Замок Шато де Рео
| Замок Шато де Рео | |
|---|---|
 | |
47°14′52″ пн. ш. 0°8′53″ сх. д. / 47.24778° пн. ш. 0.14806° сх. д. | |
| Статус | Історична пам'ятка Франції |
| Статус спадщини | пам'ятка історії зареєстрованаd[1] |
| Країна |  Франція |
| Регіон | Центр |
| Розташування | https://www.google.com/maps?ll=47.24833,0.14778&spn=0.01,0.01&q=47.24833,0.14778&hl=uk Шато де Рео на Google Maps |
| Тип будівлі | замки Луари |
| Архітектурний стиль | ренесанс |
| Засновник | Жан Брісонне |
| Засновано | XI ст. |
| Будівництво | 1435 — 1485 |
| Сайт | chateaudesreaux.fr |
  Замок Шато де Рео (Франція) | |
 | |
 Замок Шато де Рео у Вікісховищі | |
Замок Шато де Рео розташований у муніципалітеті Шузе-сюр-Луар, у департаменті Ендр і Луара в регіоні Центр — Долина Луари. З 1930[2] року замок Рео внесений до переліку історичних пам’яток.
Замок Шато де Рео у XIV столітті належав Аморі По, згодом його власницею була Жанна Монтежан, графиня Сансер, Антуан де Брей, а також Жиль де Брі у 1455[3] році.
Зруйнований в XV столітті[4][5], замок був придбаний дідом Жана Брісонне, першим мером міста Тур[6].
Замок у сьогоднішньому вигляді був побудований на місці старого замку онуком Жана Брісонне, сином Гійома Брісонне[7].
У замку мешкав Тібо де Лонгжу[8], а згодом його нащадки, родина Таво[9].
Після шлюбу у 1595 році замок перейшов у власність родини де Ла Беродьєр.
Франсуа де Ла Беродьєр отримує замок у спадок, і в 1650 році продає його за 115 тисяч ліврів[9] письменнику, поету й автору-мемуаристу «Цікавих історій» Таллеману де Рео, який оселяється в ньому. Замок носить ім'я поета починаючи з 30 липня 1653 року, за клопотанням мемуариста та згідно дозволу наданому у патентному листі короля[10].
У Шато де Рео було відкрито картинну галерею (постійно діюча експозиція) присвячену темі жіночих і чоловічих ніжок під назвою «Ніжки жінок та чоловіків у мистецтві початку третього тисячоліття». Головною метою проекту є «спонукати майстрів пензля до творчих пошуків і просунути завдяки темі виставки головний сюжет творів».
До картинної галереї входять 760 робіт 530 художників із понад 40 країн. Картини були відібрані у підсумку міжнародного конкурсу, який було оголошено у 2007 році. Виставка була створена в рамках підготовки до святкування 600-тої річниці заснування Шато де Рео. Галерея сучасного мистецтва Замку Шато де Рео була нагороджена дипломом «За заслуги та відданість мистецтву» від Академії Mazarine. Виставка картин відкрита для індивідуальних і колективних відвідувань (у тому числі екскурсії з гідами) протягом усього року.
Відбір картин відбувався відповідно до чотирьох запропонованих варіантів головної теми:
- «Класичні чарівні» ніжки 3-ого тисячоліття
- Гумористичний або сатиричний погляд на сучасні ніжки
- Еволюція чоловічих ніжок до нашого часу
- Чотири ніжки двох осіб в одному творі
Серед великої кількості художників, які надіслали свої роботи, в експозиції взяли участь: Беатріс Ле Лімантур [Архівовано 24 жовтня 2014 у Wayback Machine.], Костянтин Алтунін[en], Анналіза Аванчіні [Архівовано 24 жовтня 2014 у Wayback Machine.], Хав'єр Азурдіа [Архівовано 16 травня 2014 у Wayback Machine.], Стефан Бюргер [Архівовано 18 грудня 2014 у Wayback Machine.], Жіслен Шират-Леонеллі [Архівовано 24 жовтня 2014 у Wayback Machine.], Сільвен Дез, Джованні Фачіоллі [Архівовано 24 жовтня 2014 у Wayback Machine.], Єва Феллнер [Архівовано 4 листопада 2014 у Wayback Machine.], Ольга Глумчер [Архівовано 17 грудня 2014 у Wayback Machine.], Мел Рамос[en], і багато інших митців.
Навколо замку Шато де Рео розбито великий парк з зеленими насадженнями. Тут представлені різні види дерев. Замок оточений ровом, заповненим водою, де плаває риба (карасі та коропи). Також на водній поверхні можна побачити птахів: чорних лебедів і диких качок.
-
Метелик у парку замку Шато де Рео -
Бузок у парку Жана Брісонне -
Верба у парку Жана Брісонне -
Парк замку Шато де Рео -
Лавка у парку Жана Брісонне -
Став у парку замку Шато де Рео
-
Замок Шато де Рео, вигляд з прилеглого парку -
Замок Шато де Рео. -
Замок Шато де Рео
- Офіційний сайт Шато де Рео українською мовою [Архівовано 25 травня 2016 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт художниці Беатріс Ле Лімантур [Архівовано 24 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт художника Хав'єр Азурдіа [Архівовано 16 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт художниці Жіслен Шират-Леонеллі [Архівовано 24 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт художника Сільвен Дез
- Офіційний сайт художника Джованні Фачіоллі [Архівовано 24 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт художниці Єва Феллнер [Архівовано 4 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт художниці Ольга Глумчер [Архівовано 17 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Інтернет-сторінка Галереї на сайті Шато де Рео [Архівовано 16 травня 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
- ↑ Base Mérimée PA00097691 Château des Réaux. Архів оригіналу за 31 жовтня 2014. Процитовано 31 жовтня 2014.
- ↑ Mémoires de la Société archéologique de Touraine [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] Société archéologique de Touraine. Série in 80, Volumes 31 à 32, 1883. (P.)
- ↑ Tallemant au château des Réaux. Архів оригіналу за 8 квітня 2012. Процитовано 20 жовтня 2014.
- ↑ L'intermédiaire des chercheurs et curieux [Архівовано 24 жовтня 2014 у Wayback Machine.] Volume 87, 1924. (P.)
- ↑ >Les Réaux [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] sur Histoire de France [Архівовано 17 жовтня 2014 у Wayback Machine.], 1996
- ↑ Châteaux "brique et pierre" en France [Архівовано 11 жовтня 2014 у Wayback Machine.] Par Josiane Sartre (P.)
- ↑ Fils de Mathieu de Longuejoue, et marié à Madeleine Briçonnet, fille de Jean.
- ↑ а б Le Grand dictionnaire historique [Архівовано 11 жовтня 2014 у Wayback Machine.] Par Louis Moréri, vol. 6, 1759. (P.)
- ↑ Manoirs et gentilshommes d'Anjou [Архівовано 11 жовтня 2014 у Wayback Machine.] André Sarazin, 1965. (P.)
