Очікує на перевірку

Девід Прайс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
David Price
Загальна інформація
ПрізвиськаDynamite[1]
Національністьбританець
Громадянство Велика Британія
Народження6 липня 1983(1983-07-06) (41 рік)
Ліверпуль
Зріст203 см
Вага108 кг
Alma materCardinal Heenan Catholic High Schoold
Вебсторінкаdavidprice.co.uk
Спорт
КраїнаВелика Британія
Вид спортубокс
Дисциплінанадважка вага і важка вага у боксі
КлубSalisbury
Нагороди
Олімпійські ігри
Бронза Пекін 2008 надважка категорія
Ігри Співдружності
Золото Мельбурн 2006 понад 91 кг
CMNS: Девід Прайс у Вікісховищі
Девід Прайс
Загальна інформація
Народження6 липня 1983(1983-07-06) (41 рік)
Ліверпуль, Англія, Велика Британія
Alma materCardinal Heenan Catholic High Schoold
Вагова категоріяважка
Стійкаправша
Зріст203
Розмах рук208
Професіональна кар'єра
Перший бій28 березня 2009
Останній бій26 жовтня 2019
Боїв32
Перемог25
Перемог нокаутом20
Поразок7

Девід Прайс (англ. David Price, 6 липня 1983) — британський професійний боксер, виступав у важкій вазі, олімпійський медаліст.

Аматорська кар'єра

[ред. | ред. код]

У 2003 році у віці 19 років став самим молодим чемпіоном Аматорської асоціації боксу (англ. - ABA) Англії у надважкій вазі. Загалом вигравав титул ABA тричі.

У 2004 році у чвертьфіналі чемпіонату Європи програв італійцю Роберто Каммарелле, що не дозволило Девіду взяти участь у Олімпійських іграх 2004.

У 2006 році здобув перемогу над співвітчизником майбутнім чемпіоном світу Тайсоном Ф'юрі — 22-8.

На Іграх Співдружністі 2006 року у Мельбурні завоював золоту медаль, здолавши по ходу змагань у драматичному напівфіналі досвідченого індійця Варгізе Джонсона. Джонсон тричі надсилав Прайса в нокдаун, але знесилів у останньому раунді і сам тричі опинявся у нокдаунах, перш ніж бій був зупинений.

Виступи на Олімпіаді 2008

[ред. | ред. код]
Олімпіада Дисципліна Місце
Пекін 2008 надважка категорія =3

Професіональна кар'єра

[ред. | ред. код]

Перший бій в профікар'єрі провів 28 березня 2009 року.

21 січня 2012 року в бою за вакантний титул чемпіона Англії за версією BBBofC і за статус обов'язкового претендента на титули чемпіона Великої Британії за версією BBBofC і чемпіона Співдружності нокаутував у 1 раунді Джона Макдермотта і мав зустрітися з Тайсоном Ф'юрі.[2][3] Але Ф'юрі відмовився від зустрічі з Прайсом і звільнив титули.[4]

19 травня 2012 року відбувся бій за вакантні титули чемпіона Великої Британії (BBBofC) і чемпіона Співдружності Девід Прайс — Сем Секстон. Прайс впевнено переміг, нокаутувавши співвітчизника у 4 раунді.

13 жовтня 2012 року в першому захисті титулів Прайс вийшов проти колишнього володаря цих титулів і олімпійського чемпіона 2000 40-річного Одлі Гаррісона. Бій закінчився перемогою Прайса і важким нокаутом для Гаррісона в 1 раунді.[5]

Вже через місяць 30 листопада 2012 року Прайс вийшов на бій проти ще одного ветерана рингу 45-річного Метта Скелтона і знов здобув швидку перемогу нокаутом у 2 раунді.[6]

Враховуючи 4 вражаючі перемоги Прайса з численними нокдаунами і нокаутами за неповні 8 раундів у 2012 році канал ESPN назвав Девіда "проспектом року".

Прайс проти Томпсона

[ред. | ред. код]

23 лютого 2013 року Прайс вийшов на бій проти чергового члена клубу "тих, кому за 40" американця Тоні Томпсона, який в попередньому бою поступився нокаутом Володимиру Кличко, і над яким Девід хотів здобути перемогу яскравішу, ніж Кличко. Але бій завершився несподіваною перемогою американця у 2 раунді технічним нокаутом. Девід підтискав Тоні увесь перший раунд, затис і успішно провів комбінацію з кількох ударів у другому, але в наступному епізоді Томпсон грамотно провалив Прайса і завдав короткий правий боковий удар точно у скроню британця, зваливши того в нокдаун. Девід зумів піднятися, але був сильно вражений, ноги його не слухалися, і рефері зупинив бій, не закінчивши відлік.[7][8] Томпсону вдався сенсаційний апсет.

Дострокова поразка Прайса стала першою у його кар'єрі і була такою неочікуваною, що промоутер Прайса Френк Мелоні опинився після бою в лікарні з серцевим нападом.[9]

Прайс проти Томпсона II

[ред. | ред. код]

6 липня 2013 року на тій же арені у Ліверпулі відбувся бій-реванш Девід Прайс — Тоні Томпсон. У другому раунді Прайс надіслав Томпсона в нокдаун коротким ударом справа, але не зумів добити. А у 5 раунді Томпсон потряс Прайса, затис біля канатів і завдав велику кількість ударів. Незважаючи на те, що Девід не впав, рефері зафіксував стоячий нокдаун і почав відлік. Але Прайс не відновився до 10, і рефері зупинив бій.[10][11] Томпсон здобув перемогу технічним нокаутом, і Прайс, якого фахівці до боїв з Томпсоном вважали загрозою для братів Кличко, втратив статус одного з самих перспективних важковаговиків світу.

Прайс проти Тепера

[ред. | ред. код]

17 липня 2015 року Прайс здійснив спробу повернутися на вершини рейтингів, провівши бій за вакантний титул чемпіона Європи за версією EBU проти німецького турка Еркана Тепера, але втретє в кар'єрі зазнав дострокової поразки нокаутом у 2 раунді[12] і перестав сприйматися, як претендент на чемпіонські титули.

Таблиця боїв

[ред. | ред. код]
25 Перемог (20 Нокаутом) , 7 Поразок, 0 Нічиїх
Результат Рекорд Суперник Спосіб Раунд Дата Місце проведення Примітки
Поразка 25-7 Велика Британія Дерек Чісора TKO 4 (12) 26 жовтня 2019 Велика Британія O2 Arena, Лондон Бій за вакантний титул WBA inter-Continental
Перемога 25-6 Велика Британія Девід Аллен RTD 10 (12) 20 липня 2019 Велика Британія O2 Arena, Лондон Бій за вакантний титул WBA Continental
Перемога 24-6 Велика Британія Кеш Алі DQ 5 (10) 30 березня 2019 Велика Британія Echo Arena, Ліверпуль
Перемога 23-6 Велика Британія Том Літл TKO 4 (8) 22 грудня 2018 Велика Британія O2 Arena, Лондон
Поразка 22-6 Росія Сергій Кузьмін RTD 4 (10) 22 вересня 2018 Велика Британія Wembley Stadium, Лондон Бій за вакантний титул WBA Inter-Continental
Поразка 22-5 Росія Олександр Повєткін KO 5 (12) 31 березня 2018 Велика Британія Principality Stadium, Кардіфф Бій за титули WBA Inter-Continental (1-й захист Повєткіна) і WBO International(2-й захист Повєткіна)
Перемога 22-4 Велика Британія Каміл Соколовський PTS 6 (6) 2 грудня 2017 Велика Британія Brentwood Centre, Ессекс
Поразка 21-4 Німеччина Крістіан Хаммер TKO 7 (12) 4 лютого 2017 Велика Британія Olympia, Лондон Бій за титул чемпіона Європи WBO (1-й захист Хаммера)
Перемога 21-3 Хорватія Івіца Перкович TKO 2 (6) 1 жовтня 2016 Німеччина Jahnsportforum, Нойбранденбург
Перемога 20-3 Чехія Вацлав Пейсар TKO 2 (8) 29 травня 2016 Велика Британія Goodison Park Stadium, Ліверпуль
Поразка 19-3 Німеччина Еркан Тепер KO 2 (12) 17 липня 2015 Німеччина Ludwigsburg MHP Arena, Людвігсбург Бій за вакантний титул чемпіона EBU
Перемога 19-2 Бразилія Ірінеу Беато Кошта TKO 6 (10) 21 лютого 2015 Німеччина O2 World Arena, Берлін
Перемога 18-2 Україна Ярослав Заворотній UD 12 (12) 7 червня 2014 Німеччина Spotr and Congress Center, Шверін
Перемога 17-2 Чехія Ондрей Пала KO 3 (8) 12 квітня 2014 Данія Blue Water Dokken, Есб'єрг
Перемога 16-2 Угорщина Іштван Ружинський TKO 1 (8) 25 січня 2014 Німеччина HMS Halle, Штутгарт
Поразка 15-2 США Тоні Томпсон TKO 5 (12) 7 липня 2013 Велика Британія Echo Arena, Ліверпуль
Поразка 15-1 США Тоні Томпсон TKO 2 (12) 23 лютого 2013 Велика Британія Echo Arena. Ліверпуль
Перемога 15-0 Велика Британія Метт Скелтон KO 2 (12) 30 листопада 2012 Велика Британія Aintree Equestrian Centre, Ліверпуль 2-й захист титулів чемпіона Великої Британії BBBofC і Співдружності
Перемога 14-0 Велика Британія Одлі Гаррісон KO 1 (12) 13 жовтня 2012 Велика Британія Echo Arena, Ліверпуль Захистив титули чемпіона Великої Британії BBBofC і Співдружності
Перемога 13-0 Велика Британія Сем Секстон KO 4 (12) 19 травня 2012 Велика Британія Aintree Equestrian Centre, Ліверпуль Завоював вакантні титули чемпіона Великої Британії BBBofC і Співдружності
Перемога 12-0 Велика Британія Джон Макдермотт KO 1 (12) 28 березня 2009 Велика Британія Olympia, Ліверпуль Завоював вакантний титул чемпіона Англії BBBofC

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Olympedia — 2006.
  2. ↑ Прайс и МакДермотт оспорят право на бой против Тайсона Фьюри - Мировой бокс - Новости бокса - BOXNEWS.com.ua. www.boxnews.com.ua. Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.
  3. ↑ Девід Прайс побив Джона Макдермотта | Sportanalytic.com | спортивні новини. sportanalytic.com. Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.
  4. ↑ Бокс. Фьюри избежал встречи с Прайсом. news.sportbox.ru (рос.). 10 лютого 2012. Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.
  5. ↑ Дэвид Прайс уничтожил Одли Харрисона. fightnews.ru (рос.). Процитовано 24 грудня 2019.[недоступне посилання]
  6. ↑ Прайс побеждает Скелтона нокаутом. Советский спорт (рос.). Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.
  7. ↑ Прайс разбит Томпсоном +ВИДЕО. СПОРТ.UA (рос.). Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.
  8. ↑ Томпсон "вырубил" Прайса во втором раунде (видео). LB.ua. Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.
  9. ↑ Промоутер Прайса попал в больницу с сердечным приступом. www.championat.com (рос.). Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.
  10. ↑ Прайс не смог взять реванш у Томпсона. UA.Tribuna.com. Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.
  11. ↑ "Пенсионер" Томпсон повторно нокаутировал Прайса (видео). LB.ua. Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.
  12. ↑ iSport.ua (18 липня 2015). Тепер наглухо вырубил Прайса +ВИДЕО. iSport.ua. Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 25 грудня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]


{{{alt}}} Це незавершена стаття про призера або призерку Олімпійських ігор.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Це незавершена стаття про спортсмена чи спортсменку Великої Британії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Це незавершена стаття про боксера чи боксерку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Девід_Прайс&oldid=43543354