Готфрід Ахенвалль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Готфрід Ахенвалль
Народився 20 жовтня 1719(1719-10-20)[1][2][…]
Ельблонг, Вармінсько-Мазурське воєводство, Республіка Польща[1]
Помер 1 травня 1772(1772-05-01)[1][2][…] (52 роки)
Геттінген, Брауншвейг-Люнебург[d], Священна Римська імперія[1]
Країна  Королівство Пруссія
Діяльність правник, економіст, математик, історик, статистик, викладач університету
Alma mater Університет Мартіна Лютера, Єнський університет і Лейпцизький університет
Знання мов німецька
Заклад Марбурзький університет і Геттінгенський університет
Членство Прусська академія наук

Готфрід Ахенвалль (нім. Gottfried Achenwall; 20 жовтня 1719, Ельблонг — 1 травня 1772, Ґеттінґен) — німецький філософ, історик, економіст, педагог та юрист епохи Просвітництва. Він вважається основоположником статистики.

Біографія[ред. | ред. код]

Ахенвалль народився 20 жовтня 1719 року в Ельблонг в родині купця. З 1738—1740 рр., у місті Єна, вивчав історію, філософію, математику, фізику, потім, у Галле (Саксонія-Ангальт) почав заглиблюватися в юриспруденцію та державознавство, хоча, занять історією не закинув. В 1742 р. Ахенвалль, на короткий проміжок часу, повернувся в Єну, після чого продовжив своє навчання в Лейпцизькому університеті. В 1746 р. він став доцентом в Марбурзі. В 1748 р. став екстраординарним професором в Ґеттінґені і з 1753 р. був ординарним професором юриспруденції та філософії. Там же заснував Ґеттінґенську школу статистики, найвідомішим членом якої став Шльоцер А. Л. На королівську дотацію від Георга III, з метою обміну досвідом, в 1751 і 1759 рр. здійснював подорожі до Швейцарії, Франції і Англії.

Ахенвалль помер в результаті запалення легенів в 1772 році.

Праця та особисте життя[ред. | ред. код]

У своїй науковій роботі Ахенвалль слідував за засновником державознавства Германом Конрінгом і вперше систематично виклав цю дисципліну, притому вже німецькою, а не латинською мовою. І по Конрінгу і по Ахенваллю метою статистики був: опис клімату, географічного положення, політичної структури економіки даної держави, оцінка його населення і повідомлення відомостей з його історії; співвідношення між кількісними даними не вивчалися.

Ахенвалль був одружений тричі. Перший раз з поетесою Софі Елеонора, яка померла після двох років шлюбу в 1754 році від пологової гарячки. Після її смерті він одружився з Луїзою Мозер, дочкою експерта з конституційного права Йоганна Якоба Мозера. Третій шлюб Ахенвалль уклав із Софією, дочкою мисливця (єгеря), таємною придворною палати з Готи. В цілому, у нього було п'ятеро дітей від трьох шлюбів.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • «Abriß der neuen Staatswissenschaft der vornehmen Europäischen Reiche und Republiken» (1749)
  • «Naturrecht» (1750)
  • «Jus Naturae» (2 vol., 1755-56)
  • «Grundsätze der Europäischen Geschichte, zur politischen Kenntnis der heutigen vornehmsten Staaten» (1754)
  • «Entwurf der Europäischen Staatshändel des 17. und 18. Jahrhunderts» (1756)
  • «Staatsklugheit nach ihren ersten Grundsätzen» (1761)
  • «Juris gentium Europaei practici primae lineae» (1775)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #118643657 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в SNAC — 2010.
  3. а б в Marburger Professorenkatalog — 2016.

Література[ред. | ред. код]

  1. Герасимов Б. И., Гурова Л. Г., Дробышева В. В., Золотухина В. М. Макроэкономическая региональная статистика, издательство ТГТУ, Тамбов, 2004.
  2. Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907
  3. Шейнин О. Б. Статьи по истории теории вероятности и статистики. Переводы с английского, Берлин, 2007