Заполярний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто Заполярний
рос. Заполярный
Герб Прапор
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Мурманська область
Муніципальний район Печензький район
Код ЗКАТУ: 47215503000
Код ЗКТМО: 47615103001
Основні дані
Час заснування 1956
Статус міста 1963
Населення 14 706
Площа 12 км²
Густота населення 43,74 осіб/км²
Поштові індекси 184430
Телефонний код +7 81554
Географічні координати: 69°25′ пн. ш. 30°48′ сх. д. / 69.417° пн. ш. 30.800° сх. д. / 69.417; 30.800Координати: 69°25′ пн. ш. 30°48′ сх. д. / 69.417° пн. ш. 30.800° сх. д. / 69.417; 30.800
Часовий пояс UTC+3, влітку UTC+4
Висота над рівнем моря 116 м
Вебсторінка zapadmin.ru
Мапа
Заполярний (Росія)
Заполярний
Заполярний

Заполярний (Мурманська область)
Заполярний
Заполярний

Мапа


CMNS: Заполярний у Вікісховищі

Заполя́рний (рос. Заполя́рный; норв. Zapoljarnyj) — місто (з 1963) в Печенезькому районі Мурманської області Росії. Центр і до травня 2020 року — єдиний населений пункт міського поселення Заполярний. Знаходиться за 103 км на північний захід від Мурманська.

Населення — 14 706 осіб (2020)[1]. Площа міста — 12 км².

Історія[ред. | ред. код]

Перше поселення на території міста було закладене в 1955 році геологами при будівництві Жданівського гірничо-збагачувального комбінату на базі Жданівського мідно-нікелевого родовища, відкритого в 1946 році. Датою заснування міста вважається 4 травня 1955 року. Місто будувалося трестом «Печенганікельбуд» і ленінградськими комсомольцями [2]. 20 квітня 1956 селище при комбінаті було включене в облікові дані і отримало найменування «Заполярний» (так як розташовувалося за полярним колом).

З кінця квітня 2020 року міське поселення скасовується у зв'язку з реоргранізацією Печензького муніципального району на Печензький муніципальний округ, закон про перетворення підписаний 24 квітня 2020 року.

Економіка[ред. | ред. код]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Чисельность постоянного населения РФ по МО на 1 января 2020 года. Росстат. Архів оригіналу за 24 листопада 2020.
  2. Печенга. Досвід краєзнавчої енциклопедії / Авт.-сост. В. А. Мацак. - Мурманськ, 2005, с. 136-142.