Замок Фінкенштайн
| Замок Фінкенштайн | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Руїни замку Фінкенштайн | ||||
46°32′47.7″ пн. ш. 13°54′11.1″ сх. д. / 46.546583° пн. ш. 13.903083° сх. д. | ||||
| Тип | руїни замкуd і руїни[1] | |||
| Статус спадщини | пам'ятка культурної спадщини[d][1] | |||
| Країна |  Австрія | |||
| Розташування | Фінкенштайн-ам-Фаакер-Зеє (Каринтія) | |||
| Засновано | 1142 | |||
| Перша згадка | 1142 | |||
| Стан | Руїни | |||
  Замок Фінкенштайн (Австрія) | ||||
 | ||||
 Замок Фінкенштайн у Вікісховищі | ||||
Замок Фінкенштайн (нім. Burgruine Finkenstein) біля міста Фінкенштайн-ам-Фаакер-Зеє землі Каринтія Австрії. Замок лежить на схилах гірського хребта Караванке над озером Фаакер-Зеє.
Замок належав герцогам Каринтії, які передали його своїм міністеріалам, які від замку стали зватись фон Фінкенштайн. На 1223 дійшло до суперечки Генріха фон Фінкенштайна з єпископ Бамбергу Генріхом І[2] (нім. Heinrich I. von Bilversheim) за право контролю переїзду через річку Ґайль. Після вигасання династії фон Фінкенштайнів замок перейшов до герцогів Каринтії, якими з 1335 були Габсбурги. Імператор Максиміліан I передав замок володіння Фінкенштайном Сигізмунду фон Дітріхштайну[3] (нім. Siegmund von Dietrichstein). Дітріхштайни розбудували замок і володіли ним до 1861 року. З кінця XVIII ст. замок стоїть покинутим.
Найстаріша частина замку збудована у романському стилі. У 2-й пол. XV ст. замок перебудували у готичному стилі. Другі східні ворота збудували після 1508 р., а біля третіх воріт стоїть вежа XIV–XV ст. У південному крилі видніється колишня каплиця св. Ваофоломія. Теперішні власники влаштували біля входу до замку концертну арену на 1.500 місць, яка використовується для фестивальних вистав у липні-серпні кожного року.
- Hugo Henckel-Donnersmarck: Burgen und Schlösser in Kärnten. Leon, Klagenfurt 1964. (2 Bände)(нім.)
- Franz Xaver Kohla, Gustav Adolf von Metnitz, Gotbert Moro: Kärntner Burgenkunde Erster Teil - Kärntens Burgen, Schlösser Ansitze und wehrhafte Stätten Geschichtsverein für Kärnten, Klagenfurt 1973(нім.)
- Michael Leischner, Alois Brandstetter: Burgen und Schlösser in Kärnten. Carinthia, Klagenfurt 2000, ISBN 3-85378-520-4(нім.)
- Georg Clam Martinic: Österreichisches Burgenlexikon. Burgen und Ruinen, Ansitze, Schlösser und Palais. 2. Auflage. Landesverlag, Linz 1992, ISBN 3-85214-559-7(нім.)
- Gerhard Stenzel: Von Burg zu Burg in Österreich. Kremayr & Scheriau, Wien 1973, ISBN 3-218-00229-X(нім.)
- Hermann Wiessner, Margareta Vyoral-Tschapka: "Burgen und Schlösser in Kärnten - Hermagor, Spittal/Drau, Villach" 2. erweiterte Auflage. Birken-Verlag, Wien 1986(нім.)
- ↑ а б в Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
- ↑ Heinrich I. von Bilversheim[de](нім.)
- ↑ Siegmund von Dietrichstein[de](нім.)
- Finkenstein (Alt-Finkenstein) [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.](нім.)
- FINKENSTEIN [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.](нім.)
