Август Людвіг Шлецер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Август Людвіг Шлецер
August Ludwig Schlözer.jpg
Народився 5 липня 1735(1735-07-05)[1][2]
Кірхберг-ан-дер-Ягст, Район Швебіш-Галль, Штутгарт, Баден-Вюртемберг
Помер 9 вересня 1809(1809-09-09)[1][2] (74 роки)
Ґетінґен, Королівство Вестфалія[3]
Громадянство (підданство) Flag of Germany.svg Німеччина
Діяльність математик, історик, викладач університету і журналіст
Alma mater Уппсальський університет
У шлюбі з Caroline Friederike von Schlözer[d]
Діти Dorothea von Rodde-Schlözer[d], Karl Schlözer[d] і Christian von Schlözer[d]
Нагороди
Орден Святого Володимира 4 ступеня
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

А́вгуст-Лю́двіг фон Шле́цер (нім. August Ludwig von Schlözer; 5 липня 1735 — 9 вересня 1809) — німецький історик, публіцист і статистик. Започаткував критичне вивчення історії Русі та Росії. Представник Геттінгенської історичної школи. Народився у місті Гагштадт (сучасний Кірхберг-ан-дер-Ягст), Вюртемберг. Походив з родини лютеранських пасторів. Вивчав теологію у Віттенберзькому університеті (17511754) та історію в Геттінгенському університеті (17541755). Опанував давньоскандинавську і готську мови перебуваючи в Швеції (17551759). На запрошення Герарда Міллера приїхав до Росії (1761). У 17611767 працював у Петербурзькій академії наук. Завдяки Кирилу Розумовському отримав посаду ад'юнкта (1762). За наказом імператриці Катерини II став почесним членом Петербурзької академії наук (1765), професором з історії Росії. Був одним із авторів «норманської теорії». Вів наукову полеміку з Михайлом Ломоносовим, сприяв публікації «Історії Російської» Василя Татищева. Виступав проти поділу народів на «історичні» й «неісторичні». 1767 року обраний іноземним членом Шведської королівської академії наук; того ж року повернувся до Німеччини, оселився в Геттінгені. Обіймав посаду професора Геттінгенського університету, викладав історію та статистику. Вважається основоположником принципу поділу народів за мовами, а не за біблійними чи античними принципами[4]. Член Товариства історії і старожитностей російських (1804). Також — Шльо́цер.

Праці[ред.ред. код]

Шлецер — автор робіт з давньоруської граматики, історії, палеографії. Основна праця — «Нестор. Руські літописи давньослов'янською мовою, звірені, перекладені та пояснені А. Л. Шльоцером» (т.1-5, Геттінген, 1802-09; рос. видання СПб., 1808). В останні роки діяльності визнав і доводив автентичність «Слова о полку Ігоревім». Праці Шлецера мали великий науковий резонанс у російській та українській історіографії другої пол. 18-20 ст. Праці з іст. Руси — «Probe russischer Annalen» (1768), «Nestor. Russische Annalen in ihrer slawonischen Grundsprache verglichen, übersetzt und erklärt», I — V (18021809), перекладені на російську мову і видані Язиковим (І — III) 18091819.


Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118608339 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Шлёцер Август Людвиг // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  4. Valeri., Stoi︠a︡nov,; Валери., Стоянов, (2006). Kumanologii︠a︡ : opiti za rekonstrukt︠s︡ii︠a︡ (вид. 1. izd). Sofii︠a︡: Akademichno izd-vo "Prof. Marin Drinov". ISBN 9543220816. OCLC 131315681. 

Джерела[ред.ред. код]

Дворянський герб
  • Кулинич І. Шлецер Август-Людвіг // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 644. — ISBN 978-966-00-1359-9.
  • August Ludwig v. Schlözer: Vorbereitung zur WeltGeschichte für Kinder. Ein Buch für Kinderlehrer. Hrsg. von Marko Demantowsky und Susanne Popp, Göttingen 2011 ISBN 978-3-525-35844-3.
  • August Ludwig v. Schlözer: Vorstellung seiner Universal-Historie (1772/73): mit Beilagen. Nachdruck der Ausgabe Göttingen, Gotha, Dieterich, 1772. Neu hrsg., eingeleitet und kommentiert von Horst Walter Blanke. Spenner, Waltrop 1997 ISBN 3-927718-85-8.
  • Eduard Winter (Hg.): August Ludwig v. Schlözer und Rußland. Briefe und Rapporte von und an Schlözer 1764-1803. Berlin/DDR 1961 (Briefe und Studien zur Geschichte Osteuropas, 9).
  • Martin Peters: Altes Reich und Europa. Der Historiker, Statistiker und Publizist August Ludwig (v.) Schlözer (1735–1809). Lit, Münster u. a. 2003, ISBN 3-8258-6236-4 (zugl. Dissertation der Universität Marburg, 2000).
  • Werner Hennies: Die politische Theorie Schlözers zwischen Aufklärung und Liberalismus. München 1985 (Nachlaß-, Werk- u. Literaturverzeichnis, S. 264–301)
  • Friederike Fürst: A. L. Schlözer, ein deutscher Aufklärer im 18. Jahrhundert. Heidelberg 1928 (Heidelberger Abhandlungen zur mittleren und neueren Geschichte, H. 56).
  • Ferdinand Frensdorff: Von und über Schlözer. Berlin 1909.
  • Christian von Schlözer: Schlözers öffentliches und Privatleben aus Originalurkunden und mit wörtlicher Beifügung mehrerer dieser letzteren. 2 Bde., Leipzig 1828.
  • Grete Gonser: Schlözers Wurzeln in Hohenlohe, Kirchberger Hefte Nr.8/2009, 28 Seiten + Stammbaum der Familie, herausgegeben vom Museums- und Kulturverein Kirchberg.
  • Martin Peters: Möglichkeiten und Grenzen der Rezeption Rousseaus in der deutschen Historiographie. Das Beispiel der Göttinger Professoren August Ludwig von Schlözer und Christoph Meiners. In: Herbert Jaumann (Hg.): Rousseau in Deutschland. Berlin & New York 1995, S. 267–289.
  • Jürgen Voss: Schlözer und Frankreich. In: Gonthier-Louis Fink (Hg.): Germanistik in interkultureller Perspektive. Straßburg 1988, S. 93–105.
  • Richard Saage: August Ludwig Schlözer als politischer Theoretiker. In: Hans-Georg Herrlitz, Horst Kern (Hg.): Anfänge Göttinger Sozialwissenschaft. Methoden, Inhalte und soziale Prozesse im 18. und 19. Jahrhundert. Göttingen 1987, S. 13–54.
  • Horst Kern: Schlözers Bedeutung für die Methodologie der empirischen Sozialforschung. In: ebd., S. 55–71.
  • Hans Erich Bödeker: Ein Schriftsteller … ist ein unberufener, unbesoldeter Diener der bürgerlichen Gesellschaft. Zum aufklärerischen Engagement August Ludwig Schlözers (1735-1809). In: Photorin. Mitteilungen der Lichtenberg-Gesellschaft (1987) H. 11/12, S. 3–18.
  • Ursula A. J. Becher: August Ludwig von Schlözer - Analyse eines historischen Diskurses. In: Hans E. Bödeker u.a. (Hg.): Aufklärung und Geschichte. Studien zur Geschichtswissenschaft im 18. Jahrhundert. Göttingen 1986, S. 344–362.
  • Günter Mühlpfordt: Völkergeschichte statt Fürstenhistorie - Schlözer als Begründer der kritisch-ethnischen Geschichtsforschung. In: Jahrbuch für Geschichte 25 (1982), S. 23–72.
  • Otto Brinken: Der Professor aus Göttingen und die rappelköpfigen Bauern. Zu drei bemerkenswerten historischen Kinderbüchern August Ludwig v. Schlözers im Kontext des Geschichtsbuchs im 18. Jahrhundert. In: Die Schiefertafel 4 (1981), S. 25–47.
  • Ursula A. J. Becher: August Ludwig von Schlözer. In: Hans-Ulrich Wehler: Deutsche Historiker. Band 7, Göttingen 1980, Seite 7–23.
  • Ján Tibenský: Schlözers Bedeutung für die in der Slowakei im 18. Jahrhundert herrschenden Ansichten über die Slawen. In: Eduard Winter (Hg.): Lomonosov - Schlözer - Pallas. Deutsch-russische Wissenschaftsbeziehungen im 18. Jahrhundert. Berlin 1962, S. 228–244.
  • Theodor Heuss: August Ludwig von Schlözer und seine Tochter. In: Ders.: Schattenbeschwörung. Randfiguren der Geschichte. Stuttgart & Tübingen 1947; Klöpfer und Meyer, Tübingen 1999, ISBN 3-931402-52-5.
  • Hans Dieter Haller: August Ludwig von Schlözer (1735 bis 1809), in: Pegasus auf dem Land - Schriftsteller in Hohenlohe. Baier-Verlag 2006, S. 116–123
  • Han F. Vermeulen: 'From the Field to the Study. A. L. Schlözer and the Invention of Ethnology'. In: Han F. Vermeulen: Before Boas. the genesis of ethnography and ethnology in the German Enlightenment. Lincoln & London, University of Nebraska Press, 2016. ISBN 978-0-8032-5542-5
  • Dirk Fleischer. Schlözer, August Ludwig von. // Neue Deutsche Biographie. — Berlin: Duncker & Humblot, 2007. — Band 23. — S. 98 f. (Посилання).

Посилання[ред.ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Август Людвіг Шлецер