Грабар Володимир Еммануїлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Еммануїлович Грабар

Володимир Еммануїлович Грабар
Народився 10 (22) січня 1865(1865-01-22)
Відень
Помер 26 листопада 1956(1956-11-26) (91 рік)
Москва
Поховання Ваганьковське кладовище
Країна  Австро-Угорщина
 Російська імперія
 СРСР
Національність українець
Діяльність науковець
Alma mater Московський університет, Росія
Галузь право
Заклад ВУАН
Вчене звання академік
Науковий ступінь доктор юридичних наук
Відомі учні Мильніков Андрій Андрійович
Членство НАН України
Брати, сестри Грабар Ігор Емануїлович
У шлюбі з Грабар-Пассек Марія Євгенівна
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора

CMNS: Грабар Володимир Еммануїлович у Вікісховищі

Володимир Еммануїлович Грабар (*10 (22) січня 1865(18650122), Відень — †26 листопада 1956) — російський правознавець українського походження.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у Відні у сім'ї українців із Закарпаття. Навчався у колегії П. Галагана в Києві. Закінчив у 1888 р. юридичний факультет Московського університету.

Від 1893 — доцент, а з 1901 — професор Юр'євського (Тартуського) університету; з 1918 — професор Воронізького, а з 1923 — Московського університету. Працював науковим співробітником Інституту права АН СРСР та Всесоюзного інституту юридичних наук.

У 1922-23 — експерт рос.-укр. делегації на Лозаннській конференції.

Протягом 1923-29 був консультантом наркомату зовнішньої торгівлі СРСР. Брав участь у розробці Консульського статуту СРСР (1926).

Творчий доробок[ред. | ред. код]

Досліджував проблеми міжнародного права. Основні праці: «Римське право в історії міжнародно-правових вчень» (1901), «De lega-torum jure» («Про заповідальне право», 1918), «Питання державного і міжнародного права в коментарях Джона Мера до сентенцій Петра Ломбарда» (1927), «Матеріали до історії літератури міжнародного права в Росії (1647—1917)» (1958, ПОСМ.).

Джерела та література[ред. | ред. код]