Фестиваль

Фестиваль (фр. festival - свято, лат. festivus — святковий, веселий) — масове святкове дійство, що включає огляд чи демонстрацію досягнень у певних видах мистецтва (музика, театр, кіно, естрада);^[1] вид подієвих туристичних ресурсів. Спочатку виникли музичні фестивалі (Велика Британія, поч. XVIII ст.); міжнародні фестивалі набули поширення у ХХ ст.^[2]

Зміст

1 За охопленням учасників розрізняють фестивалі
2 Фестивалі за спеціалізацією
3 Фестиваль бароко
4 Фестивалі в Україні
5 Примітки
6 Див. також
7 Посилання

За охопленням учасників розрізняють фестивалі[ред. | ред. код]

Місцеві (учасники з одного села, району, міста);
Регіональні (учасники з однієї області, краю, землі, провінції, воєводства..., або цілої групи адміністративно-територіальних одиниць, що становлять певну частину однієї країни);
Національні (учасники представляють принаймні половину адміністративно-територіальних одиниць найвищого рангу національної спільноти);
Міжнародні чи Міжнаціональні (учасники з різних країн).

Фестивалі за спеціалізацією[ред. | ред. код]

Театральні фестивалі (Міжнародний театральний чеховський фестиваль (Росія), Міжнародний театральний фестиваль в Авіньйоні (Франція), Міжнародний театральний фестиваль «Драбина», м.Львів, (Україна).
Дитячі фестивалі
Фестивалі сім'ї
Музичні фестивалі (Фестиваль симфонічних оркестрів світу та ін.)
Етнічної музики
Лендарту
Стрітарту
Книжковий (Фестиваль книги)
Кінофестиваль (Фестиваль кіномистецтва)
Фестиваль пива
Фестиваль солоної риби (ракфіску)
Фестивалі студентів і молоді
Фестивалі феєрверків
Фестивалі комп'ютерного мистецтва
Фестиваль бароко
Фестивалі реклами
Етнічні фестивалі (Щорічний міжнародний фестиваль «Енергія життя і атмосфера кохання»)
Фестиваль танцю (2 рази на рік в місті Відень)
Фестиваль коміксів (найбільший фестиваль коміксів у Європі щорічно проходить в місті Ангулем)
Фестиваль музичних музеїв Росії «Terra musicale»

Фестиваль бароко[ред. | ред. код]

До бароко як стилю довго було незацікавлене ставлення. Стиль засуджував класицизм і представники академізму, що панував у мистецтві багатьох країн 19 століття. Зміни прийшли лише в 20 столітті, коли пожвавились історичні дослідження і антикварна торгівля. Виявилися, що доба бароко в деяких країнах мала дуже суттєве значення і створила пам'ятки, що й досьогодні залишаються найкращими надбаннями культури народів Італії, Польщі,Чехії, Франції, України,Австрії Португалії, Мексики тощо.

Бароко Франції. Отель Сале = музей Пікассо, Париж.
Бароко Австрії. Палац Шенбрунн на старій гравюрі, Відень
Худ. Бернардо Белотто. палац Вілянов з боку барокового саду, 1770р.
Бароко Італії. Мисливський замок Ступініджі, арх. Ювара.

Поцінувачі і прихильники стилю бароко були і раніше. В 20 столітті прихильники бароко зайняли вже непохитні позиції. Досліджено архіви, надруковано декілька монографій на тему проблематики бароко і її представників. В інтернеті існує сайт прибічників стилю бароко.

На хвилі нового пожвавлення зацікавленості в бароко організували і Міжнародний фестиваль бароко. 2007 р. відбувся перший фестиваль бароко в містечку Родзин (Польща), де зберігся бароковий замок короля Польщі Станіслава Ліщинського.Вибір місця проведення першого фестивалю радше випадковий, ніж плановий, адже у Ліщинського мало заслуг в бароко. Але метою фестивалю, попри концерти музики бароко, парад костюмів і кухню, є пропаганда призабутих історичних місць, палаців і замків доби бароко 17-18 століть.

Зразки стилю бароко в Україні

Арх.П.Гіжицький,Єзуїтський колегіум і костел,в подальшому Кременецький ліцей,місто Кременець
Київ, Андріївська церква
Жовква,Домініканський костел 17 ст.тепер храм святого великомученика Йосафата
Ратуша в місті Бучач, 18 ст.