Горбачова Ірина Анатоліївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ірина Горбачова
Ім'я при народженні Ірина Анатоліївна Горбачова
Народилася 10 квітня 1988(1988-04-10)[1] (36 років)
Жданов, Донецька область, Українська РСР, СРСР
Країна  Росія
Діяльність акторка
Alma mater Театральний інститут імені Бориса Щукіна
Знання мов російська
Заклад Майстерня Петра Фоменка, Державний академічний театр імені Є. Вахтангова
Роки активності 2008 — дотепер
Нагороди
IMDb ID 3945785
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Горбачова.

Іри́на Анато́ліївна Горбачо́ва (нар. 10 квітня 1988) — російська акторка театру та кіно. Лауреат низки вітчизняних кіно- та театральних премій і фестивалів. Підтримала вторгнення Росії в Україну.

Біографія та кар'єра[ред. | ред. код]

Ірина Горбачова народилась 10 квітня 1988 року в місті Жданов (нині Маріуполь) Донецької області, УРСР. Коли Ірині було 9 років її родина переїхала до Підмосков'я через лікування матері[2]. В дитинстві вивчала вокал та хореографію. В 2006—2010 роках навчалась у Театральному інституті імені Бориса Щукіна, на курсі Родіона Юрійовича Овчинникова. Під час навчання була задіяна у виставах Театру Вахтангова.[джерело?] Після завершення навчання грала в трупі стажерів Майстерні Петра Фоменка, а також в студії Олега Табакова як запрошена акторка у постанові «Фантазії Фар'ятьєва».[джерело?] 2008 року зіграла другорядну роль у дебютному фільмі «Індиго» режисера Романа Пригунова. 2010 року за роль у фільмі Віри Сторожевої «Компенсація» була нагороджена премією за найкращу жіночу роль на Першому Забайкальському кінофестивалі. [джерело?]

Брала участь у зйомках документального фільму про театр Петра Фоменка. Фільм було замовлено для телеканалу «Росія-К»[3]. У квітні 2016 року була номінована на престижну російську премію «Золота маска» в номінації «Найкраща жіноча роль» за виставу «Сон літньої ночі»[4]. 2016 року отримала премію «Жінка року 2016» за версією журналу «GQ»[5]. 5 грудня 2016 року Ірина Горбачова отримала «Зірку Театрала» в номінації «Найкраща жіноча роль другого плану» за роль Олени у виставі «Сон літньої ночі», постановником якої був Іван Поповскі з Майстерні Петра Фоменка[6]. Також відома завдяки коротким відеороликам в соціальній мережі Instagram, де її сцени-ґеґи та миттєві імпровізації переглянуло близько 1,7 млн підписників[7][8][9]. Створила танцювальний проєкт «Я танцюю по Москві», метою якого було досягнення внутрішньої свободи через танці на вулицях і в парках міста. Це мало б допомагати людям ставати відкритішими, більш жвавими та впевненими у собі. 

Особисте життя[ред. | ред. код]

У 3-му класі, незадовго після переїзду в Росію, в Ірини від раку померла мати. У неї є два брати: старший Денис та брат-близнюк Ігор[2].

З 2015 до 2018 року була одружена з актором Григорієм Калініним.[10]

У липні 2021 року вийшла заміж за українського музиканта Антона Савлепова.

Громадянська позиція[ред. | ред. код]

Підтримала вторгнення Росії в Україну.: «Актриса Ірина Горбачова розповіла, що втратила друзів і чоловіка після початку спецоперації в Україні. Особистою „драмою“ вона поділилася, розмовляючи з журналісткою Мадонною Мур, передає РБК. Акторка зізналася, що після початку вторгнення Росії в Україну, яке вона підтримала, вона втратила друзів. „95% друзів відвернулися“, — заявила Горбачова. Також їй довелося розлучитися з другим чоловіком — екс-солістом українського гурту Quest Pistols Антоном Савлеповим. Горбачова пояснила, що співак не прийняв її громадянської позиції і рішення жити в Росії. Горбачова додала, що зі своєю позицією особисто вона явно визначилась: „Я частина своєї держави, я частина своєї країни. Тому вибираю тут бути і тут жити“»[11].

Театральні роботи[ред. | ред. код]

Ірина Горбачова (праворуч) в ролі Діаманте («Гіганти гори» Луїджі Піранделло), Майстерня Петра Фоменка, 2017
  • «Про кохання і дружбу»
  • «Страх і злидні в третій імперії» (офіціантка; Вона)
  • «Прийшов чоловік до жінки» (Жінка)
  • «Співробітники»
  • «Пароход вдовиць» (Капа)
  • «Жанна д'Арк» (Жанна)

Театр ім. Вахтангова:

  • «Мадемуазель Нітуш» (учениця)

Театр А. Р. Т. О.:

  • «Макбет» (леді Макбет)

Майстерня Петра Фоменка:

  • «Гіганти гори» (Діаманте)
  • «Моряки і повії»
  • «Останні побачення»
  • «Сон літньої ночі»
  • «Театральний роман (Нотатки небіжчика)»
  • «Безприданниця» (Стара циганка)
  • «Рудий» (Провідниця)
  • «Божевільна з Шайо» (Жозефіна, божевільна з Конкорд)
  • «Матуся Кураж» (Катрін Гаупт)

Фільмографія[ред. | ред. код]

  • 2008 — Індиго
  • 2008 — Закон і порядок: Злочинний намір-3
  • 2009 — Крем (84 серія) — камео
  • 2010 — Компенсація — Лєна, старша донька Сергія від першого шлюбу
  • 2011 — Моя божевільна родина — Галя
  • 2011 — Солдатські казки Саши Чорного — Рада
  • 2012 — Бідні родичі
  • 2012 — Туман-2 — Ольга
  • 2013 — Береги моєї мрії — Віка
  • 2013 — Дві зими і три літа — Ліза
  • 2013 — Нове життя — Настя Гавриліна
  • 2013 — Справа честі — Анжела
  • 2014 — Морські дияволи. Смерч −2 — Віра
  • 2015 — Молода гвардія — Уляна Громова
  • 2015 — Я умію в'язати — Вася
  • 2015 — Перетворення
  • 2017 — Аритмія — Катя, дружина Олега, лікар приймального відділення
  • 2018 — Я худну
  • 2018 — Тренер — Лара, керівниця футбольного клубу «Метеор»
  • 2018 — Історія одного призначення — Софія Андріївна Толстая

Участь в музичних і телевізійних проєктах[ред. | ред. код]

  • В лютому 2016 року знялась в музикальному відео Івана Дорна на пісню «Ти завжди в плюсі»[12].
  • 2016 року знялася у відео на композицію «Муха» групи «Звери»[13][14]
  • У вересні 2016 року знялась у відеокліпі на композицію «Танцюй зі мною» Поліни Гагаріної, де виконала роль керівниці танцювальної студії, яка допомагає своїм підопічним не тільки гарно навчитися рухатися під музику, але й вирішити низку психологічних проблем[15].
  • Була гостею в епізодах російської телепередачі «Вечірній Ургант» на «Першому каналі» 1 квітня 2016 року [16][17] та у вересні 2017.[джерело?]

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

Ірина Горбачова (друга праворуч) на премії «Золота маска»
Рік Нагорода Номінована робота Категорія Результат
2010 Забайкальський міжнародний кінофестиваль (Чіта)[18] Ірина Горбачова (фільм «Компенсація») Найкраща акторка Перемога
2016 Золота маска Ірина Горбачова (вистава «Сон літньої ночі») Найкраща жіноча роль Номінація
2016 Золота маска У складі творчої групи авторів-творців вистави (постановники: режисер, художник; а також актори — виконавці головних ролей)

(вистава «Сон літньої ночі»)

Найкраща вистава. Драма Перемога[19][20]
2017 Уральський відкритий фестиваль російського кіно (Єкатеринбург)[21] Арітмія Найкраща жіноча роль Перемога
2018 Золотий орел
 Арітмія Найкраща жіноча роль в кіно Перемога

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ https://movie.douban.com/celebrity/1384405
  2. ↑ а б вМесте (2020) Ирина Горбачева [интервью] // YouTube. — 24 февраля. — Режим доступа: https://www.youtube.com/watch?v=sE9afTaVS4w&ab_channel=вМесте [Архівовано 31 січня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
  3. ↑ Россия-Культура - Мастерская Петра Фоменко. Россия-Культура. Театр Петра Фоменко. Архів оригіналу за 04.06.2016. Процитовано 1 лютого 2016.
  4. ↑ Золотая маска — Ирина Горбачева (Лучшая женская роль). Золотая маска. Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 1 квітня 2016.(рос.)
  5. ↑ Женщина года 2016: Ирина Горбачева. Архів оригіналу за 4 травня 2017. Процитовано 13 березня 2018.(рос.)
  6. ↑ Екатерина Архипова. Аллу Демидову и Владимира Этуша «театралы» приветствовали стоя - AprilClub News. www.aprilclubnews.com. Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 26 січня 2017.(рос.)
  7. ↑ Наталья Васильева (9 липня 2016). Ирина Горбачева: «Для меня вся жизнь про то, с Богом ты или нет». Известия. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 30 жовтня 2017.
  8. ↑ Андрей Архангельский (27 червня 2016). «Самое смешное — когда шутка не удалась». Огонёк. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 30 жовтня 2017.(рос.)
  9. ↑ Василий Корецкий (10 жовтня2017). Ирина Горбачёва выходит на большой экран. vogue.ru. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 31 жовтня 2017.(рос.)
  10. ↑ Звезда «Инстаграма» Ирина Горбачёва выходила замуж в чёрном платье. StarHit. Архів оригіналу за 8 лютого 2018. Процитовано 26 січня 2016..
  11. ↑ Росбалт: «Поддержавшая СВО актриса Ирина Горбачева призналась, что от неё отвернулись друзья и ушёл муж» (6 января 2024)
  12. ↑ Иван Дорн — Ты всегда в плюсе. Иван Дорн. YouTube. Архів оригіналу за 19 березня 2018. Процитовано 3 березня 2016.(рос.)
  13. ↑ Звери — Муха. Звери. YouTube. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 23 жовтня 2017.(рос.)
  14. ↑ Музыкант снял новый клип на песню «Ты всегда в плюсе», в котором герои проходят кастинг и демонстрируют свои таланты. buro247.ru. 5 березня 2016. Архів оригіналу за 23 жовтня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017.(рос.)
  15. ↑ Полина Гагарина и Ирина Горбачёва показали действие танцевальной психотерапии (Видео). intermedia.ru. 26 сентября 2016. Архів оригіналу за 8 березня 2018. Процитовано 31 жовтня 2017.(рос.)
  16. ↑ Вечерний Ургант. В гостях у Ивана - Ирина Горбачева. Вечерний Ургант. Первый канал. YouTube. Архів оригіналу за 24 грудня 2019. Процитовано 31 березня 2016.(рос.)
  17. ↑ Первый канал встретит День смеха «Вечерним Ургантом» и «Прожекторперисхилтон». intermedia.ru. 1 квітня 2016. Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 23 жовтня 2017.(рос.)
  18. ↑ Победители Забайкальского кинофестиваля получили свои награды. zab.ru. 5 октября 2011. Архів оригіналу за 23 жовтня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017.(рос.)
  19. ↑ Александр Калягин (8 квітня 2016). Новая редакция Положения о Премии и Фестивале «Золотая Маска». Союз театральных деятелей Российской Федерации. Архів оригіналу за 7 липня 2016. Процитовано 18 квітня 2016. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)(рос.)
  20. ↑ Лауреаты премии «Золотая маска». Сезон 2014-2015 гг (рос.). «Золотая маска». Архів оригіналу за 7 липня 2016. Процитовано 4 червня 2016. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
  21. ↑ Валерий Кичин (8 вересня 2017). Рекордная "Аритмия". Российская газета. Архів оригіналу за 10 вересня 2017. Процитовано 9 вересня 2017.(рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  У месенджерах
У соціальних мережах
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Горбачова_Ірина_Анатоліївна&oldid=41484203