Гончар Іван Тарасович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гончар Іван Тарасович
Народився1888
Крищинці, Тульчинський район, Тульчинська округа, СРСР
Помер1944
Крищинці, Тульчинський район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
КраїнаСРСР СРСР Російська імперія
Діяльністьгончар, кераміст
Відомі учніГрядунова Олександра Павлівна

Іва́н Тара́сович Гонча́р (нар. 1888, Крищинці — пом. 1944, Крищинці) — український радянський гончар, майстер керамічної скульптури малих форм; майстер народного мистецтва УРСР з 1936 року. Основоположник радянської народної станкової керамічної скульптури малих форм.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 1888 року в селі Крищинцях Брацлавського повіту Подільської губернії Російської імперії (тепер Тульчинський район Вінницької області, Україна). Походив з родини потомственних гончарів.

Помер в Крищинцях у 1944 році.

Творчість

[ред. | ред. код]
«Пани на прогулянці»

Численні одно- і багатофігурні композиції створював на основі традиційної гончарної іграшки та обрядового фігурного посуду. Серед скульптур:

  • твори на героїчну тему:
    • зображення будьоннівця-вершника;
    • композиції з побуту червоноармійців;
    • багатофігурний твір «Челюскінці»;
  • сатиричні скульптурні групи:
  • гумористичні композиції до творів:

Значне місце у творчості майстра належить анімалістичній скульптурі (гротескові мавпи-музики, лірники, гончарі). Автор великих ваз з горельєфним жанровим і рослинним декором і традиційних фігурних посудин (левів, баранів), оздоблених рельєфним ліпним орнаментом.

Вироби зберігаються у Музеї українського народного декоративного мистецтва у Києві та інших музеях колишнього СРСР.

Література

[ред. | ред. код]