Сісак

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Сисак)
Jump to navigation Jump to search
Сісак
хорв. Sisak
Герб Прапор
Герб Сісака
Sisak collage.png
Основні дані
45°29′16″ пн. ш. 16°22′27″ сх. д. / 45.48777777777799969° пн. ш. 16.37416666666700138° сх. д. / 45.48777777777799969; 16.37416666666700138Координати: 45°29′16″ пн. ш. 16°22′27″ сх. д. / 45.48777777777799969° пн. ш. 16.37416666666700138° сх. д. / 45.48777777777799969; 16.37416666666700138
Країна Flag of Croatia.svg Хорватія
Регіон Сисацько-Мославинська жупанія
Населення 33322 (2015)
Агломерація 47768
Площа міста 422 км²
Поштові індекси 44000
Телефонний код 385 44
Часовий пояс центральноєвропейський час, Центральноєвропейський літній час
Висота НРМ 100 м
Міста-побратими Габрово, Гайденгайм-ан-дер-Бренц, Ремхінген і Сомбатгей
Міська влада
Веб-сторінка /http:// www.sisak.hr /
Мер міста Дінко Пінтарич
Сісак. Карта розташування: Хорватія
Сісак
Сісак
Сісак (Хорватія)

CMNS: Сісак на Вікісховищі

Сі́сак (хорв. Sisak, нім. Sissek, угор. Sziszek, італ. Siscia) — місто в центральній частині Хорватії.

Розташований за 57 км на південний схід від столиці країни Загреба на місці злиття річок Одра, Купа та Сава.

Сісак — адміністративний центр жупанії Сисак-Мославина.

Загальні відомості[ред.ред. код]

Фортеця

Місто лежить на автотрасі Загреб—Сисак—Петриня і на залізниці Загреб—Сисак—Суня. Зв'язане регулярним автобусним і залізничним сполученням із найбільшими містами Хорватії.

Сисак — один із найбільших у Хорватії річкових портів, починаючи від нього Сава стає судноплавною, і кораблі по ній досягають Дунаю.

У місті розташовано підприємства металургії, легкої, харчової та хімічної промисловості, суднобудування.

Сисак — місто-курорт з великою кількістю мінеральних джерел з температурою від 42 до 54 °C. Неподалік від міста вздовж лівого берега річки Сава розташовується природний парк Лоньско поле (Lonjsko polje).

Історія[ред.ред. код]

Собор св. Хреста

Історія міста налічує близько 2500 років. В часи Римської імперії місто, що йменувалося Сісція розташовувалось у стратегічному місці злиття трьох річок, швидко розвивалося і досягло статусу столиці провінції Паннонія — Савія. Тут у 303 році було замордовано римлянами під час переслідувань християн св. Квірінія, який зараз є покровителем міста.

Після падіння Імперії місто багаторазово розорялося гунами, аварами та слов'янами. У IX сторіччі слов'яни закріпились на території вздовж Сави і асимілювали неслов'янске населення. Відтоді місто належить місцевим князям, а потому — угорсько-хорватському королівству.

У XVI столітті місто пережило турецьке нашестя, для захисту від турків було збудовано могутні укріплення. Сісак увійшов у історію, коли в 1593 в битві при Сісаку військо Священної Римської імперії розбило турецьку армію, що стало першою значною перемогою над турками в період завоювання ними Балкан. Це призвело до потрапляння посавинського краю під уплив Габсбургів.

Після Першої світової війни разом зі всією Хорватією Сісак став частиною Королівства сербів, хорватів і словенців, пізніше Королівства Югославія.

Впродовж Другої світової війни в околицях міста активно діяли антифашистські партизанські загони, в той самий час у самому місті усташами було обладнано концтабір, який був частиною Ясеновацького табору, де усташі знищували сербів, циган і євреїв.

Старий міст

Після розпаду Югославії в 1991 р. місто стало частиною незалежної Хорватії. У війні, що розпочалася за цим, Сісак постраждав від сербських бомбардувань, після припинення бойових дій пошкоджені та зруйновані будівлі було відбудовано.

Населення[ред.ред. код]

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 47768 осіб[1], 7 з яких назвали рідною українську мову[2]. Населення самого міста становило 33322 осіб.[1]

Динаміка чисельності населення громади[3]:

Динаміка чисельності населення міста[3]:

Населені пункти[ред.ред. код]

Крім міста Сисак, до громади також входять:

Клімат[ред.ред. код]

Середня річна температура становить 11,30°C, середня максимальна – 25,72°C, а середня мінімальна – -5,51°C. Середня річна кількість опадів – 918 мм.[4][5]

Клімат міста
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру
Середній максимум, °C 6,63 8,56 13,07 17,51 22,63 25,72 24,87 23,97 20,14 15,04 9,86 5,48
Середня температура, °C 0,56 2,48 6,99 11,45 16,55 19,65 21,29 20,40 16,56 11,47 6,27 1,90
Середній мінімум, °C −5,51 −3,6 0,93 5,36 10,49 13,57 17,70 16,81 12,97 7,89 2,68 −1,68
Норма опадів, мм 56 53 62 73 81 92 82 86 84 87 92 70
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 1.80 1.98 2.40 2.24 2.09 1.90 1.86 1.70 1.70 1.73 1.80 1.80
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 4218 7015 10711 15209 19408 21427 22538 19559 14427 8926 4699 3469
Джерело: [4][5]

Визначні місця[ред.ред. код]

  • Трикутна Фортеця XVI століття в межиріччі Купи і Сави.
  • Палаци Малі Каптол (Mali Kaptol) в стилі бароко, Велікі Каптол (Veliki Kaptol) в стилі класицизму.
  • Старий міст над Купою.
  • Кафедральний Собор св. Хреста.
  • Руїни римського міста Сісція.

Міста-побратими[ред.ред. код]

Руїни римського міста

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Перепис населення 2011 року (хорв.). Хорватське бюро статистики. Процитовано 01 червня 2018. 
  2. Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.). Хорватське бюро статистики. Процитовано 01 червня 2018. 
  3. а б Чисельність населення за роками (хорв.). Хорватське бюро статистики. Процитовано 01 червня 2018. 
  4. а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology. 
  5. а б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'
  6. Громада Габрово. Міста-побратими (bg). Архів оригіналу за 2011-08-23. Процитовано 2009-06-03. 

Посилання[ред.ред. код]