Формула-1 — Чемпіонат 1982

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
33-й чемпіонат світу Формули-1
◄ 1981    Сезон 1982    1983 ►
Фінляндія Кеке Росберг
Чемпіон світу
Фінляндія Кеке Росберг (Williams-Ford)
Кубок конструкторів
Італія Ferrari

Формула-1 1982 року — сезон чемпіонату світу з автоперегонів у класі Формула-1, який проводився під егідою FIA. Чемпіонат відбувся у період з січня по вересень та складався з 16 Гран-прі. Сезон розпочався на Гран-прі Південної Африки 23 січня та закінчився на Гран-прі Цезарс-Палас 25 вересня. Переможцем в особистому заліку став Кеке Росберг. Кубок конструкторів виборола команда Ferrari.

Команди та пілоти[ред. | ред. код]

Наступні команди та пілоти брали участь у Чемпіонаті світу 1982 року.

Команда Конструктор Шасі Двигун Шини № Пілот Гран-прі
Велика Британія Parmalat Racing Team Brabham-BMW BT50 BMW M12/13 1.5 L4t G 1 Бразилія Нельсон Піке 1, 5–16
2 Італія Ріккардо Патрезе 1, 5, 9–16
Brabham-Ford BT49C
BT49D 		Ford Cosworth DFV 3.0 V8 1 Бразилія Нельсон Піке 2–3
2 Італія Ріккардо Патрезе 2–3, 6–8
Велика Британія Team Tyrrell Tyrrell-Ford 011 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 G 3 Італія Мікеле Альборето Всі
4 Швеція Слім Борґудд 1–3
Велика Британія Браян Гентон 4–16
Велика Британія TAG Williams Team Williams-Ford FW07C
FW07D
FW08 		Ford Cosworth DFV 3.0 V8 G 5 Аргентина Карлос Ройтеман 1–2
США Маріо Андретті 3
Ірландія Дерек Дейлі 5–16
6 Фінляндія Кеке Росберг 1–3, 5–16
Велика Британія Marlboro McLaren International McLaren-Ford MP4/1B Ford Cosworth DFV 3.0 V8 M 7 Велика Британія Джон Вотсон 1–3, 5–16
8 Австрія Нікі Лауда 1–3, 5–16
ФРН Team ATS ATS-Ford D5 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 A
M 		9 ФРН Манфред Вінкельгок Всі
10 Чилі Елісео Саласар Всі
Велика Британія John Player Team Lotus Lotus-Ford 87B
91 		Ford Cosworth DFV 3.0 V8 G 11 Італія Еліо де Анджеліс 1–3, 5–16
12 Велика Британія Найджел Менселл 1–3, 5–8, 10, 12–16
Бразилія Роберто Морено 9
Велика Британія Джефф Ліз 11
Велика Британія Ensign Racing Ensign-Ford N180B
N181 		Ford Cosworth DFV 3.0 V8 A
M 		14 Колумбія Роберто Герреро 1–3, 5–16
Франція Equipe Renault Elf Renault RE30B Renault-Gordini EF1 1.5 V6t M 15 Франція Ален Прост Всі
16 Франція Рене Арну Всі
Велика Британія March Grand Prix Team
Велика Британія Rothmans March Grand Prix Team
Велика Британія LBT Team March 		March-Ford 821 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 P


A
M

17 ФРН Йохен Масс 1–3, 5–11
Велика Британія Руперт Кіган 12–16
18 Бразилія Рауль Бозель 1–3, 5–16
19 Іспанія Еміліо де Вільйота 5–9
Бразилія Skol Fittipaldi Automotive Fittipaldi-Ford F8D
F9 		Ford Cosworth DFV 3.0 V8 P 20 Бразилія Чіко Серра 1–3, 5–16
Італія Marlboro Team Alfa Romeo Alfa Romeo 179D
182
182B 		Alfa Romeo 1260 3.0 V12 M 22 Італія Андреа де Чезаріс Всі
23 Італія Бруно Джакомеллі Всі
Франція Equipe Talbot Gitanes Talbot Ligier-Matra JS17B
JS19 		Matra MS81 3.0 V12 M 25 США Едді Чівер 1–3, 5–16
26 Франція Жак Лаффіт 1–3, 5–16
Італія Scuderia Ferrari SpA SEFAC Ferrari 126C2 Ferrari 021 1.5 V6t G 27 Канада Жиль Вільнев 1–5
Франція Патрік Тамбей 9–16
28 Франція Дідьє Піроні 1–12
США Маріо Андретті 15–16
Велика Британія Arrows Racing Team Arrows-Ford A4
A5 		Ford Cosworth DFV 3.0 V8 P 29 Велика Британія Браян Гентон 1–3
Швейцарія Марк Зурер 5–16
30 Італія Мауро Балді 1–3, 5–16
Італія Osella Squadra Corse Osella-Ford FA1C
FA1D 		Ford Cosworth DFV 3.0 V8 P 31 Франція Жан-П'єр Жар'є Всі
32 Італія Ріккардо Палетті 1–8
Гонконг Theodore Racing Team Theodore-Ford TY01
TY02 		Ford Cosworth DFV 3.0 V8 A
G 		33 Ірландія Дерек Дейлі 1–3
Нідерланди Ян Ламмерс 5–7, 9–11
Велика Британія Джефф Ліз 8
Ірландія Томмі Бірн 12–16
Велика Британія Candy Toleman Motorsport
Велика Британія Toleman Group Motorsport 		Toleman-Hart TG181B
TG181C
TG183 		Hart 415T 1.5 L4t P 35 Велика Британія Дерек Ворвік 1–6, 9–16
36 Італія Тео Фабі 1–6, 9–16
Джерело:[1]

Календар[ред. | ред. код]

№ Гран-прі Траса Дата
1 Гран-прі Південної Африки ПАР К'яламі, Мідранд 23 січня
2 Гран-прі Бразилії Бразилія Жакарепагуа, Ріо-де-Жанейро 21 березня
3 Гран-прі США-Захід США Вулична траса Лонг-Біч, Лос-Анджелес, Каліфорнія 4 квітня
4 Гран-прі Сан-Марино Італія Автодром Діно Феррарі, Імола 25 квітня
5 Гран-прі Бельгії Бельгія Золдер, Гесден-Золдер 9 травня
6 Гран-прі Монако Монако Міська траса Монте-Карло, Монте-Карло 23 травня
7 Гран-прі Детройта США Вулична траса Детройта, Детройт, Мічиган 6 червня
8 Гран-прі Канади Канада Автодром імені Жиля Вільнева, Монреаль 13 червня
9 Гран-прі Нідерландів Нідерланди Траса Зандвоорт, Зандворт 3 липня
10 Гран-прі Великої Британії Велика Британія Брендс-Гетч, Кент 18 липня
11 Гран-прі Франції Франція Поль Рікар, Ле-Кастелле 25 липня
12 Гран-прі Німеччини Німеччина Гоккенгаймринг, Гоккенгайм 8 серпня
13 Гран-прі Австрії Австрія Остеррайхринг, Шпільберг 15 серпня
14 Гран-прі Швейцарії Франція Діжон-Пренуа, Діжон 29 серпня
15 Гран-прі Італії Італія Автодром Монца, Монца 12 вересня
16 Гран-прі Цезарс Палас США Цезарс Палас, Лас-Вегас, Невада 25 вересня
Джерело:[2][3][4]

Наступні Гран-прі було скасовано:

Гран-прі Траса Дата
Гран-прі Аргентини Автодром Буенос-Айреса, Буенос-Айрес 7 березня
Гран-прі Іспанії Харама, Мадрид 27 червня

Гран-прі Австралії було резервним та мало пройти на околицях Мельбурна 3 жовтня.[5]

Результати та положення в заліках[ред. | ред. код]

Гран-прі[ред. | ред. код]

№ Гран-прі Поул-позиція Швидке коло Переможець Конструктор Звіт
1 ПАР Гран-прі Південної Африки Франція Рене Арну Франція Ален Прост Франція Ален Прост Франція Renault Звіт
2 Бразилія Гран-прі Бразилії Франція Ален Прост Франція Ален Прост Франція Ален Прост[a] Франція Renault Звіт
3 США Гран-прі США-Захід Італія Андреа де Чезаріс Австрія Нікі Лауда Австрія Нікі Лауда Велика Британія McLaren-Ford Звіт
4 Італія Гран-прі Сан-Марино Франція Рене Арну Франція Дідьє Піроні Франція Дідьє Піроні Італія Ferrari Звіт
5 Бельгія Гран-прі Бельгії Франція Ален Прост Велика Британія Джон Вотсон Велика Британія Джон Вотсон Велика Британія McLaren-Ford Звіт
6 Монако Гран-прі Монако Франція Рене Арну Італія Ріккардо Патрезе Італія Ріккардо Патрезе Велика Британія Brabham-Ford Звіт
7 США Гран-прі Детройта Франція Ален Прост Франція Ален Прост Велика Британія Джон Вотсон Велика Британія McLaren-Ford Звіт
8 Канада Гран-прі Канади Франція Дідьє Піроні Франція Дідьє Піроні Бразилія Нельсон Піке Велика Британія Brabham-BMW Звіт
9 Нідерланди Гран-прі Нідерландів Франція Рене Арну Велика Британія Дерек Ворвік Франція Дідьє Піроні Італія Ferrari Звіт
10 Велика Британія Гран-прі Великої Британії Фінляндія Кеке Росберг Велика Британія Браян Гентон Австрія Нікі Лауда Велика Британія McLaren-Ford Звіт
11 Франція Гран-прі Франції Франція Рене Арну Італія Ріккардо Патрезе Франція Рене Арну Франція Renault Звіт
12 ФРН Гран-прі Німеччини Франція Дідьє Піроні[b] Бразилія Нельсон Піке Франція Патрік Тамбей Італія Ferrari Звіт
13 Австрія Гран-прі Австрії Бразилія Нельсон Піке Бразилія Нельсон Піке Італія Еліо де Анджеліс Велика Британія Lotus-Ford Звіт
14 Франція Гран-прі Швейцарії Франція Ален Прост Франція Ален Прост Фінляндія Кеке Росберг Велика Британія Williams-Ford Звіт
15 Італія Гран-прі Італії США Маріо Андретті Франція Рене Арну Франція Рене Арну Франція Renault Звіт
16 США Гран-прі Цезарс Палас Франція Ален Прост Італія Мікеле Альборето Італія Мікеле Альборето Велика Британія Tyrrell-Ford Звіт
Джерело:[6]

Пілоти[ред. | ред. код]

Очки отримують перші шість пілотів. Лише одинадцять найкращих результатів зараховуються до загальної кількості очок кожного пілота.

Позиція  1-ша   2-га   3-тя   4-та   5-та   6-та 
Гран-прі 9 6 4 3 2 1
Поз. Пілот ПАР
ПАР 		БРА
Бразилія 		СШЗ
США 		СМР
Італія 		БЕЛ
Бельгія 		МОН
Монако 		ДЕТ
США 		КАН
Канада 		НІД
Нідерланди 		ВЕЛ
Велика Британія 		ФРА
Франція 		НІМ
ФРН 		АВТ
Австрія 		ШВЙ
Франція 		ІТА
Італія 		ЦЕЗ
США 		Очки
1 Фінляндія Кеке Росберг 5 ДСК 2 2 Схід 4 Схід 3 Схід 5 3 2 1 8 5 44
2 Франція Дідьє Піроні 18 6 Схід 1 НС 2 3 9 1 2 3 НС 39
3 Велика Британія Джон Вотсон 6 2 6 1 Схід 1 3 9 Схід Схід Схід 9 13 4 2 39
4 Франція Ален Прост 1 1 Схід Схід Схід 7 НКЛ Схід Схід 6 2 Схід 8 2 Схід 4 34
5 Австрія Нікі Лауда 4 Схід 1 ДСК Схід Схід Схід 4 1 8 НС 5 3 Схід Схід 30
6 Франція Рене Арну 3 Схід Схід Схід Схід Схід 10 Схід Схід Схід 1 2 Схід 16 1 Схід 28
7 Франція Патрік Тамбей 8 3 4 1 4 НС 2 НС 25
8 Італія Мікеле Альборето 7 4 4 3 Схід 10 Схід Схід 7 Схід 6 4 Схід 7 5 1 25
9 Італія Еліо де Анджеліс 8 Схід 5 4 5 Схід 4 Схід 4 Схід Схід 1 6 Схід Схід 23
10 Італія Ріккардо Патрезе Схід Схід 3 Схід 1 Схід 2 15 Схід Схід Схід Схід 5 Схід Схід 21
11 Бразилія Нельсон Піке Схід ДСК Схід 5 Схід НКВ 1 2 Схід Схід Схід Схід 4 Схід Схід 20
12 США Едді Чівер Схід Схід Схід 3 Схід 2 10 НКВ Схід 16 Схід Схід Схід 6 3 15
13 Ірландія Дерек Дейлі 14 Схід Схід Схід 6 5 7 5 5 7 Схід Схід 9 Схід 6 8
14 Велика Британія Найджел Менселл Схід 3 7 Схід 4 Схід Схід Схід 9 Схід 8 7 Схід 7
15 Аргентина Карлос Ройтеман 2 Схід 6
= Канада Жиль Вільнев Схід Схід ДСК 2 НС 6
17 Італія Андреа де Чезаріс 13 Схід Схід Схід Схід 3 Схід 6 Схід Схід Схід Схід Схід 10 10 9 5
18 Франція Жак Лаффіт Схід Схід Схід 9 Схід 6 Схід Схід Схід 14 Схід 3 Схід Схід Схід 5
19 США Маріо Андретті Схід 3 Схід 4
20 Франція Жан-П'єр Жар'є Схід 9 Схід 4 Схід НКВ Схід Схід 14 Схід Схід Схід НКВ Схід Схід НС 3
21 Швейцарія Марк Зурер 7 9 8 5 10 Схід 13 6 Схід 15 Схід 7 3
22 Італія Бруно Джакомеллі 11 Схід Схід Схід Схід Схід Схід Схід 11 7 9 5 Схід 12 Схід 10 2
23 Чилі Елісео Саласар 9 Схід Схід 5 Схід Схід Схід Схід 13 НКВ Схід Схід НКВ 14 9 НКВ 2
24 ФРН Манфред Вінкельгок 10 5 Схід ДСК Схід Схід Схід НКВ 12 НКВ 11 Схід Схід Схід НКВ НКЛ 2
25 Італія Мауро Балді НКВ 10 НКВ Схід НКВ Схід 8 6 9 Схід Схід 6 НКВ 12 11 2
26 Бразилія Чіко Серра 17 Схід НКВ 6 НПКВ 11 НКВ Схід Схід НКВ 11 7 НКВ 11 НКВ 1
— Велика Британія Браян Гентон НКВ НКВ Схід Схід Схід 8 9 НКЛ Схід 8 10 7 Схід 11 Схід 8 0
— ФРН Йохен Масс 12 8 8 Схід НКВ 7 11 Схід 10 Схід 0
— Швеція Слім Борґудд 16 7 10 0
— Бразилія Рауль Бозель 15 Схід 9 8 НПКВ Схід Схід Схід НКВ НКВ Схід НКВ Схід НКВ 13 0
— Колумбія Роберто Герреро Від НКВ Схід НКВ НКВ Схід Схід НКВ Схід НКВ 8 Схід Схід НКЛ НС 0
— Велика Британія Дерек Ворвік Схід НКВ НПКВ Схід Схід НКВ Схід Схід 15 10 Схід Схід Схід Схід 0
— Велика Британія Руперт Кіган НКВ Схід Схід НКВ 12 0
— Велика Британія Джефф Ліз Схід 12 0
— Італія Тео Фабі НКВ НКВ НКВ НКЛ Схід НПКВ НКВ Схід Схід НКВ Схід Схід Схід НКВ 0
— Італія Ріккардо Палетті НКВ НПКВ НКВ Схід НПКВ НПКВ НС Схід† 0
— Ірландія Томмі Бірн НКВ Схід НКВ НКВ Схід 0
— Нідерланди Ян Ламмерс НКВ НКВ НКВ Схід НКВ НКВ 0
— Іспанія Еміліо де Вільйота НПКВ НПКВ НКВ НКВ НПКВ 0
— Бразилія Роберто Морено НКВ 0
Поз. Пілот ПАР
ПАР 		БРА
Бразилія 		СШЗ
США 		СМР
Італія 		БЕЛ
Бельгія 		МОН
Монако 		ДЕТ
США 		КАН
Канада 		НІД
Нідерланди 		ВЕЛ
Велика Британія 		ФРА
Франція 		НІМ
ФРН 		АВТ
Австрія 		ШВЙ
Франція 		ІТА
Італія 		ЦЕЗ
США 		Очки
Джерело:[6][7]
Приклад Опис
1 Переможець
2 Друге місце
3 Третє місце
5 Фінішував у очковій зоні
12 Фінішував поза очковою зоною
НКЛ Фінішував, але не класифікований
Схід Не фінішував і не класифікований
НКВ Не кваліфікований
НПКВ Не передкваліфікований
ДСК Дискваліфікований
тест Тестер по п'ятницях
НС Брав участь у Гран-прі як бойовий
пілот, але не стартував у гонці
Т Травмований чи хворий
Викл Виключений із протоколу
Від Відмова від участі
НТР Не брав участі в тренуваннях
НПР Не прибув на Гран-прі
С Гонка скасована
Не брав участі
Жирний шрифт Поул-позиція
Курсив Швидке коло

Примітки:

  • dagger — Пілоти, що не фінішували на гран-прі, але були класифіковані, оскільки подолали понад 90 % дистанції.

Конструктори[ред. | ред. код]

Командам зараховувались усі очки, а не лише 11 найкращих результатів.

Поз. Конструктор ПАР
ПАР 		БРА
Бразилія 		СШЗ
США 		СМР
Італія 		БЕЛ
Бельгія 		МОН
Монако 		ДЕТ
США 		КАН
Канада 		НІД
Нідерланди 		ВЕЛ
Велика Британія 		ФРА
Франція 		НІМ
ФРН 		АВТ
Австрія 		ШВЙ
Франція 		ІТА
Італія 		ЦЕЗ
США 		Очки
1 Італія Ferrari Схід Схід ДСК 2 НС 8 3 4 1 4 НС 2 НС 74
18 6 Схід 1 НС 2 3 9 1 2 3 НС 3 Схід
2 Велика Британія McLaren-Ford 6 2 6 1 Схід 1 3 9 Схід Схід Схід 9 13 4 2 69
4 Схід 1 ДСК Схід Схід Схід 4 1 8 НС 5 3 Схід Схід
3 Франція Renault 1 1 Схід Схід Схід 7 НКЛ Схід Схід 6 2 Схід 8 2 Схід 4 62
3 Схід Схід Схід Схід Схід 10 Схід Схід Схід 1 2 Схід 16 1 Схід
4 Велика Британія Williams-Ford 2 Схід Схід Схід 6 5 7 5 5 7 Схід Схід 9 Схід 6 58
5 ДСК 2 2 Схід 4 Схід 3 Схід 5 3 2 1 8 5
5 Велика Британія Lotus-Ford 8 Схід 5 4 5 Схід 4 Схід 4 Схід Схід 1 6 Схід Схід 30
Схід 3 7 Схід 4 Схід Схід НКВ Схід 12 9 Схід 8 7 Схід
6 Велика Британія Tyrrell-Ford 7 4 4 3 Схід 10 Схід Схід 7 Схід 6 4 Схід 7 5 1 25
16 7 10 Схід Схід 8 9 НКЛ Схід 8 10 7 Схід 11 Схід 8
7 Велика Британія Brabham-BMW Схід 5 Схід НКВ 1 2 Схід Схід Схід Схід 4 Схід Схід 22
Схід Схід 15 Схід Схід Схід Схід 5 Схід Схід
8 Франція Talbot Ligier-Matra Схід Схід Схід 3 Схід 2 10 НКВ Схід 16 Схід Схід Схід 6 3 20
Схід Схід Схід 9 Схід 6 Схід Схід Схід 14 Схід 3 Схід Схід Схід
9 Велика Британія Brabham-Ford ДСК Схід 19
Схід 3 1 Схід 2
10 Італія Alfa Romeo 13 Схід Схід Схід Схід 3 Схід 6 Схід Схід Схід Схід Схід 10 10 9 7
11 Схід Схід Схід Схід Схід Схід Схід 11 7 9 5 Схід 12 Схід 10
11 Велика Британія Arrows-Ford НКВ НКВ Схід 7 9 8 5 10 Схід 13 6 Схід 15 Схід 7 5
НКВ 10 НКВ Схід НКВ Схід 8 6 9 Схід Схід 6 НКВ 12 11
12 ФРН ATS-Ford 10 5 Схід ДСК Схід Схід Схід НКВ 12 НКВ 11 Схід Схід Схід НКВ НКЛ 4
9 Схід Схід 5 Схід Схід Схід Схід 13 НКВ Схід Схід НКВ 14 9 НКВ
13 Італія Osella-Ford Схід 9 Схід 4 Схід НКВ Схід Схід 14 Схід Схід Схід НКВ Схід Схід НС 3
НКВ НПКВ НКВ Схід НПКВ НПКВ НС Схід
14 Бразилія Fittipaldi-Ford 17 Схід НКВ 6 НПКВ 11 НКВ Схід Схід НКВ 11 7 НКВ 11 НКВ 1
— Велика Британія March-Ford 12 8 8 Схід НКВ 7 11 Схід 10 Схід НКВ Схід Схід НКВ 12 0
15 Схід 9 8 НПКВ Схід Схід Схід НКВ НКВ Схід НКВ Схід НКВ 13
НПКВ НПКВ НКВ НКВ НПКВ
— Велика Британія Ensign-Ford Від НКВ Схід НКВ НКВ Схід Схід НКВ Схід НКВ 8 Схід Схід НКЛ НС 0
— Велика Британія Toleman-Hart Схід НКВ НПКВ Схід Схід НКВ Схід Схід 15 10 Схід Схід Схід Схід 0
НКВ НКВ НКВ НКЛ Схід НПКВ НКВ Схід Схід НКВ Схід Схід Схід НКВ
— Гонконг Theodore-Ford 14 Схід Схід НКВ НКВ НКВ Схід Схід НКВ НКВ НКВ Схід НКВ НКВ Схід 0
Поз. Конструктор ПАР
ПАР 		БРА
Бразилія 		СШЗ
США 		СМР
Італія 		БЕЛ
Бельгія 		МОН
Монако 		ДЕТ
США 		КАН
Канада 		НІД
Нідерланди 		ВЕЛ
Велика Британія 		ФРА
Франція 		НІМ
ФРН 		АВТ
Австрія 		ШВЙ
Франція 		ІТА
Італія 		ЦЕЗ
США 		Очки
Джерело:[8]
Приклад Опис
1 Переможець
2 Друге місце
3 Третє місце
5 Фінішував у очковій зоні
12 Фінішував поза очковою зоною
НКЛ Фінішував, але не класифікований
Схід Не фінішував і не класифікований
НКВ Не кваліфікований
НПКВ Не передкваліфікований
ДСК Дискваліфікований
тест Тестер по п'ятницях
НС Брав участь у Гран-прі як бойовий
пілот, але не стартував у гонці
Т Травмований чи хворий
Викл Виключений із протоколу
Від Відмова від участі
НТР Не брав участі в тренуваннях
НПР Не прибув на Гран-прі
С Гонка скасована
Не брав участі
Жирний шрифт Поул-позиція
Курсив Швидке коло

Примітки:

  • dagger — Пілоти, що не фінішували на гран-прі, але були класифіковані, оскільки подолали понад 90 % дистанції.

Виноски[ред. | ред. код]

  1. ↑ Нельсон Піке та Кеке Росберг фінішували першим та другим відповідно, але обидва були дискваліфіковані після того, як було виявлено, що їхні машини мають недостатню вагу. Ален Прост, який фінішував третім, був визнаний переможцем гонки.
  2. ↑ Дідьє Піроні показав найкращий час в кваліфікації, але не стартував в гонці через інцидент під час практики. Поул-позиція була залишена вільною на стартовій решітці. Ален Прост, що стартував з другої позиції, був першим серед усіх пілотів. Попри це, поул на Гран-прі присуджено Піроні.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ All the drivers 1982 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 25 червня 2023.
  2. ↑ 1982 Race Results. formula1.com. Formula One World Championship Limited. Архів оригіналу за 2 лютого 2018. Процитовано 2 лютого 2018.
  3. ↑ The greatest Formula 1 title showdowns – part four. Autosport. 11 липня 2017. Процитовано 15 вересня 2022.
  4. ↑ Sylt, Christian (17 жовтня 2014). F1 plans trip to Las Vegas for grand prix on The Strip. The Independent. Процитовано 15 вересня 2022.
  5. ↑ The 1982 International racing season. Motor Sport Magazine. January 1982. Процитовано 5 березня 2022.
  6. ↑ а б 1982 Race Results. formula1.com. Formula One World Championship Limited. Архів оригіналу за 16 березня 2018. Процитовано 16 березня 2018.
  7. ↑ 1982 Driver Standings. formula1.com. Formula One World Championship Limited. Архів оригіналу за 16 березня 2018. Процитовано 16 березня 2018.
  8. ↑ 1982 Constructor Standings. www.formula1.com. Formula One World Championship Limited. Архів оригіналу за 21 лютого 2018. Процитовано 9 грудня 2016.
Сезони Формули-1
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Формула-1_—_Чемпіонат_1982&oldid=40646085