Давтян Ваагн Арменакович
Давтян Ваагн Арменакович | ||||
---|---|---|---|---|
вірм. Վահագն Դավթյան | ||||
Народився | 15 серпня 1922[1][2][3] Арапгірd, Мамурет-уль-Азіз, Османська імперія[2][3] | |||
Помер | 21 лютого 1996 (73 роки) Єреван, Вірменія | |||
Поховання | могила Ваагна Давтянаd | |||
Країна | СРСР Вірменія | |||
Національність | вірмени[2] | |||
Місце проживання | Краснодар[2] Єреван[2] | |||
Діяльність | поет, перекладач, публіцист, громадський діяч, редактор | |||
Alma mater | Faculty of Armenian Philologyd (1948)[2] | |||
Заклад | Grakan tertd[2], Q20509424?[2] і Комітет з культурних зв’язків із закордонними країнамиd[2] | |||
Мова творів | вірменська | |||
Членство | СП СРСР і Академія наук Вірменської РСР[3] | |||
Партія | КПРС[2] | |||
Учасник | німецько-радянська війна[2] | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Давтян Ваагн Арменакович у Вікісховищі | ||||
Ваагн Давтя́н (вірм. Վահագն Դավթյան; 15 серпня 1922, Арапгір, Туреччина — 21 лютого 1996, Єреван, Вірменська РСР, СРСР) — відомий вірменський поет, перекладач, заслужений діяч культури Вірменської РСР.
Народився 15 серпня 1922 року в місті Арапгір, Туреччина. Друкуватися почав 1935 року. Після закінчення середньої школи його призвали в армію, і почалася друга світова війна. Брав участь у німецько-радянській війні (1940—1942), був поранений і повернувся додому, вступив до Єреванського державного університету. 1948 року закінчив університет.
- Літературний працівник, заступник редактора газети «Авангард[hy]» (1945—1954).
- Заступник редактора (1954—1959), а від 1962 до 1965 редактор вірменської «Літературної газети[hy]».
- Відповідальний редактор щотижневої газети «Голос батьківщини[hy]» (1965—1967).
- Головний редактор журналу «Совєтакан Аястан» (1981—1990).
- Заступник голови Комітету з культурних зв'язків зі Спюрком[ru] (1968—1981).
- Голова Спілки письменників Вірменії (1990—1994).
- 1996 року став академіком (член-кореспондент — з 1986 року).
Член Спілки письменників СРСР (1959).
Помер 21 лютого 1996 в Єревані, де й похований у пантеоні Комітаса.
Так висловився про нього Левон Ананян, нинішній голова Спілки письменників Вірменії[4]:
Ваагн Давтян є одним з найбільших поетів минулого століття, він входить до плеяди таких видатних майстрів, як Паруйр Севак, Геворк Емін, Сільва Капутикян.
- Орден Трудового Червоного Прапора (13.08.1982) — за заслуги в розвитку радянської літератури і в зв'язку з 60-річчям з дня народження.
- Орден Вітчизняної війни 2 ступеня (1.08.1986).
- Орден «Знак Пошани» (14.08.1972) — за заслуги в галузі радянської літератури і в зв'язку з 50-річчям з дня народження.
- Медаль «За трудову відзнаку» (27.06.1956).
- Заслужений діяч культури Вірменської РСР.
У збірках віршів «Перша любов» (1947), «Ранок світу» (1950) виражені патріотичні почуття учасника німецько-радянської війни, любов до природи рідної землі. У віршах «Світанок у горах» (1957), «Літня гроза» (1964), «Пісня вина» (1966) поет глибоко проникає в моральний світ сучасника. Громадянськістю і ліризмом пройнята історична поема «Тондракійці» (1961), присвячена історичним подіям середньовічної Вірменії. 1969 року побачила світ книга історичних поем «Дим вогнища».
- Перша любов (збірка віршів, 1947)
- Ранок світу (збірка віршів, 1950)
- Дорога через серце (поема, 1952)
- Лірика (1956)
- Світанок у горах (1960)
- Тондракійці (історична поема, 1961)
- Літня гроза (вірші, 1964)
- Пісня вина (вірші, 1966)
- Літня спека (1968)
- Дим вогнища (історичні поеми, 1969)
Перекладав вірменською мовою вірші й поеми О. С. Пушкіна, С. А. Єсеніна, Ш. Петефі.
- ↑ Давтян Ваагн Арменакович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б в г д е ж и к л м Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
- ↑ а б в Հայկական համառոտ հանրագիտարան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1990. — Т. 2.
- ↑ Мемориальная доска известного армянского поэта Ваагна Давтяна открылась в Ереване к его 90-летию[недоступне посилання]
- ↑ К 90-летию со дня рождения Ваагна Давтяна установлена мемориальная доска на доме поэта. Архів оригіналу за 13 лютого 2020. Процитовано 23 квітня 2020.
- ↑ The memorial board to Vahagn Davtyan has been opened. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 квітня 2020.
- Профіль Ваагна Арменаковича Давтяна на офіційному сайті НАН РВ
- Народились 15 серпня
- Народились 1922
- Уродженці Османської імперії
- Померли 21 лютого
- Померли 1996
- Померли в Єревані
- Члени Спілки письменників СРСР
- Академіки НАН Вірменії
- Члени КПРС
- Кавалери ордена Вітчизняної війни II ступеня
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Нагороджені медаллю «За трудову відзнаку»
- Поховані в пантеоні імені Комітаса
- Лауреати Державної премії Вірменської РСР
- Вірменські поети
- Радянські поети
- Турецькі емігранти до СРСР