Дезідеріус Гампель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дезідеріус Гампель
нім. Desiderius Hampel
 Бригадефюрер СС,
 генерал-майор військ СС
Загальна інформація
Народження20 січня 1895(1895-01-20)
Сисак
Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Смерть11 січня 1981(1981-01-11) (85 років)
Грац
Австрія Австрія
Національністьнімець
Alma MaterМюнхенський технічний університет
Військова служба
Роки служби19311945
ПриналежністьАвстро-Угорщина Австро-Угорщина
ХорватіяНезалежна Держава Хорватія
Третій Рейх Третій Рейх
Вид ЗСАвстро-УгорщинаЗбройні сили Австро-Угорщини (1914—1918)
УгорщинаЗбройні сили Угорщини (1937—1941)
ХорватіяХорватське домобранство (1941—1942)
Третій Рейх Третій Рейх (1942—1945)
Формування4-й армійський корпус (Третій Рейх)
7-ма добровольча гірська дивізія СС «Принц Ойген»
Війни / битвиПерша світова війна
Командування
13-та гірська дивізія СС «Ханджар»
Нагороди та відзнаки
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Залізний хрест 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Медаль за хоробрість (Австро-Угорщина)
Медаль за хоробрість (Австро-Угорщина)
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Військовий хрест Карла (Австро-Угорщина)
Військовий хрест Карла (Австро-Угорщина)
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Пам'ятна військова медаль (Угорщина)
Пам'ятна військова медаль (Угорщина)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Нагрудний знак «За поранення» в сріблі

Дезідеріус Гампель (нім. Desiderius Hampel; 20 січня 1895, Сисак, Хорватія — 11 січня 1981, Грац, Австрія) — бригадефюрер СС, генерал-майор військ СС, командир 13-ї добровольчої гірськострілецької дивізії військ СС «Ханджар». Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста, Залізного хреста 1-го та 2-го класу, Хреста Військових заслуг з Мечами та Нагрудного знаку за поранення в сріблі.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Дезідеріус Гампель народився 20 січня 1895 року в місті Сисак, Австро-Угорщина (нині Хорватія). Його батько був інспектором на Австрійській залізниці, родині часто доводилося подорожувати по Європі та мешкати в різних кутках Австро-Угорської Імперії. Завдяки цьому молодий Гампель оволодів декількома мовами. Після того, як Гампель закінчив початкову школу, він був відправлений у військове училище в Карловаці.

Перша світова війна

[ред. | ред. код]

У жовтні 1914 року, після закінчення училища, Гампель проходив на службу в армію Австро-Угорщини у 16-й угорський піхотний полк, як кадет.

Військова кар'єра

У квітні 1915 року командує взводом. В кінці року отримав звання лейтенанта і був відправлений на навчання в Брук-ан-дер-Лайту. Після закінчення очолив 4-ту роту свого полку. 1 травня 1917 року Дезідеріус Гампель підвищено до обер-лейтенанта. У вересні 1918 року був призначений заступником командира 36-го батальйону, який вів бойові дії в Сербії до кінця війни.[1]

Із закінченням війни Дезідеріус Гампель перебував у полоні, звідки втік тільки через рік, з Відня в Будапешт. Переїхав жити до Німеччини.

З 1925 по 1928 роки вивчав лісове господарство у Мюнхенському університеті. По закінченні і до грудня 1937 року працював у лісовій промисловості за фахом. У 1938 року вступає в Угорську армію, де до березня 1941 року служить у Будапешті.

Друга світова

[ред. | ред. код]

У листопаді 1941 року командує охоронними частинами Ксаппеле. До кінця 1941 року переходить на службу в хорватські війська в чині майора (Bojnik). Служив у розвідувальному відділі штабу III армійського корпусу Домобрана, частини якого дислокувалися в Південній Боснії і Герцеговині (зі штаб-квартирою у місті Сараєво)

15 травня 1942 року переведений у війська СС (№ 468174) в чині штурмбанфюрера СС. Вже з 25 травня призначений командиром 3-го батальйону 13-го гірського єгерського полку СС 7-го добровольчої гірської дивізії СС «Принц Ойген». 11 червня 1943 року Гампель був призначений командиром польового запасного батальйону гірськострілецької дивізії СС «Принц Євген», тепер в його завдання входило ведення бойових дій, а підготовка поповнень і навчання кадрів для поповнення дивізії.

У грудні 1942 року «Принца Ойґен» перекинули в район міста Карловац для участі у антипартизанській операції «Вейсс-1» — по очищенню від партизанів Бихачского округу. У цій операції Гампель відзначився і 30 січня 1943 року був нагороджений шпангой до Залізного хреста 2-го класу. Потім Гампель взяв участь в боях з партизанами у районі Мостара (операція «Вейсс-2»). Пізніше дивізії було доручено здійснювати контроль над територією по лінії комунікацій СараєвоМостар.

З 28 вересня 1943 року призначений командиром 27-го гірського єгерського батальйону СС 13-ї гірської дивізії СС «Ханджар». У листопаді 1943 року табір в Нойгаммері, де йшло формування дивізії, відвідав з інспекційною поїздкою рейхсфюрер СС Генріх Гіммлер. Йому було представлено кілька офіцерів — серед них був і Гампель. З 3 жовтня 1943 по 22 жовтня 1943 року Гампель також виконував обов'язки квартирмейстера дивізії. Гампель отримав чергове звання, 9 листопада 1943 року він став Оберштурмбанфюрер СС.

У кінці січня 1943 року дивізія повернулася на Балкани. З середини лютого 1944 року дивізію направили в Боснію, де їй належало забезпечувати безпеку комунікацій від загонів партизан Йосипа Броз Тіто. Дивізії була виділена оперативна зона, яка включала в себе Північно-Східну Боснію, Західну Сербію і Південний Срем. До цього часу Гампель отримав ще одну нагороду — «Хрест за військові заслуги 2-го класу з мечами» (30 січня 1944 року).

2 квітня 1944 року Гампель отримав звання штандартенфюрер СС. У тому ж місяці дивізія була передана в підпорядкування штабу 2-ї танкової армії, на чолі якої стояв генерал-полковник Лотар Рендулич, хорват за походженням, у минулому офіцер австро-угорської армії.

21 червня 1944 року командир 13-ї гірськострілецької дивізії військ СС «Ханджар» бригадефюрер СС, генерал-майор військ СС Карл Густав Зауберцвейґ пішов на підвищення. Звільнене місце командира дивізії зайняв штандартенфюрер СС Дізедеріус Гампель

У жовтні–листопаді 1944 року дивізія військ СС «Ханджар» була перекинута в Південну Угорщину, де в низині Дунаю її кинули проти радянських військ. Тут стало ясно, що якщо німецький контингент дивізії цілком придатний для використання, то мусульманський представляє незначну бойову цінність. У боях Гамплей поранений, його нагородили срібним знаком за поранення. 9 листопада 1944 року отримав звання оберфюрера СС.

Наприкінці 1944 року дивізія зазнала важких втрат і була зведена в бойову групу. 30 січня 1945 року Дізедеріус Гампель отримав звання Бригадефюрер СС та генерал-майора військ СС.

3 травня 1945 року нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста.

Дезідеріус Гампель пережив війну і помер 11 січня 1981 року в місті Грац, Австрія.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Hampel, Desiderius. Архів оригіналу за 5 травня 2016. Процитовано 19 вересня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile [The Bearers of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939–1945 — The Owners of the Highest Award of the Second World War of all Wehrmacht Branches] (German) . Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6.
  • Henschler, Henri; Fey, Willi (2003). Armor Battles of the Waffen-SS, 1943–45. Mechanicsburg, PA: Stackpole Books. ISBN 978-0-8117-2905-5.
  • Kumm, Otto (1995). Prinz Eugen: The history of the 7. SS-Mountain Division "Prinz Eugen". Winnipeg: J.J. Fedorowicz. ISBN 978-0-921991-29-8.
  • Lepre, George (1997). Himmler's Bosnian Division: The Waffen-SS Handschar Division 1943–1945. Schiffer Publishing. ISBN 0-7643-0134-9. Архів оригіналу за 6 листопада 2012. Процитовано 19 вересня 2016.
  • Mitcham, Samuel W (2007). The German Defeat in the East, 1944–45. Mechanicsburg, PA: Stackpole Books. ISBN 978-0-8117-3371-7.
  • Mitcham, Samuel W (2007). Retreat to the Reich : the German defeat in France, 1944. Mechanicsburg, PA: Stackpole Books. ISBN 978-0-8117-3384-7. Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 19 вересня 2016.
  • Reynolds, Michael (1997). Steel Inferno: I SS Panzer Corps in Normandy. Spellmount. ISBN 1-873376-90-1.
  • Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives [The Knight's Cross Bearers 1939–1945 The Holders of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939 by Army, Air Force, Navy, Waffen-SS, Volkssturm and Allied Forces with Germany According to the Documents of the Federal Archives] (German) . Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
  • Schulz, Andreas; Zinke, Dieter (2008). Die Generale der Waffen-SS und der Polizei : [1933–1945] : die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterinäre, Intendanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang / 3 Lammerding – Plesch [Germany's Generals and Admirals – Part V: The Generals of the Waffen-SS and the Police 1933–1945]. Bissendorf: Biblio-Verlag.
  • Von Seemen, Gerhard (1976). Die Ritterkreuzträger 1939–1945 : die Ritterkreuzträger sämtlicher Wehrmachtteile, Brillanten-, Schwerter- und Eichenlaubträger in der Reihenfolge der Verleihung : Anhang mit Verleihungsbestimmungen und weiteren Angaben [The Knight's Cross Bearers 1939–1945 : The Knight's Cross Bearers of All the Armed Services, Diamonds, Swords and Oak Leaves Bearers in the Order of Presentation: Appendix with Further Information and Presentation Requirements] (German) . Friedberg, Germany: Podzun-Verlag. ISBN 978-3-7909-0051-4.