Очікує на перевірку

Жаляче дерево

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жаляче дерево
Dendrocnide moroides в ботанічному саду в місті Ліберець
Dendrocnide moroides в ботанічному саду в місті Ліберець
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Евдикоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Кропивові (Urticaceae)
Рід: Dendrocnide (Dendrocnide)
Вид: Жаляче дерево
Dendrocnide moroides
(Wedd.) Chew, 1965
Синоніми
Laportea moroides Wedd.

Urtica moroides Wedd.
Urticastrum moroides (Wedd.) Kuntze[1]

Посилання
Вікісховище: Dendrocnide moroides
Віківиди: Dendrocnide moroides
EOL: 5726735
IPNI: 851456-1
NCBI: 1842752
The Plant List: kew-2760700

Жаляче дерево (лат. Dendrocnide moroidea, англ. Gympie-Gympie) — великий чагарник, вид роду Dendrocnide родини кропивні (Urticaceae).

Рослина дуже отруйна, при контакті з листям або гілками викликає сильний опік з больовим подразненням, з часом біль стихає, але незначні рухи шкіри поновлюють сильні больові відчуття, які можуть тривати у місці опіку тижнями.[2] Травмоване місце покривається червоними плямами, які поступово зливаються в одну велику пухлину, яка тримається від декількох днів до декількох місяців. Відомо про одну загиблу людину і безліч собак і коней. При цьому відомо кілька видів сумчастих, включаючи червононогого філандера, комах і птахів, що харчуються листям і плодами цієї рослини і мають імунітет від опіків.[3].

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Представники види виростають в тропічних дощових лісах Австралії, Молуккських островів і Індонезії.

Рослина є піонером, з'являючись першою на вирубках, гарях і сонячних місцях, після падіння великих дерев.

Ботанічний опис

[ред. | ред. код]

Стебло одиночне висотою 1-2 м.

Листя серцеподібне, по краю зубчасті, довжиною 12-22 см, шириною 11-18 см.

Рослина однодомна, чоловічі квітки оточені жіночими.

Плід — соковита односім'янка, схожа на плід тутового дерева.

Вся рослина містить мілкі волоски схожі на пух, які містять токсин і щільно покривають листя, стебла та плоди.[4]

Нейротоксин

[ред. | ред. код]

Повний склад нейротоксину залишався багато років невідомим. Перевірялась гіпотеза, що у жалячих голках може бути гістамін, ацетилхолін або навіть мурашина кислота, проте, порівняння показало, що біль спричинюється іншим компонентом, більш сильним ніж перераховані. У 2020 році дослідники Квінслендського університету виявили, що болісні токсини, якими володіє гігантське австралійське жалюче дерево, схожі на токсини, що містяться у павуків та конусоподібних равликів, більш детальне вивчення дозволило виділити незначні по молекулярній вазі пептиди, які було названо гімпіетидами англ. gympietides. Довготривалі больові відчуття було пояснено тим, що досить стійкі гімпіетиди назавжди змінювали натрієві канали в сенсорних нейронах. Гіпотеза, що больовий опік має довготривалий біль через застрягання дрібних жалячих волосків рослини у шкірі була відкинута.[5] Стійка структура нейротоксину може зберігати свою патологічну дію навіть у висушених листках рослини, що зберігаються у гербаріях.[4]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Australian Tropcal Rainforest Plants, Dendrocnide moroides [Архівовано 7 квітня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
  2. Александр Мартыненко (19.09.2020). В Австралии найдено растение, яд которого похож на яд скорпионов. techcult.ru. Архів оригіналу за 5 жовтня 2020. Процитовано 3 жовтня 2020.
  3. Hurley, M. 2000. Growth dynamics and leaf quality of the stinging trees Dendrocnide moroides and Dendrocnide cordifolia (Family Urticaceae) in Australian tropical rainforest: implications for herbivores. Australian journal of Botany 48:109–201
  4. а б ‘The worst kind of pain you can imagine’ – what it’s like to be stung by a stinging tree. theconversation.com. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 3 жовтня 2020.
  5. Native stinging tree toxins match the pain of spiders and cone snails. uq.edu.au. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 3 жовтня 2020.

Див. також

[ред. | ред. код]
  • Онгаонга