Еудженіо Кастеллотті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еудженіо Кастеллотті
Громадянство Італія Італія
Народився 10 жовтня 1930(1930-10-10)
Лоді, Ломбардія, Королівство Італія
Помер 14 березня 1957(1957-03-14) (26 років)
Модена, Емілія-Романья, Італія
Статистика в чемпіонатах світу з Формули-1
Дебют Аргентина Гран-прі Аргентини 1955
Остання гонка Аргентина Гран-прі Аргентини 1957
Сезони 3 (1955—1957)
Команди Лянча, Феррарі
Гран-прі (старти) 14 (14)
Перемоги 0
Подіуми 3
Поули 1
Найшвидші кола 0
Очки 19.5

Еудженіо Кастеллотті (італ. Eugenio Castellotti), (нар. 10 жовтня 1930, Лоді, Королівство Італія — пом. 14 березня 1957, Модена, Італія) — італійський автогонщик, пілот Формули-1.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Кастеллотті народився в Лоді, Італія. Він придбав Ferrari у віці двадцяти років в місцевого благодійника[1] і почав брати участь у гонках спортивних автомобілів у 1952 році.[2] Того року він виграв Гран-прі Португалії, був третім у Барі та другим у гонці Монако, яка проходила того року для спортивних автомобілів. У 1953 році він виграв 10 годин Мессіни і фінішував третім на Каррера Панамерікана в Мексиці.[1] У 1954 році він підписав контракт з Lancia і продовжив виступати на спортивних автомобілях, очікуючи автомобіля команди для Гран-Прі.[1] Зрештою він дебютував у Гран-прі в Буенос-Айресі 16 січня 1955 року за Lancia, але зіткнувся з проблемами боліда при вищих температурах і розбився.[1] Однак згодом він посів друге місце в Монако,[3] але в середині сезону команда об’єдналася з Ferrari, за яку Кастеллотті виступав до кінця своєї кар’єри. Він брав участь у 14 Гран-прі Формули-1, піднявшись на 3 подіуми та набравши загалом 19,5 очок. Він завоював поул-позицію з Lancia на Гран-прі Бельгії 1955 року, ставши наймолодшим пілотом, якому вдалося це зробити (у віці 24 роки, 7 місяців і 26 днів). Цей рекорд тримався 13 років до поул-позиції Жакі Ікса в 1968 році на Гран-прі Німеччини.

Він також брав участь у кількох нечемпіонатських гонках Формули-1. У березні 1956 року Кастеллотті виграв 12 годин Себрінга у партнерстві з Фанхіо.[1] Після цього тріумфу він виграв гонку Mille Miglia в Брешії та Гран-прі для спортивних автомобілів у Руані, Франція.[2] Ferrai Кастеллотті здобула перемогу з загальним чаом 2 години 10 хвилин 31,1 секунда.[4] Він також фінішував другим у гонці 1000 кілометрів Нюрбургрингу, знову в партнерстві з Фанхіо.[1]

Відомий своїми вишуканими манерами та дизайнерським одягом, Кастеллотті мав значну популярність в італійських ЗМІ завдяки своїм стосункам із балериною та актрисою Делією Скала. На момент його смерті Кастеллотті та Скала були офіційно заручені.[5]

Смерть[ред. | ред. код]

Кастеллотті помер у віці 26 років під час приватних тестів Ferrari на автодромі Модена.[6] Кастеллотті тестував новий болід Ferrari для сезону 1957 року.[7] Він наїхав на підвищеу частину узбіччя в шикані і його викинуло з машини, його тіло відкинуло на 90 метрів. Автомобіль кілька разів перекинувся, перш ніж врізатися в бетонну трибуну. Інші люди не постраждали. За словами медиків, перелом черепа Кастеллотті став причиною його миттєвої смерті.[2] Існують припущення, що Кастеллотті пропустив зниження передачі перед входом у поворот, що й призвело до аварії.[8]

Спадщина[ред. | ред. код]

Кастеллотті вважався найкращим італійським гонщиком з часів Альберто Аскарі.[2] У 1958 році друг Кастеллотті Джузеппе Корсі заснував Scuderia Castellotti в Лоді, щоб вшанувати його пам'ять. Команда використовувала модифіковані 2,0-літрові двигуни Ferrari Tipo 553, збільшені до 2,5 літрів і перейменовані в "Castellotti", з написами "Eugenio" на кришках кулачкових валів. Автомобілі можна було легко відрізнити від інших Cooper T51 тим, що їхні вихлопи були встановлені зліва, тоді як усі інші двигуни, що використовувались в T51, мали вихлопи справа. У 1960 році команда брала участь у чотирьох змаганнях з італійськими гонщиками Джино Мунароном, Джорджіо Скарлатті та Джуліо Кабіанкою. Кабіанка набрав перші чемпіонські очки для команди, фінішувавши четвертим на Гран-прі Італії 1960 року. Команда розпалася в 1961 році після того, як Кабіанка розбився на тому самому автодромі, де потрапив в аварію Кастеллотті. Спадщина Кастеллотті була вшанована Club Auto Moto Storiche Castellotti в Лоді.[9]

Результати виступів в Формулі-1[ред. | ред. код]

Рік Команда Шасі Двигун 1 2 3 4 5 6 7 8 Місце Очки
1955 Scuderia Lancia Lancia D50 Lancia DS50 2.5 V8 АРГ
Схід 		МОН
2 		500 БЕЛ
Схід 		3 12
Scuderia Ferrari Ferrari 625 Ferrari 107 2.5 L4 ВЕЛ
6
Ferrari 555 Ferrari 106 2.5 L4 НІД
5 		ІТА
3
1956 Scuderia Ferrari Lancia Ferrari D50 Lancia Ferrari DS50 2.5 V8 АРГ
Схід 		МОН
4 		500 БЕЛ
Схід 		ФРА
2 		ВЕЛ
10 		НІМ
Схід 		ІТА
8 		6 7.5
1957 Scuderia Ferrari Ferrari 801 Lancia Ferrari DS50 2.5 V8 АРГ
Схід 		МОН 500 ФРА ВЕЛ НІМ ПЕС ІТА НК 0
Джерело:[10]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е Смолл, Стів (1994). The Guinness Complete Grand Prix Who's Who (англ) . Guinness World Records Ltd. с. 95. ISBN 9780851127026.
  2. ↑ а б в г Castellotti, Ace Italian Driver, Killed Testing New Racing Car, The New York Times, 15 травня 1957, с. 29
  3. ↑ Смолл, Стів (1994). The Guinness Complete Grand Prix Who's Who (англ) . Guinness World Records Ltd. с. 94. ISBN 9780851127026.
  4. ↑ Castellotti Auto First, The New York Times, 9 червня, 1956, с. 29.
  5. ↑ F1 | Eugenio Castellotti: Con le corse nel sangue. FormulaPassion.it (it-IT) . 2 січня 2013. Процитовано 9 квітня 2023.
  6. ↑ Latest Formula 1 Breaking News - Grandprix.com. www.grandprix.com. Процитовано 9 квітня 2023.
  7. ↑ Gizzi, Franco (2002). Memoirs of Enzo Ferrari's lieutenant. с. 58. ISBN 978-8879112581.
  8. ↑ Motorsport Memorial -. www.motorsportmemorial.org. Процитовано 9 квітня 2023.
  9. ↑ Presentazione|Scuderia Castellotti. www.scuderiacastellotti.com. Процитовано 9 квітня 2023.
  10. ↑ Small, Steve (1994). The Guinness Complete Grand Prix Who's Who. Guinness. с. 94—95. ISBN 0851127029.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Еудженіо Кастеллотті
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Еудженіо_Кастеллотті&oldid=39189486