Нар'ян-Мар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто Нар'ян-Мар
рос. Нарьян-Мар

ненець. Няръяна мар

Coat of Arms of Naryan-Mar.png Flag of Naryan-Mar.png
Герб Нар'ян-Мара Прапор Нар'ян-Мара
NM collage.JPG
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Ненецький автономний округ
Міський округ Нарьян-Мар
Код ЗКАТУ: 11 111
Код ЗКТМО: 11851000001
Основні дані
Час заснування 1929 рік
Населення 25 151 (2020)
Площа 24 км²
Поштові індекси 166000
Телефонний код +7 81853
Географічні координати: 67°38′16″ пн. ш. 53°00′24″ сх. д. / 67.63777777780578049° пн. ш. 53.00666666669477678° сх. д. / 67.63777777780578049; 53.00666666669477678Координати: 67°38′16″ пн. ш. 53°00′24″ сх. д. / 67.63777777780578049° пн. ш. 53.00666666669477678° сх. д. / 67.63777777780578049; 53.00666666669477678
Часовий пояс UTC+4
Висота над рівнем моря 6.4 м
Водойма річка Печора
Міста-побратими * Норвегія Каутокейно (Норвегія)
Найближча залізнична станція Усінськ
Відстань
До залізничної станції: 420 км
Влада
Веб-сторінка adm-nmar.ru
Міський голова Белак Олег Онуфрійович [1]
Мапа
Нар'ян-Мар (Росія)
Нар'ян-Мар
Нар'ян-Мар

Нар'ян-Мар (Ненецький автономний округ)
Нар'ян-Мар
Нар'ян-Мар


CMNS: Нар'ян-Мар у Вікісховищі

На́р'ян-Мар (рос. На́рьян-Мар; нен. Няръяна мар — Червоне Місто) — адміністративний центр Ненецького автономного округу, Росія.

  • Місто розташоване на березі річки Печора, за 110 км від Баренцового моря
  • Нар'ян-Мар було засновано у 1929 році. У 1935 році йому було надано статус міста
  • Населення — 25,2 тис. осіб (2020).

Історія[ред. | ред. код]

Літописні джерела свідчать, що вже з XII століття район Нижньої Печори був добре відомим. Тут жили племена югра, печера, які здійснювали обмінну торгівлю з росіянами. В 1499 р. було засноване селище Пустозерськ. В XVIII—XIX століттях на берегах Печори появилися нові села: Великовисочне, Оксіно, Тельвіска, Куя, — жителі яких займались рибальством, полюванням, розведенням оленів.

В 1860-і роки арктичні дослідники капітан П. І. Крузенштерн, купець В. М. Латкін і купець М. К. Сидоров детально вивчили фарватер річки Печора й організували Печорську компанію, яка займалась експортом печорського лісу. М. К. Сидоров мріяв побудувати на Печорі морський порт, а також місто з назвою «Югорськ». Протягом 16 років він намагався отримати шість десятин землі для побудови порту, але земля йому не була відведена[2].

В 1892 р. на Печорі в селі Куя з'явився перший однорамний лісопильний завод промисловця А. М. Сибирякова, але незабаром лісозавод згорів. В 1897 р. на березі Городецького шара навпроти села Йокуша був зведений лісопильний завод швецького товариства «Альфред Лідбек і К°». Однак цей завод також був знищений пожежею.

З 1897 р. Товариством Архангельсько-Мурманського пароплавства започатковані морські рейси між Архангельськом і дельтою Печори (село Куя).

В 1903 р. на території сучасного Нар'ян-Мара засновано Печорський лісозавод[3] товариства «Стелла-Поляре», яке очолюав норвезький лісопромисловець Мартин Ульсен[4].

Економіка[ред. | ред. код]

Промисловість[ред. | ред. код]

  • Морський порт
  • Підприємства харчової промисловості
  • АО «Ненецкая нефтяная компания»
  • ОАО «Нарьян-Марсейсморазведка»
  • ОАО «Нарьян-Марский объединённый авиаотряд»
  • Газопровід від Васильківського родовища

Банки[ред. | ред. код]

В місті розташовані відділення банків:

  • «Сбербанк России»
  • «Московский индустриальный банк»
  • «Банк «Финансовая корпорация Открытие»
  • «ВТБ 24»

Торгівля[ред. | ред. код]

У місті діють підприємства торгівлі російських мереж:

  • «DNS»
  • «Евросеть»
  • «Связной»
  • «Л’Этуаль»
  • «585*Золотой»
  • «Аскона»
  • «33 пингвина»
  • «Sela»
  • «Бристоль»
  • «Позитроника»

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Будівля адміністрації Ненецького автономного округа
  • Ненецький краєзнавчий музей
  • Будинок Шевельових[5] (Музей-заповідник «Пустозерськ»)
  • Будівля головпочтамта
  • Пам'ятник до 500-річчя Пустозерська
  • Літак капітана Тарасова
  • Палац культури «Арктика»
  • Пам'ятник екіпажу буксирного пароплава «Комсомолець»
  • Пам'ятник «Подвигу участників оленно-транспортних батальйонів»
  • Богоявленський собор
  • Свято-Казанський храм (Православна поморська церква)
  • Пам'ятник Нар'ян-Марським портовикам
  • Обеліск Перемоги
  • Пам'ятник Леніну

Транспорт[ред. | ред. код]

Авіаційний[ред. | ред. код]

Центр міста сполучений з аеропортом автомобільною дорогою загального користування федерального значення А381. Аеропорт Нар'ян-Мара приймає літаки Ан-24, Ан-26, Ан-12, Ту-134, Як-40, Як-42, Іл-18, Boeing 737, ATR 42, вертольоти усіх типів.

Міський[ред. | ред. код]

З 1955 р. в місті діє автобусний транспорт, який зараз обслуговує 9 маршрутів.

Таксі[ред. | ред. код]

В місті діють таксі «Альфа», «Тройка», «Метро», «НМ-такси», а також сервіси Яндекс.Такси, InDriver.

Міжміські сполучення[ред. | ред. код]

З 1991 по 2008 р. здійснювалось будівництво дороги Нар'ян-Мар — Усинськ протяжністю 386 км, яке було зупинене через відсутність фінансування. В 2016 р. роботи були відновлені[6][7].

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат На́р'ян-Мар
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 2,7 2,8 7,9 14,2 27,8 33,4 33,9 30,8 23,9 17,2 6,5 3,0 33,9
Середній максимум, °C −13,2 −12,8 −6,6 −2 4,7 14,1 18,8 14,7 9,3 1,6 −6,5 −10,1 1,0
Середня температура, °C −17,2 −16,9 −10,9 −6,6 0,6 8,8 13,5 10,5 5,8 −0,8 −9,6 −14 −3,1
Середній мінімум, °C −21,7 −21,4 −15,5 −11,2 −2,7 4,7 9,2 7,1 3,0 −3,3 −13,2 −18,3 −6,9
Абсолютний мінімум, °C −47,4 −46,5 −45,4 −36,3 −23,7 −7,2 0,0 −4,3 −7,8 −26,4 −40,2 −47,6 −47,6
Норма опадів, мм 29 24 26 29 37 48 55 70 60 52 37 36 503
Кількість сонячних годин 6,0 47,0 128,0 200,0 187,0 248,0 264,0 160,0 98,0 52,0 13,0 1,0
Кількість дощових днів 3 2 3 7 14 20 20 25 24 16 6 4
Кількість сніжних днів 24 22 23 17 11 2 0 0 1 12 20 24
Вологість повітря, % 82 82 81 78 76 72 75 83 86 88 87 84

Нарьян-Мар у мистецтві[ред. | ред. код]

Пісня "Нарьян-Мар, мой Нарьян-Мар" написана в 1964 р. на слова Інни Кашежевої, музика Григорія Пономаренка. Галина Шалькова стала першою виконавицею пісні[8]. Надалі пісня набула популярності у виконанні Катерини Шавріної і Кола Бельди[9].

Фргамент першого куплета і приспів пісні:

«
В небе зори алеют,
Полыхают вдали,
Будто солнце олени
На рогах принесли.
Нарьян-Мар, мой Нарьян-Мар —
Городок не велик и не мал.
У Печоры у реки,
Где живут оленеводы
И рыбачат рыбаки.
«

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Олег Белак вступил в должность главы Нарьян-Мара. Архів оригіналу за 15 березень 2017. Процитовано 14 березень 2017. 
  2. Микрорайон Центральный. Общественно-политическая газета Ненецкого АО - Няръяна вындер. 2017-07-18. Процитовано 2019-03-31. 
  3. Няръяна вындер. Выпуск от 7 февраля 2013 г. old.nvinder.ru. Процитовано 2019-03-31. 
  4. Ненецкий автономный округ. Энциклопедический словарь. — М. : Аванта+, 2001. — С. 304. — ISBN 5-8483-0040-2.
  5. Стендовая выставка "Дом Шевелёвых" (ru). pustozersk-nao.ru. Процитовано 2019-03-31. 
  6. М. Семёнова (31 мая 2016). Дорогу Нарьян-Мар-Усинск достроят частями. Новости НАО. Архів оригіналу за 2017-02-11. Процитовано 2017-02-09. 
  7. Строительство III участка дороги Нарьян-Мар – Усинск может начаться уже в этом году. УсинскОнлайн. 2 июня 2016. 
  8. "Няръяна вындер" 75-76 (18620-18621). old.nvinder.ru. Процитовано 2019-03-31. 
  9. Песня «Нарьян-Мар, мой Нарьян-Мар» зазвучит в Лондоне. Региональный портал НАО info83.RU. Процитовано 2019-03-31. 

Література[ред. | ред. код]

  • А. В. Чупров Нарьян-Мар. Заполярная столица: альбом. — Архангельск: Издательский дом «СК», 2004 — С. 216. — ISBN 5-901992-06-7.
  • В. Ф. Толкачев Ненецкий край: сквозь вьюги лет: очерки, статьи, документы. — Архангельск ПомГУ, 2000. — С. 614. — ISBN 5-88086-187-2.
  • Путешествия П. И. Крузенштерна к Северному Уралу в 1874—1876 годах. Для исследования водяного сообщения между притоками Печоры и Оби. «Славянская печатня» (И. В. Вернадского). Санкт-Петерубург. 1879.

Посилання[ред. | ред. код]