Гримайло Ярослав Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гримайло Ярослав Васильович
Народився2 грудня 1906(1906-12-02)
с. Рогинці Хмільницького району Вінницької області
Помер10 квітня 1984(1984-04-10)
Харків
ГромадянствоСРСР СРСР
Національністьукраїнець
Діяльністьписьменник
Жанрвірш, нарис, оповідання, повість, роман

Ярослав Васильович Гримайло (* 2 грудня 1906, Рогинці Хмільницького району Вінницької області  —†10 квітня 1984, Харків) — український радянський журналіст, поет, прозаїк та публіцист, у 1956—1957 рр. голова правління, а в 1958—1961 рр. секретар Харківської організації Спілки письменників України.[1]

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в родині робітника. У 1926—1930 роках навчався в Харківському Інституті Народної Освіти. Працював у редакціях періодичних видань та видавництвах.

Член КПРС.

Творчість

[ред. | ред. код]
Літературна організація «Молодняк». 1927. Зліва направо: сидять унизу Олексій Кундзіч, Павло Усенко, Петро Голота; в середньому ряду Дмитро Гордієнко, Олесь Донченко, Терень Масенко, Леонід Первомайський, Іван Момот, Марко Кожушний; стоять угорі Іван Ковтун (Юрій Вухналь), Ярослав Гримайло, Борис Даніман (завідувач відділу друку ЦК ЛКСМУ і член редколегії журналу «Молодняк»), Володимир Кузьмич.
Ярослав Гримайло. На цегельні. 1931

Друкуватись почав у 1926 році. Першу збірку віршів і поем «Вітрила піднято» опублікував у 1930 році. З 1930 року — на журналістській і видавничій роботі. Належав до літературних організацій «Молодняк» та ВУСПП.

Брав участь у пропагандистських заходах — виїжджав з групою письменників на «вугільний прорив» у Донбас, де зібрав матеріал для поеми «Вугільні барикади» (1931) та однойменної збірки віршів. Як журналіст відвідував будівництво Харківського тракторного заводу, Дніпрогесу.

З 1934 року — член Спілки Письменників СРСР.

Відображенню героїки Німецько-радянської війни присвячено роман-дилогію «Син лейтенанта» (1950) та «Кавалер ордена Слави» (1955).

Особливе місце у творчому доробку посідають історико-біографічні романи про Миколу Пржевальського («Великий слідопит», 1957), Ярослава Галана («Зачарований на Схід», 1971), Миколу Трублаїні («Добропроходець», 1977).

Ярослав Гримайло — автор творів для дітей (повість «Дивний криголам», 1935; збірка віршів «Трудолюби», 1963).

Твори

[ред. | ред. код]
Збірки віршів та поем
  • «Вітрила піднято» (1930)
  • «Зима» (1930)
  • «Поезії» (1931)
  • «Вугільні барикади» (1931)
  • «Жнива» (1931)
  • «Вокзали» (1931)
  • «Пасіка» (1931)
  • «Комуна» (1931)
  • «Арматура» (1931)
  • «Порт» (1932)
  • «Спектр» (1934)
  • «Мужня юність» (1935)
  • «Так слава життю!» (1935)
  • «Бобик» (1935)
  • «Веселі ребята» (1936)
  • «Трудолюби» (1963)
Збірки оповідань та нарисів
  • «Юні мандрівники, або Подорож на Дніпрельстан» (1930)
  • «На цегельні» (1931)
  • «Дніпро-струм» (1932)
  • «Герої комсомольського плем'я» (1934)
  • «Дивний криголам» (1935)
  • «Ніч серед білого дня» (1937)
  • «Завод-фортеця» (1941)
  • «Кров патріотки» (1941)
  • «Ті, кого шукав» (1944)
  • «Подарунок» (1950)
  • «Подробиці листом» (1956)
  • «Про мужніх і дружних» (1956)
  • «Великий слідопит» (1957)
  • «Добропроходець» (1978)
Збірки повістей
  • «Знайду тебе, Христя Шовкунова. Формула кохання» (1964)
Романи
  • «Син лейтенанта» (1950)
  • «Кавалер ордена Слави» (1950)
  • «Незакінчений роман» (1962)
  • «Зачарований на Схід» (1971)

Нагороди

[ред. | ред. код]

Нагороджений орденом «Знак Пошани» і медалями.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Від Бориса Івановича Котлярова : 24 березня 1959 // Листи до Олеся Гончара : у 2 кн. Кн. 1 (1946–1982) / упоряд., передм., прим., комент. Миколи Степаненка. — К. : Сакцент Плюс, 2016. — С. 586. — 736 с. — ББК 84(4 Укр)-442. — УДК 821.161.2’06 – 6 Гон. — ISBN 978-617-543-054-5.

Джерела та посилання

[ред. | ред. код]