Джош О'Коннор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джош О'Коннор
Josh O'Connor at the 6th Odesa International Film Festival
Ім'я при народженні англ. Joshua Mathias O'Connor
Народився 20 травня 1990(1990-05-20) (34 роки)
Саутгемптон, Англія
Країна  Велика Британія
Діяльність актор, кіноактор, телеактор
Alma mater St Edward's School, Cheltenham
Bristol Old Vic Theatre School
Знання мов англійська
Роки активності 2012 — тепер. час
Родичі John Bunting (grandfather)
Madeleine Bunting (aunt)
IMDb ID 4853066

Джош О'Коннор (англ. Joshua Mathias O'Connor)[1] — англійський актор. Відомий роллю молодого принца Чарльза в драмі від Netflix «Корона», за яку отримав премію «Золотий глобус» за найкращу чоловічу роль у драматичному телевізійному серіалі та премію «Еммі» за найкращу чоловічу роль у драматичному серіалі, а також був номінований на дві нагороди Британської телевізійної академії.

Молодість і освіта[ред. | ред. код]

О'Коннор народився в родині вчителя Джона та акушерки Емілі.[1] О'Коннор ріс у Ньюбері до п'яти років, а потім його родина переїхала до Челтнем, графство Глостершир, де він жив далі.[2] Він середній син у сім'ї з трьох хлопчиків, старший брат — художник, а молодший брат Себ — економіст-еколог і доктор філософії.[1]

Походить з мистецької родини. Його дід був британським скульптором Джон Бантінг, бабуся — кераміст, а тітка по матері — британська письменниця та коментаторка Мадлен Бантінг.[3] Його предки є ірландськими, англійськими, шотландськими та, через його прабабусю по материнській лінії, ашкеназькими та сефардськими євреями.[4]

Коли він був юним, він хотів стати професійним артистом, але не вважав себе достатньо хорошим, тому перейшов на регбі, а потім відкрив для себе акторство. Його перша головна роль Опудала в шкільній постановці "Чарівник країни Оз ", потім була другорядна роль у Багсі Мелоуні.[2][5] О'Коннор протягом тижня ходив до приватної спільної школи St Edward's School, Cheltenham, а на вихідних проводив багато часу в Axiom, місцевому центрі мистецтв. «Це була стара будівля з червоної цегли, маленька бібліотека та кафе на першому поверсі, концертний зал нагорі, художні класи на верхньому поверсі. Туди ходили всі місцеві діти з різного походження. Ми займалися розписом, керамікою». Він виріс у родині, яка підтримувала лейбористів, але простежує своє політичне пробудження із закриттям мистецького центру, коли йому було 11 років, відчуваючи глибоке почуття втрати в громаді. Він пишається тим, що виріс за межами Лондона, у місті з сильною традицією регіонального театру.[1]

Кар'єра[ред. | ред. код]

Рання робота і прорив[ред. | ред. код]

У 2012 році О'Коннор вперше з'явився на телебаченні в ролі Чарлі Стівенсона в серіалі «Льюїс» і в кіно «Есхатрилогії: Книга мертвих» в ролі зомбі . У 2013 році він з'явився у " Докторі Хто " у ролі Пьотр, у «Чудових одинадцять» (2013) як Енді, у «Закон і порядок: Великобританія» як Роб Феллоуз, у "The Wiper Times " як Додд і в Лондонські Ірландці як Джеймс.

У 2018 році О'Коннор знявся в ролі Пітера в сегменті "Колір його волосся " у фільмі «Хлопці» у фільмі 18: Герої, а також знявся разом з Лайєю Костою в режисерському дебюті Гаррі Вутліффа «Тільки ти», який отримав визнання критиків,[6] прем'єра якого відбулася в конкурсі на Лондонський кінофестиваль. За свою гру він отримав свою другу премію Британського незалежного кіно за найкращу чоловічу роль.[7] У 2019 році він зіграв Маріуса Понтмерсі в британській телевізійній адаптації «Знедолені» Віктора Гюго. Він також зіграв роль Джеймі у фільмі «Прогалина надії», прем'єра якого відбулася на Міжнародному кінофестивалі в Торонто, отримавши нагороду за найкращу чоловічу роль на Міжнародному кінофестивалі в Барселоні-Сант-Жорді. Він мав обмежений прокат у кінотеатрах, перш ніж вийти в цифровому вигляді в травні 2020 року.[2]

Визнання критиків за роль в «Корона»[ред. | ред. код]

У тому ж році О'Коннор почав грати Чарльза, принца Уельського в 3 сезоні відзначеної нагородами Netflix "Корона " (2019), зігравши разом з Олівією Колман, Тобіасом Мензісом і Хеленою Бонем-Картер. У 2020 році він був номінований на премію Британської телевізійної академії за найкращу чоловічу роль другого плану, а акторський склад отримав премію Гільдії кіноакторів за найкращу гру в драматичному серіалі.[8] Він розповів, що спочатку ця роль не зацікавила його, і що його довелося переконати піти на прослуховування. Творець Пітер Морган попросив його прочитати сцену, в якій Чарльз порівнює себе з персонажем роману Сола Беллоу "Висяча людина « 1944 року, де персонаж чекає, коли його призвуть на війну, тому що війна наповнить його життя сенсом. »[Чарльз] каже: «Я, по суті, чекаю, поки моя мати помре, щоб моє життя набуло сенсу». Саме «безцільність і безцільність життя Чарльза як спадкоємця престолу» зрештою викликала його інтерес.[1][9]

Він знову зіграв свою роль у 4 сезоні «Корони» (2020) і зізнався, що його персонаж «жахливий» у цьому сезоні. Тим не менш, він розуміє джерело невдоволення Чарльза, кажучи, що все зводиться до того, що він провів усе своє життя непочутим. «Один раз, коли він повинен бути в центрі уваги, він одружується на жінці, яка одноосібно є найпопулярнішою жінкою в світі, і для нього це занадто», — пояснив він[5]. У 2021 році О'Коннор отримав нагороду « Еммі» за найкращу чоловічу роль у драматичному серіалі, премію « Золотий глобус», премію «Вибір критиків» і телевізійну нагороду Асоціації критиків Голлівуду за найкращого телевізійного актора в драматичному серіалі. номінація на премію Британської телевізійної академії за найкращу чоловічу роль. Акторський склад також отримав свою другу премію Гільдії кіноакторів за найкращу гру в драматичному серіалі. Під час кульмінації своєї подорожі принцом Чарльзом він сказав: «Перебрати персонажа, який, у моїх очах, цілком симпатичний, який, здавалося б, не цінується [але] щосили намагається заповнити ці неймовірно важкі та величезні чоботи, піти до когось, хто у цій повній колії шлюбу— Це був досвід на все життя»[10]

Артистизм[ред. | ред. код]

Газета The Guardian описала О'Коннора як іншого типу актора, який не має обережності, сором'язливого, готового посміхатися з дислексією, якому важко читати, але все одно насолоджується цим, і має хлоп'ячу та привабливу енергію вчителя початкової школи, яку більшість батьків лише наполовину відчувають — уява.[1]

Особисте життя[ред. | ред. код]

До недавнього переїзду в Нью-Йорк[10] О'Коннор жив у вікторіанському будинку в Шордічі. У вільний час захоплюється читанням і малюванням. Він також любить ходити в похід і плавати.[2] Він є прихильником ФК «Саутгемптон».[11] Його партнерка Марго Хауер-Кінг, сестра актора Йони Хауер-Кінга,[12][13] є колишнім директором з партнерства в комунікаційній компанії WPP[14], а зараз працює директором з роботи з клієнтами в цифровому стартапі.[15]

Коли йому виповнилося 30 років під час карантину в 2020 році, він зрозумів: «Я насправді не люблю ходити в клуби, тусуватися в групах або прикидатися крутим. Вночі я вирішив, що мені це не подобається. Якщо мені 30, я можу визнати, що мені подобається динаміка один на один, залишатися вдома та читати».[1]

Фільмографія[ред. | ред. код]

Фільми[ред. | ред. код]

Рік Назва Роль Примітки
2011 Закоханий Майкл Майерс Відсутня Композитор — Короткометражний фільм
2012 Есхатрилогія: Книга мертвих зомбі
2013 Чудова одинадцять Енді
2014 Хованки Макс
Клуб бунтів ред
2015 Брідженд Джеймі
Попелюшка Ballroom Palace Guard
Тримаючись за гарний час Чарлі Короткий фільм
Програма Багатий
2016 Флоренс Фостер Дженкінс Донагі
Даррелли Ларрі
Найкращий чоловік Дональд Короткий фільм
2017 Божа власна країна Джонні Саксбі
Колір його волосся Петро Короткометражний / Документальний фільм
2018 Тільки ти Джейк
2019 Проміжок надії Джеймі
2020 Емма Містер Елтон
2021 Материнська неділя Пол Шерінгем
2023 Лі Ентоні Пенроуз
2024 Суперники Патрік Цвейг

Серіали[ред. | ред. код]

Рік Назва Роль Примітки
2012 Льюїс Чарлі Стівенсон Епізод: " Покоління гадюк "
2013 Доктор Хто Пьотр Епізод: " Холодна війна "
Закон і порядок: Великобританія Роб Феллоуз Епізод: " Залежний "
The Wipers Times Додд Телевізійний фільм
Лондон ірландський Джеймс Епізод: «1.2»
2014 Peaky Blinders Джеймс 3 епізоди
Вулиця Розпушувача ПК Боббі Грейс 8 серій
2015 Батько Браун Лео Бересфорд Епізод: «Прокляття Аменхотепа»
2016–2019 Даррелли Лоуренс Даррелл 26 серій
2019 Знедолені Маріус Понтмерсі 3 епізоди
2019–2020 Корона Принц Чарльз 13 серій
2021 Ромео і Джульєтта Ромео Телевізійна гра

Театр[ред. | ред. код]

Рік Назва Роль Режисер Драматург Театр
2013 Фаррагут Північний Бен Фаулз Гай Ансворт Бо Віллімон Театр Саутворк
2014 Версаль Х'ю Скідмор Пітер Гілл Пітер Гілл Склад Донмар
2015 Свято шевця Роуленд Лейсі Філіп Брін Томас Деккер Театр Свон
Оппенгеймер Луїс Альварес Ангус Джексон Том Мортон-Сміт Театр Свон, Театр Водевіль
2021 Ромео і Джульєтта Ромео Саймон Годвін Вільям Шекспір Знімали в Королівському національному театрі

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

Рік Нагорода Категорія Робота Результат Посилання
2018 British Academy Film Awards Нагорода «Висхідна зірка». Себе Номінація [16]
2020 British Academy Television Awards Кращий актор другого плану Корона Номінація [17]
2021 Кращий актор Номінація [18]
2020 Barcelona-Sant Jordi International Film Festival Кращий актор Hope Gap Перемога [19]
2017 British Independent Film Awards Кращий актор Земля божа Перемога [20]
2019 Кращий актор Тільки ти Перемога [21]
2017 LesGaiCineMad Кращий актор Земля божа Перемога [22]
2018 Evening Standard British Film Awards Кращий актор Номінація [23]
Прорив року Себе Номінація [24]
Empire Awards Найкращий новачок серед чоловіків Земля божа Перемога [25]
2020 International Online Cinema Awards Премія «На півдорозі» — найкращий актор другого плану Емма Номінація [26]
Кращий актор другого плану в драматичному серіалі Корона Номінація [26]
Gold Derby TV Awards Кращий драматичний актор другого плану Номінація [27]
Прорив року Номінація [27]
2021 Critics' Choice Television Awards Найкращий актор у драматичному серіалі Перемога [28]
Golden Globe Awards Найкраща чоловіча роль — Телесеріал Драма Перемога [29]
International Online Cinema Awards Найкращий актор у драматичному серіалі Перемога [30]
Gold Derby TV Awards Кращий драматичний актор Перемога [31]
Hollywood Critics Association TV Awards Найкращий актор у потоковому серіалі, драма Перемога [32]
2018 London Film Critics Circle Awards Британський/ірландський актор року Земля божа Номінація [33]
2020 Online Film and Television Awards Кращий актор другого плану в драматичному серіалі Корона Номінація [34]
2021 Найкращий актор у драматичному серіалі Перемога
2020 Pena de Prata Кращий актор другого плану в драматичному серіалі Корона Номінація
2021 Primetime Emmy Awards Видатний актор головної ролі в драматичному серіалі Корона Перемога [35]
2021 Satellite Awards Найкращий актор другого плану — серіал, міні-серіал або телефільм Корона Номінація [36]
2020 Screen Actors Guild Awards Видатна гра акторського ансамблю в драматичному серіалі Корона Перемога [37]
2021 Перемога [38]
Видатна гра чоловічої ролі в драматичному серіалі Номінація [39]
2017 Stockholm Film Festival Кращий актор Земля божа Перемога [40][41]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е ж Josh O'Connor: 'I had to advocate for Prince Charles on set. He's always told: shut up'. The Guardian. 28 листопада 2020. Архів оригіналу за 7 грудня 2020. Процитовано 8 грудня 2020.
  2. ↑ а б в г Josh O'Connor. En Primeur. Архів оригіналу за 2 вересня 2021. Процитовано 2 вересня 2021.
  3. ↑ Herman, James Patrick. Verge List: Sundance 2017 – Josh O'Connor. Verge. Архів оригіналу за 2 грудня 2017. Процитовано 12 березня 2018.
  4. ↑ Bunting, Madeleine (2016). Love of Country: A Journey Through the Hebrides. Granta Books. с. 16. ISBN 978-1847085177. Архів оригіналу за 3 вересня 2021. Процитовано 28 листопада 2020.
  5. ↑ а б Singh-Kurtz, Sangeeta (17 листопада 2020). The Passion of Prince Charles. The Cut (en-us) . Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 2 вересня 2021.
  6. ↑ Kermode, Mark (14 липня 2019). Only You review – a perfectly realised story of love and longing. The Observer. Guardian Media Group. Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 19 травня 2020.
  7. ↑ Only You · BIFA · British Independent Film Awards. British Independent Film Awards. Архів оригіналу за 19 січня 2020. Процитовано 19 травня 2020.
  8. ↑ Bafta TV Awards 2020: Winners in full. BBC News. 31 липня 2020. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 8 грудня 2020.
  9. ↑ 5 Facts About Josh O'Connor. Masterpiece (амер.). Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 1 вересня 2021.
  10. ↑ а б Schneider, Michael (22 вересня 2021). 'The Crown' Star Josh O'Connor on His Emmy Win and Why He's Eager to Shed Prince Charles. Variety (амер.). Процитовано 22 вересня 2021.
  11. ↑ Jocelyn Silver (13 листопада 2019). The Little Mermaid Remake Finally Has Its Prince Eric. W Magazine. Архів оригіналу за 9 грудня 2020. Процитовано 28 листопада 2020.
  12. ↑ Cute Details About 'The Crown' Star Josh O'Connor's Relationship With Girlfriend, Margot Hauer-King. YourTango. 18 листопада 2020. Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 20 січня 2021.
  13. ↑ Hardington, Brooke (30 листопада 2020). The truth about Josh O'Connor's girlfriend. NickiSwift.com. Архів оригіналу за 3 вересня 2021. Процитовано 8 грудня 2020.
  14. ↑ The Drum's 50 Under 30: outstanding women in creative and digital, part 2. The Drum. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 12 грудня 2020.
  15. ↑ Petite amie de Josh O'Connor: Qui est Margot Hauer-King?. 45secondes.fr. Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 20 січня 2021.
  16. ↑ 2018 Film EE Rising Star | BAFTA Awards. awards.bafta.org. Процитовано 9 травня 2022.
  17. ↑ BAFTA TV 2020: Winners of the Virgin Media British Academy Television Awards and British Academy Television Craft Awards. www.bafta.org (англ.). 3 червня 2020. Процитовано 9 травня 2022.
  18. ↑ BAFTA TV 2021: The Winners and Nominations for the Virgin Media British Academy Television Awards and British Academy Television Craft Awards. www.bafta.org (англ.). 28 квітня 2021. Процитовано 9 травня 2022.
  19. ↑ Palmarés. BCN Film Fest (англ.). Процитовано 9 травня 2022.
  20. ↑ Winners Nominations · BIFA · British Independent Film Awards. BIFA · British Independent Film Awards (брит.). 25 жовтня 2017. Процитовано 9 травня 2022.
  21. ↑ Winners & Nominations · BIFA · British Independent Film Awards. BIFA · British Independent Film Awards (брит.). 21 жовтня 2019. Процитовано 9 травня 2022.
  22. ↑ Palmarés 2017 - 22º LesGaiCineMad. LesGaiCineMad 2021 (ісп.). Архів оригіналу за 1 вересня 2021. Процитовано 1 вересня 2021.
  23. ↑ Desk, Evening Standard Arts (15 грудня 2017). Find out which films made the Evening Standard British Film Award longlist. www.standard.co.uk (англ.). Архів оригіналу за 1 вересня 2021. Процитовано 1 вересня 2021.
  24. ↑ Osullivan, Charlotte (24 січня 2018). Meet the breakthrough stars of this year's British Film Awards. www.standard.co.uk (англ.). Архів оригіналу за 3 вересня 2021. Процитовано 1 вересня 2021.
  25. ↑ Star Wars: The Last Jedi Wins Big at Rakuten TV Empire Awards 2018. Empire. Архів оригіналу за 19 березня 2018. Процитовано 1 вересня 2021.
  26. ↑ а б International Online Cinema Awards (INOCA) (2020). IMDb. Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 1 вересня 2021.
  27. ↑ а б Sheehan, Daniel Montgomery,Chris Beachum,Marcus James Dixon,Joyce Eng,Zach Laws,Paul; Montgomery, Daniel; Beachum, Chris; Dixon, Marcus James; Eng, Joyce; Laws, Zach; Sheehan, Paul (16 вересня 2020). 2020 Gold Derby TV Awards winners: 'Schitt's' sweeps, 'Succession' succeeds, Reese Witherspoon rules and much more. GoldDerby (амер.). Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 1 вересня 2021.
  28. ↑ Critics Choice Awards | Critics Choice Awards (амер.). Архів оригіналу за 9 грудня 2019. Процитовано 1 вересня 2021.
  29. ↑ Winners & Nominees 2021. www.goldenglobes.com (англ.). Архів оригіналу за 2 серпня 2019. Процитовано 1 вересня 2021.
  30. ↑ International Online Cinema Awards (INOCA) (2021). IMDb. Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 1 вересня 2021.
  31. ↑ Sheehan, Daniel Montgomery,Chris Beachum,Marcus James Dixon,Joyce Eng,Tom O'Neil,Christopher Rosen,Paul; Montgomery, Daniel; Beachum, Chris; Dixon, Marcus James; Eng, Joyce; O'Neil, Tom; Rosen, Christopher; Sheehan, Paul (18 серпня 2021). Gold Derby TV Awards winners announced; Watch 20+ acceptance speeches by big winners from 'Ted Lasso,' 'The Crown' and …. GoldDerby (амер.). Архів оригіналу за 26 серпня 2021. Процитовано 1 вересня 2021.
  32. ↑ Schneider, Michael (30 серпня 2021). 'Ted Lasso,' 'The Crown,' 'The Mandalorian,' 'Cruel Summer,' 'New Amsterdam' Among HCA TV Awards Winners. Variety (амер.). Архів оригіналу за 1 вересня 2021. Процитовано 1 вересня 2021.
  33. ↑ Cline, Rich (19 грудня 2017). Three Billboards leads nominees for Critics' Circle Film Awards. The Critics' Circle (амер.). Процитовано 9 травня 2022.
  34. ↑ Online Film & Television Association (2020). IMDb (англ.). Процитовано 9 травня 2022.
  35. ↑ Cordero, Rosy (20 вересня 2021). 'The Crown' Star Josh O'Connor Wins Best Actor In A Drama Series. Deadline. Процитовано 20 вересня 2021.
  36. ↑ 2020 Winners | International Press Academy (амер.). Процитовано 9 травня 2022.
  37. ↑ Outstanding Film and Television Performances Honored at the 26th Annual Screen Actors Guild Awards® | Screen Actors Guild Awards. www.sagawards.org. Процитовано 9 травня 2022.
  38. ↑ Nominations Announced for the 27th Annual Screen Actors Guild Awards | Screen Actors Guild Awards. www.sagawards.org. Процитовано 9 травня 2022.
  39. ↑ 27th Annual Screen Actors Guild Awards® Celebrate Outstanding Film and Television Performances | Screen Actors Guild Awards. www.sagawards.org. Процитовано 9 травня 2022.
  40. ↑ 28th Stockholm International Film Festival Awards - JEUNE FEMME Wins Best Film. VIMooZ (амер.). 19 листопада 2017. Процитовано 9 травня 2022.
  41. ↑ Mitchell2017-11-20T07:38:00+00:00, Wendy. 'I Am Not A Witch', 'God's Own Country' among Stockholm winners. Screen (англ.). Процитовано 9 травня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джош_О%27Коннор&oldid=42456819