Гідроніми стародавньої Європи

Гідроніми стародавньої Європи (нім. alteuropäisch за Гансом Крае) — найдавніші (імовірно докельтські та догерманські) назви річок і водойм у Центральній та Західній Європі. Термін «Стародавня Європа» у цьому сенсі запровадив Ганс Крае у своїй праці 1964 року ^[1] Крае вважав, що згадані гідроніми виникли у період бронзової доби, 2 тисячоліття до н. е. Відкритим залишається питання про індоєвропейське або інше походження цих гідронімів.

Крае виявив, що спільне коріння в «давньоєвропейських» назвах річок зустрічається в регіоні Балтійського моря, на півдні Скандинавії, в Центральній Європі, Франції, на Британських островах, Іберійському і Апеннінському півостровах. На цих землях пізніше проживали носії «кентумних» індоєвропейських мов (див. статтю Ізоглоса кентум-сатем) — кельтських, італійських, німецьких, балтійських і іллірійської. Винятком є Балкани, Греція та Східна Європа.

Згодом теорію Ганса Крае підтримав Тео Феннеманн.

Приклади[ред. | ред. код]

Корінь-Dur-[ред. | ред. код]

«Dur», докельтский корінь, що означає «вода» або «ріка» ^[2].

Адур (Франція),
Даура, графство Кент, лат. Dubris (Велика Британія)
Дор (річка) (Франція),
Дорон (Франція),
Дордонь <Durānius (Франція),
Дуеро (Португалія, Іспанія),
Дрон (Франція),
Дро Dropt <лат. Drotius (Франція),
Драв, а також, можливо, Драк (Франція),
Драва (Італія, Австрія, Словенія, Хорватія, Угорщина)
Драва (Польща) (Польща),
Дюранс (Франція),
Дюренк Durenque, притока річки Агу Agout (Франція)
Едер, притока річки Фульда (Німеччина)
Одер (Німеччина, Польща)

Корінь-Izara[ред. | ред. код]

Iz, лігурійський або докельтський корінь, що означає «долина річки» та -ara зі значенням «вода».

Ізар (Мюнхен, Німеччина)
Ібар (Сербія і Чорногорія)
Ебро (Іспанія, римська назва Ібер)
Істра (сучасна назва Дунай)
Ізер (франко-бельгійська річка)
Уаза (римська назва Isara)
Уз (Велика Британія)
Ізер (Франція)
Ейссел (Нідерланди)
Везер (Франція)
Зезере (Португалія)
Везер (Німеччина)
Вездре (Бельгія)
Верра (Німеччина)
Веар (Велика Британія)
Віс (Франція)
Вісла (Польща)

Інші приклади[ред. | ред. код]

* El-/* ol-: Альмар, Альмонте, Аленса, Альмерія
* Ser-/* sor-: харама, Харамільйо, Сарра, Сорбес, Саар
* Sal-: Селья, Галонен, Саламанка, Халіма (річка на кордоні між регіонами Касерес, Саламанка та Португалією)
* Albh-: Альба, Ельба
Суфікс -antia: Алесантія і сучасні гідроніми Арансуело, Арланса та Арлансон.

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Термін «Стародавня Європа» Краге не слід плутати з терміном «стара Європа» за Марією Гімбутас, яка застосовувала його до Європи епохи неоліту.
↑ Gerhard Rohlfs, Le Gascon, 1935.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Hans Krahe. Unsere ältesten Flussnamen. Wiesbaden (1964).
British and European river-names. Transactions of the Philological Society, 94: 73-118. 1996.

[1] Термін «Стародавня Європа» Краге не слід плутати з терміном «стара Європа» за Марією Гімбутас, яка застосовувала його до Європи епохи неоліту.

[2] Gerhard Rohlfs, Le Gascon, 1935.

[1]

[2]