Перейти до вмісту

Формула-1 — Чемпіонат 1952

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
3-й чемпіонат світу Формули-1
 1951    Сезон 1952    1953 
Італія Альберто Аскарі
Чемпіон світу
Італія Альберто Аскарі (Ferrari)

Формула-1 1952 року — сезон чемпіонату світу з автоперегонів у класі Формула-1, який проводився під егідою FIA. Чемпіонат відбувся у період з травня по вересень та складався з 8 Гран-прі. Сезон розпочався на Гран-прі Швейцарії 18 травня та закінчився на Гран-прі Італії 7 вересня. Переможцем в особистому заліку став Альберто Аскарі.

Команди та пілоти

[ред. | ред. код]

Наступні команди та пілоти брали участь у Чемпіонаті світу 1952 року.

Команда Конструктор Шасі Двигун Шини Пілот Гран-прі
ФРН AFM AFM-Küchen AFM Küchen 2.0 V8 E ФРН Ганс Штук 1
ФРН Тоні Ульмен Veritas Meteor Veritas 2.0 L6 D ФРН Тоні Ульмен 1, 6
Франція Équipe Gordini Gordini 16
16S
15
Gordini 20 2.0 L6
Gordini 1500 1.5 L4
E Франція Жан Бехра 1, 3–4, 6–8
Франція Роберт Манзон 1, 3–8
Таїланд Бірабонгзе Банудей 1, 3–5
Бельгія Джонні Клас 3
Франція Моріс Трентіньян 4–8
Франція Écurie Rosier Ferrari 500
166/F2
Ferrari 500 2.0 L4
Ferrari 166 2.0 V12
D


P

Франція Луї Розьє 1, 3–4, 8
Франція Моріс Трентіньян 1
Велика Британія HW Motors HWM-Alta 52
51/52
Alta F2 2.0 L4 D Велика Британія Джордж Абекассіс 1
Велика Британія Пітер Коллінз 1, 3–6, 8
Велика Британія Ленс Маклін 1, 3–5, 7–8
Велика Британія Стірлінг Мосс 1
Бельгія Поль Фрер 3, 6
Бельгія Роджер Лоран 3
Франція Ів Жиро-Кабанту 4
Велика Британія Данкан Гамільтон 5, 7
Бельгія Джонні Клас 6
Нідерланди Дріс ван дер Лоф 7
Велика Британія Scuderia Franera Frazer-Nash-Bristol FN48 Bristol BS1 2.0 L6 D Велика Британія Кен Вортон 1, 3, 7–8
Велика Британія Écurie Richmond Cooper-Bristol T20 Bristol BS1 2.0 L6 D Велика Британія Ерік Брендон 1, 3, 5, 8
Велика Британія Алан Браун 1, 3, 5, 8
Італія Scuderia Ferrari Ferrari 500
375S
Ferrari 500 2.0 L4
Ferrari 375 4.5 V12
P

F

Італія Джузеппе Фаріна 1, 3–8
Італія П'єро Таруффі 1, 3–6, 8
Франція Андре Сімон 1, 8
Італія Альберто Аскарі 2–8
Італія Луїджі Віллорезі 7–8
Швейцарія Enrico Platé Maserati-Platé 4CLT/48 Platé 2.0 L4 P Швейцарія Туло де Граффенрід 1, 4–5, 8
США Гаррі Шелл 1, 4–5
Аргентина Альберто Креспо 8
Швейцарія Écurie Espadon Ferrari 500
212
Ferrari 500 2.0 L4
Ferrari 166 2.0 V12
P Швейцарія Руді Фішер 1, 4–6, 8
Швейцарія Петер Гірт 1, 4–5
Швейцарія Рудольф Шоллер 6
ФРН Ганс Штук 8
Швейцарія Alfred Dattner Simca-Gordini 11 Gordini 1500 1.5 L4 E Швейцарія Макс де Терра 1
Велика Британія Leslie D. Hawthorn Cooper-Bristol T20 Bristol BS1 2.0 L6 D Велика Британія Майк Готорн 3, 5, 7–8
Велика Британія English Racing Automobiles Ltd ERA-Bristol G Bristol BS1 2.0 L6 D Велика Британія Стірлінг Мосс 3, 5, 7
Бельгія Écurie Francorchamps Ferrari 500 Ferrari 500 2.0 L4 E Бельгія Шарль де Торнако 3, 7–8
Бельгія Роджер Лоран 6
Бельгія Артур Легат Veritas Meteor Veritas 2.0 L6 E Бельгія Артур Легат 3
Велика Британія Робін Монтґомері-Черрінгтон Aston-Butterworth NB42 Butterworth 2.0 F4 D Велика Британія Робін Монтґомері-Черрінгтон 3
Австралія Тоні Ґейз HWM-Alta 52 Alta F2 2.0 L4 D Австралія Тоні Ґейз 3, 5–6, 8
США Роберт О'Браєн Simca-Gordini 15 Gordini 1500 1.5 L4 E США Роберт О'Браєн 3
Велика Британія Пітер Вайтгед Alta
Ferrari
F2
125/F2
Alta F2 2.0 L4
Ferrari 166 2.0 V12
D Велика Британія Пітер Вайтгед 4–5, 8
Велика Британія Ґрем Вайтгед 5
Бразилія Escuderia Bandeirantes Maserati A6GCM Maserati A6 2.0 L6 P Франція Філіп Етанселен 4
Бразилія Джино Б'янко 5–8
Уругвай Айтель Кантоні 5–6, 8
Бразилія Шику Ланді 7–8
Нідерланди Ян Флінтерман 7
Бельгія Écurie Belge Simca-Gordini 15 Gordini 1500 1.5 L4 E Бельгія Джонні Клас 4–5
Бельгія Поль Фрер 7
Італія Scuderia Marzotto Ferrari 166/F2 Ferrari 166 2.0 V12 P Італія Франко Комотті 4
Італія П'єро Каріні 4, 6
Велика Британія Archie Bryde
Велика Британія AHM Bryde
Cooper-Bristol T20 Bristol BS1 2.0 L6 D Велика Британія Майк Готорн 4
Велика Британія Редж Парнелл 5
Велика Британія W. S. Aston Aston-Butterworth NB41 Butterworth 2.0 F4 D Велика Британія Білл Астон 5–6, 8
Велика Британія Connaught Engineering Connaught-Lea Francis A Lea Francis 2.0 L4 D Велика Британія Кеннет Макальпін 5, 8
Велика Британія Кен Даунінґ 5
Велика Британія Ерік Томпсон 5
Велика Британія Денніс Пур 5, 8
Велика Британія Стірлінг Мосс 8
Велика Британія Écurie Écosse Cooper-Bristol T20 Bristol BS1 2.0 L6 D Велика Британія Девід Мюррей 5
Італія G. Caprara Ferrari 500 Ferrari 500 2.0 L4 D Велика Британія Рой Сальвадорі 5
Велика Британія Тоні Крук Frazer-Nash-BMW 421 BMW 328 2.0 L6 D Велика Британія Тоні Крук 5
Франція Марсель Бальза Balsa-BMW Spécial BMW 328 2.0 L6 E Франція Марсель Бальза 6
ФРН Фріц Рісс Veritas RS Veritas 2.0 L6 ? ФРН Фріц Рісс 6
ФРН Тео Гелфріх Veritas RS Veritas 2.0 L6 ? ФРН Тео Гелфріх 6
ФРН Віллі Гікс AFM-BMW 8 BMW 328 2.0 L6 ? ФРН Віллі Гікс 6
ФРН Гельмут Нідермаєр AFM-BMW 6 BMW 328 2.0 L6 ? ФРН Гельмут Нідермаєр 6
ФРН Адольф Брудс Veritas RS Veritas 2.0 L6 ? ФРН Адольф Брудс 6
ФРН Motor Presse Verlag Veritas Meteor Veritas 2.0 L6 ? ФРН Пауль Піч 6
ФРН Ганс Кленк Veritas Meteor Veritas 2.0 L6 ? ФРН Ганс Кленк 6
ФРН Йозеф Петерс Veritas RS Veritas 2.0 L6 ? ФРН Йозеф Петерс 6
ФРН Bernhard Nacke Nacke-BMW Eigenbau BMW 328 2.0 L6 ? ФРН Ґюнтер Бехем 6
ФРН Людвіг Фішер AFM-BMW 8 BMW 328 2.0 L6 ? ФРН Людвіг Фішер 6
ФРН Віллі Кракау AFM-BMW 6 BMW 328 2.0 L6 ? ФРН Віллі Кракау 6
Krakau-BMW Eigenbau ФРН Гаррі Меркель 6
НДР Ернест Клодвіг Heck-BMW Eigenbau BMW 328 2.0 L6 ? НДР Ернест Клодвіг 6
НДР Рудольф Краузе Reif-BMW Eigenbau BMW 328 2.0 L6 ? НДР Рудольф Краузе 6
Велика Британія Кен Даунінґ Connaught-Lea Francis A Lea Francis 2.0 L4 D Велика Британія Кен Даунінґ 7
Італія Officine Alfieri Maserati Maserati A6GCM Maserati A6 2.0 L6 P Італія Феліче Бонетто 6, 8
Італія Франко Роль 8
Аргентина Хосе Фройлан Гонсалес 8
Франція Елі Байоль OSCA 20 OSCA 2000 2.0 L6 P Франція Елі Байоль 8
Італія П'єро Дусіо Cisitalia-BPM D46 BPM 2.0 L4 P Італія П'єро Дусіо 8
Бельгія Vicomtesse de Walckiers Simca-Gordini 15 Gordini 1500 1.5 L4 E Бельгія Джонні Клас 8
Джерело:[1]

Примітка:

  • Таблиця вище не включає пілотів та команд, які брали участь лише в гонці 500 миль Індіанаполіса.
  • † — Автомобіль використовувався лише в гонці 500 миль Індіанаполіса.

Календар сезону

[ред. | ред. код]

У сезоні 1952 року було проведено вісім Гран-прі.

Гран-прі Траса Дата
1 Швейцарія Гран-прі Швейцарії Бремгартен, Берн 18 травня
2 США 500 миль Індіанаполіса Індіанаполіс Мотор Спідвей, Спідвей, Індіана 30 травня[a]
3 Бельгія Гран-прі Бельгії Спа-Франкоршам, Спа 22 червня
4 Франція Гран-прі Франції Руан-Лез-Ессар, Ориваль 6 липня
5 Велика Британія Гран-прі Великої Британії Автодром Сільверстоун, Сільверстоун 19 липня
6 ФРН Гран-прі Німеччини Нюрбургринг, Нюрбург 3 серпня
7 Нідерланди Гран-прі Нідерландів Траса Зандвоорт, Зандворт 17 серпня
8 Італія Гран-прі Італії Автодром Монца, Монца 7 вересня
Джерело:[2]

Зміни в календарі

[ред. | ред. код]
  • Гран-прі Іспанії було заплановано на 26 жовтня, але було скасовано через фінансові проблеми.[3]

Результати та положення в заліках

[ред. | ред. код]

Гран-прі

[ред. | ред. код]
Гран-прі Поул-позиція Швидке коло Переможець Конструктор Шини Звіт
1 Швейцарія Гран-прі Швейцарії Італія Джузеппе Фаріна Італія П'єро Таруффі Італія П'єро Таруффі Італія Ferrari P Звіт
2 США 500 миль Індіанаполіса США Фред Агабаш'ян США Білл Вукович США Трой Раттмен США Kuzma-Offenhauser F Звіт
3 Бельгія Гран-прі Бельгії Італія Альберто Аскарі Італія Альберто Аскарі Італія Альберто Аскарі Італія Ferrari P Звіт
4 Франція Гран-прі Франції Італія Альберто Аскарі Італія Альберто Аскарі Італія Альберто Аскарі Італія Ferrari P Звіт
5 Велика Британія Гран-прі Великої Британії Італія Джузеппе Фаріна Італія Альберто Аскарі Італія Альберто Аскарі Італія Ferrari P Звіт
6 ФРН Гран-прі Німеччини Італія Альберто Аскарі Італія Альберто Аскарі Італія Альберто Аскарі Італія Ferrari P Звіт
7 Нідерланди Гран-прі Нідерландів Італія Альберто Аскарі Італія Альберто Аскарі Італія Альберто Аскарі Італія Ferrari P Звіт
8 Італія Гран-прі Італії Італія Альберто Аскарі Італія Альберто Аскарі
Аргентина Хосе Фройлан Гонсалес
Італія Альберто Аскарі Італія Ferrari P Звіт
Джерело:[4]

Пілоти

[ред. | ред. код]

Очки отримують перші п'ять пілотів. Додаткове очко нараховується пілоту, що встановив найшвидше коло гонки. Очки за спільне керування одним болідом розподіляються порівну між пілотами, незалежно від того, хто проїхав більше кіл. Лише чотири найкращі результати зараховуються до загальної кількості очок кожного пілота, відкинуті результати показані в дужках.

Позиція  1-ша   2-га   3-тя   4-та   5-та   НК 
Очки 8 6 4 3 2 1
Поз. Пілот ШВЙ
Швейцарія
500
США
БЕЛ
Бельгія
ФРА
Франція
ВЕЛ
Велика Британія
НІМ
ФРН
НІД
Нідерланди
ІТА
Італія
Очки[b]
1 Італія Альберто Аскарі Схід 1 1 1 1 (1) (1)‡ 36 (53.5)
2 Італія Джузеппе Фаріна Схід 2 2 6 2 2 (4) 24 (27)
3 Італія П'єро Таруффі 1 Схід 3 2 4 7 22
4 Швейцарія Руді Фішер 2 11† 13 3 Схід 10
= Велика Британія Майк Готорн 4 Схід 3 4 НКЛ 10
6 Франція Роберт Манзон Схід 3 4 Схід Схід 5 14 9
7 США Трой Раттмен 1 8
= Італія Луїджі Віллорезі 3 3 8
9 Аргентина Хосе Фройлан Гонсалес 2 6.5
10 США Джим Ратманн 2 6
= Франція Жан Бехра 3 Схід 7 5 Схід Схід 6
12 США Сем Генкс 3 4
13 Велика Британія Кен Вортон 4 Схід Схід 9 3
= Велика Британія Денніс Пур 4 12 3
= США Дуейн Картер 4 3
16 Велика Британія Алан Браун 5 6 22 15 2
= Франція Моріс Трентіньян НС 5 Схід Схід 6 Схід 2
= Бельгія Поль Фрер 5 Схід Схід 2
= Італія Феліче Бонетто ДСК 5 2
= США Арт Кросс 5 2
= Велика Британія Ерік Томпсон 5 2
22 США Білл Вукович 17 1
Бельгія Роджер Лоран 12 6 0
Швейцарія Туло де Граффенрід 6 Схід† 19 НКВ 0
Велика Британія Пітер Коллінз Схід Схід 6 Схід НС НКВ 0
Франція Андре Сімон Схід† 6 0
США Джиммі Браян 6 0
Швейцарія Петер Гірт 7 11† Схід 0
Бельгія Шарль де Торнако 7 Схід НКВ 0
Велика Британія Данкан Гамільтон Схід 7 0
США Джиммі Ріс 7 0
Велика Британія Редж Парнелл 7 0
ФРН Фріц Рісс 7 0
Велика Британія Ленс Маклін Схід 11 9 15 8 НКВ 0
Велика Британія Ерік Брендон 8 9 20 13 0
Бразилія Шику Ланді 9† 8 0
Бельгія Джонні Клас 8 Схід 14 10 НКВ 0
ФРН Тоні Ульмен Схід 8 0
США Джордж Коннор 8 0
Франція Філіп Етанселен 8 0
Велика Британія Рой Сальвадорі 8 0
Велика Британія Кен Даунінґ 9 Схід 0
США Кліфф Гріффіт 9 0
ФРН Гельмут Нідермаєр 9 0
Нідерланди Ян Флінтерман 9† 0
Таїланд Бірабонгзе Банудей Схід 10 Схід 11 0
Франція Луї Розьє Схід Схід Схід 10 0
Велика Британія Пітер Вайтгед Схід 10 НКВ 0
США Джонні Парсонс 10 0
Франція Ів Жиро-Кабанту 10 0
Уругвай Айтель Кантоні Схід Схід 11 0
США Джек Макграт 11 0
ФРН Ганс Кленк 11 0
США Джим Ріґсбі 12 0
Італія Франко Комотті 12 0
Велика Британія Ґрем Вайтгед 12 0
НДР Ернест Клодвіг 12 0
США Джо Джеймс 13 0
Бельгія Артур Легат 13 0
США Білл Шиндлер 14 0
США Роберт О'Браєн 14 0
Австралія Тоні Ґейз 15 Схід Схід НКВ 0
США George Fonder 15 0
Велика Британія Кеннет Макальпін 16 Схід 0
США Едді Джонсон 16 0
США Гаррі Шелл Схід Схід† 17 0
Бразилія Джино Б'янко 18 Схід Схід Схід 0
США Чак Стівенсон 18 0
США Генрі Бенкс 19 0
США Менні Аюло 20 0
США Джонні Макдавелл 21 0
Велика Британія Тоні Крук 21 0
Нідерланди Дріс ван дер Лоф НКЛ 0
Велика Британія Стірлінг Мосс Схід Схід Схід Схід Схід 0
Італія П'єро Каріні Схід Схід 0
Велика Британія Білл Астон НС Схід НКВ 0
ФРН Ганс Штук Схід НКВ 0
Велика Британія Джордж Абекассіс Схід 0
Швейцарія Макс де Терра Схід 0
США Тревіс Вебб Схід 0
США Роджер Ворд Схід 0
США Тоні Беттенгаузен Схід 0
США Дюк Налон Схід 0
США Фред Агабаш'ян Схід 0
США Боб Свайкерт Схід 0
США Джин Гартлі Схід 0
США Боб Скотт Схід 0
США Чет Міллер Схід 0
США Боббі Болл Схід 0
США Енді Лінден Схід 0
Велика Британія Робін Монтґомері-Черрінгтон Схід 0
Велика Британія Девід Мюррей Схід 0
ФРН Віллі Гікс Схід 0
ФРН Адольф Брудс Схід 0
Франція Марсель Бальза Схід 0
ФРН Ґюнтер Бехем Схід 0
НДР Рудольф Краузе Схід 0
Швейцарія Рудольф Шоллер Схід 0
ФРН Пауль Піч Схід 0
ФРН Тео Гелфріх Схід 0
ФРН Йозеф Петерс Схід 0
Італія Франко Роль Схід 0
Франція Елі Байоль Схід 0
ФРН Віллі Кракау НС 0
ФРН Людвіг Фішер НС 0
ФРН Гаррі Меркель НС 0
Аргентина Альберто Креспо НКВ 0
Італія П'єро Дусіо НКВ 0
Поз. Пілот ШВЙ
Швейцарія
500
США
БЕЛ
Бельгія
ФРА
Франція
ВЕЛ
Велика Британія
НІМ
ФРН
НІД
Нідерланди
ІТА
Італія
Очки
Джерело:[2][4][5][6]
Приклад Опис
1 Переможець
2 Друге місце
3 Третє місце
5 Фінішував у очковій зоні
12 Фінішував поза очковою зоною
НКЛ Фінішував, але не класифікований
Схід Не фінішував і не класифікований
НКВ Не кваліфікований
НПКВ Не передкваліфікований
ДСК Дискваліфікований
ТТР Брав участь тільки в тренуваннях
тест Тестер по п'ятницях (з 2003 року)
НС Брав участь у Гран-прі як бойовий
пілот, але не стартував у гонці
Т Травмований чи хворий
Викл Виключений із протоколу
Від Відмова від участі
НТР Не брав участі в тренуваннях
НПР Не прибув на Гран-прі
С Гонка скасована
Не брав участі
Жирний шрифт Поул-позиція
Курсив Швидке коло

Примітки:

  • dagger — Позиція розділена між декількома пілотами за кермом одного боліда.
  • ‡ — Очко за найшвидше коло, розподілене між декількома пілотами.

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. Гонка 500 миль Індіанаполіса також входила в Автомобільний чемпіонат AAA 1952 року та проводилась для автомобілів чемпіонату AAA. Боліди Формули-1 в гонці не використовувались.
  2. Лише 5 найкращих результатів зараховуються до загальної кількості очок кожного пілота. Числа поза дужками — результат в чемпіонаті. Числа в дужках — усі очки набрані пілотом.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. All the drivers 1952 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 3 серпня 2023.
  2. а б 1952 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 3 серпня 2023.
  3. Spanish F1 Grand Prix. RacingNews365 (англ.). 2 червня 2023. Процитовано 3 серпня 2023.
  4. а б Report 1952 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 3 серпня 2023.
  5. Switzerland 1952 - Result • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 3 серпня 2023.
  6. 1952 Driver Standings. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 3 серпня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]