuw Nederlands Biografisch Woordenboek. Deel 1. Bladzijde 569-578.
• Капеллен, бароны // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)