Давтян Ваагн Арменакович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Давтян Ваагн Арменакович
вірм. Վահագն Դավթյան
Народився15 серпня 1922(1922-08-15)[1][2][3]
Арапгірd, Мамурет-уль-Азіз, Османська імперія[2][3]
Помер21 лютого 1996(1996-02-21) (73 роки)
Єреван, Вірменія
Похованнямогила Ваагна Давтянаd
Країна СРСР
 Вірменія
Національністьвірмени[2]
Місце проживанняКраснодар[2]
Єреван[2]
Діяльністьпоет, перекладач, публіцист, громадський діяч, редактор
Alma materFaculty of Armenian Philologyd (1948)[2]
ЗакладGrakan tertd[2], Q20509424?[2] і Комітет з культурних зв’язків із закордонними країнамиd[2]
Мова творіввірменська
ЧленствоСП СРСР і Академія наук Вірменської РСР[3]
ПартіяКПРС[2]
Учасникнімецько-радянська війна[2]
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» медаль «За трудову відзнаку»
Honored Worker of Culture of the Armenian SSR

CMNS: Давтян Ваагн Арменакович у Вікісховищі

Ваагн Давтя́н (вірм. Վահագն Դավթյան; 15 серпня 1922, Арапгір, Туреччина — 21 лютого 1996, Єреван, Вірменська РСР, СРСР) — відомий вірменський поет, перекладач, заслужений діяч культури Вірменської РСР.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 15 серпня 1922(19220815) року в місті Арапгір, Туреччина. Друкуватися почав 1935 року. Після закінчення середньої школи його призвали в армію, і почалася друга світова війна. Брав участь у німецько-радянській війні (19401942), був поранений і повернувся додому, вступив до Єреванського державного університету. 1948 року закінчив університет.

Член Спілки письменників СРСР (1959).

Помер 21 лютого 1996 в Єревані, де й похований у пантеоні Комітаса.

Так висловився про нього Левон Ананян, нинішній голова Спілки письменників Вірменії[4]:

Ваагн Давтян є одним з найбільших поетів минулого століття, він входить до плеяди таких видатних майстрів, як Паруйр Севак, Геворк Емін, Сільва Капутикян.


Меморіальна дошка в Єревані, вул. Наїрі Зар'яна, 80

Заслуги

[ред. | ред. код]
  • Лауреат Державних премій (1977, 1985) Вірменської РСР
  • Відзначений премією ім. Е. Чаренца (1979).

Нагороди

[ред. | ред. код]

Твори

[ред. | ред. код]

У збірках віршів «Перша любов» (1947), «Ранок світу» (1950) виражені патріотичні почуття учасника німецько-радянської війни, любов до природи рідної землі. У віршах «Світанок у горах» (1957), «Літня гроза» (1964), «Пісня вина» (1966) поет глибоко проникає в моральний світ сучасника. Громадянськістю і ліризмом пройнята історична поема «Тондракійці» (1961), присвячена історичним подіям середньовічної Вірменії. 1969 року побачила світ книга історичних поем «Дим вогнища».

  • Перша любов (збірка віршів, 1947)
  • Ранок світу (збірка віршів, 1950)
  • Дорога через серце (поема, 1952)
  • Лірика (1956)
  • Світанок у горах (1960)
  • Тондракійці (історична поема, 1961)
  • Літня гроза (вірші, 1964)
  • Пісня вина (вірші, 1966)
  • Літня спека (1968)
  • Дим вогнища (історичні поеми, 1969)

Перекладав вірменською мовою вірші й поеми О. С. Пушкіна, С. А. Єсеніна, Ш. Петефі.

Пам'ять

[ред. | ред. код]
  • У Єревані до 90-річчя Ваагна Давтяна відкрито меморіальну дошку (вул. Наїрі Зар'яна, 80)[5][6].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Давтян Ваагн Арменакович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. а б в г д е ж и к л м Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. ԽուդավերդյանՀայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
  3. а б в Հայկական համառոտ հանրագիտարանՀայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1990. — Т. 2.
  4. Мемориальная доска известного армянского поэта Ваагна Давтяна открылась в Ереване к его 90-летию[недоступне посилання]
  5. К 90-летию со дня рождения Ваагна Давтяна установлена мемориальная доска на доме поэта. Архів оригіналу за 13 лютого 2020. Процитовано 23 квітня 2020.
  6. The memorial board to Vahagn Davtyan has been opened. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 квітня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]