Ігарка
| місто Іґарка | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| ’’Игарка’’ | |||||
| |||||
.jpg)
| |||||
| Країна |  Росія
| ||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Красноярський край | ||||
| Муніципальний район | Туруханський район | ||||
| Код ЗКАТУ: | 04 417 | ||||
| Код ЗКТМО: | 04654117001 | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування | 1929 | ||||
| Статус міста | 1931 | ||||
| Населення | ▼ 5648 (2013)[1] | ||||
| Площа | 20 км² | ||||
| Поштові індекси | 663200 | ||||
| Телефонний код | +7 39172 | ||||
| Географічні координати: | 67°28′00″ пн. ш. 86°34′00″ сх. д. / 67.4666666666947776320739649° пн. ш. 86.5666666666947861585867940° сх. д.Координати: 67°28′00″ пн. ш. 86°34′00″ сх. д. / 67.4666666666947776320739649° пн. ш. 86.5666666666947861585867940° сх. д. | ||||
| Часовий пояс | +7 | ||||
| Висота над рівнем моря | 20 м | ||||
| Влада | |||||
| Вебсторінка | igarkacity.info | ||||
| Міський голова | Сорокин Виктор Васильевич(рос.) | ||||
| Мапа | |||||
  Іґарка  Іґарка | |||||
|
| |||||
|
| |||||
Іґа́рка — місто (з 1931) районного підпорядкування в Туруханському районі Красноярського краю Росії.
Населення — 5,346 осіб (2014).[2]
Місто розташоване на березі Ігарської протоки Єнісею (від гирла річки до Іґарки 685 км), за 1,360 км на північ від Красноярська по прямій (відстань по Єнісею — 1,740 км). Знаходиться за 163 км північніше полярного кола, у зоні поширення вічної мерзлоти.
На терені міста розташовано порт, доступний для морських суден з Єнісейської затоки, є також Аеропорт Ігарка, який використовують для перевезення вантажів і робочих вахт на нафтові родовища. Ігарка як морський порт працює з 1928 року.
За 130 км на північний захід від Ігарки знаходиться й активно розробляється Ванкорське нафтогазове родовище, яке в серпні 2009 року дало промислову нафту.
За 80 км на північний схід від Ігарки розташована Усть-Хантайська ГЕС, за 90 км на південний схід — Курейська ГЕС. Планується будівництво Нижньо-Курейської ГЕС.
Історичний нарис[ред. | ред. код]
_(1977).png)
Згідно з однією з версій, свою назву місто отримало за ім’ям протоки, на якій розташоване. Протока, своєю чергою, названа за ім’ям місцевого рибалки Єгора Ширяєва, ім'я якого місцеві мешканці перетворили з «Єгорки» в «Ігарка». Однак, факт існування людини з подібним ім'ям не зафіксовано в жодному з історичних документів.
Згідно з іншою версією, яку вперше висловив краєзнавець Адольф Вахмістрів, назву спершу дали річці Іґарка, лівій притоці річки Єнісей. Походження назви річки, можливо, від мови зниклих корінних народів, споріднених сучасним кетами. Згідно з дослідженнями А. В. Вахмістрова, річку Іґарку був наніс уперше на мапу Петро Чичагов у 1725 р.[3]
Ігарську протоку вперше описали та нанесли на мапу в ході Великої північної експедиції в 1740 р. Федір Мінін і Харитон Лаптєв.
Клімат[ред. | ред. код]
| Клімат Ігарки | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | |
| Абсолютний максимум, °C | 1,2 | 0,7 | 7,2 | 13,3 | 27,8 | 33,6 | 34,0 | 31,3 | 24,8 | 14,6 | 3,1 | 1,0 | |
| Середній максимум, °C | −23,2 | −20,1 | −10,4 | −2,7 | 4,2 | 16,5 | 21,2 | 17,1 | 9,1 | −2,6 | −16,1 | −21 | |
| Середня температура, °C | −27,2 | −24,7 | −16,4 | −9 | −0,6 | 10,9 | 15,6 | 12,3 | 5,3 | −5,7 | −20,1 | −24,9 | |
| Середній мінімум, °C | −31,5 | −29,1 | −21,7 | −14,7 | −4,8 | 6,2 | 10,7 | 8,3 | 2,3 | −8,5 | −24,1 | −29,1 | |
| Абсолютний мінімум, °C | −55,2 | −54,8 | −51,8 | −42,8 | −29,1 | −9 | −0,7 | −3,9 | −14,3 | −38,9 | −49,5 | −55,5 | |
| Норма опадів, мм | 34 | 31 | 35 | 34 | 36 | 57 | 52 | 71 | 56 | 64 | 49 | 45 | |
Примітні пам’ятки міста[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]
- Історія м. Ігарка 1930-х — 1990-і роки(рос.)
- Суд по телеграфу (з історії Ігарки)(рос.)
- Ігарка в енциклопедії «Моє місто» [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- Заполярний архів фотографій. Ігарка — Снєжногорськ
- Заполярний архів подій. Ігарка — Снєжногорськ(рос.)
- Інформаційний ресурс міста Ігарка. [Архівовано 2 квітня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
- Авторський блог Валентини Гапєєнко [Архівовано 2 жовтня 2013 у Wayback Machine.] — Матеріали о Ігарці, Туруханському районі і півночі Красноярського краю.(рос.)
- Фотографії міста і експонатів Музею вічної мерзлоти. Користувач: Бухвалов_. Дата світлин: 2008 рік [Архівовано 3 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Фотографії міста і Музею вічної мерзлоти. Автори: СкиталецЪ, Merlin. Дата світлин: 2008 рік
- Фотографії Ігарки. МИХАИЛ ДЕНИСОВ
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Красноярскстат. Архів оригіналу за 12 травня 2009. Процитовано 28 вересня 2013.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ (рос.) Авторський блоґ Валентини Гапеєнко. Матеріали про Іґарку, Туруханський район і північ Красноярського краю. [Архівовано 2 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
| |||||
| ||||||||||
|
