Печенга (смт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто Печенга
рос. Печенга
Герб Печенга.svg Flag of Pechenga (Murmansk oblast).png
Герб міста Прапор міста
Печенга. Июнь 2015 г. - panoramio.jpg
Розташування міста Печенга
Карта розташування міського поселення Печенга
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Мурманська область
Муніципальний район Печензький район
Код ЗКАТУ: 47 215 562
Код ЗКТМО: 47615162051
Основні дані
Статус міста 1945
Населення 2910 осіб (2010)
Площа 150,55 км²
Поштові індекси 184410
Телефонний код +7 81554
Географічні координати: 69°33′14″ пн. ш. 31°13′36″ сх. д. / 69.5538888889167879° пн. ш. 31.22666666669477920° сх. д. / 69.5538888889167879; 31.22666666669477920Координати: 69°33′14″ пн. ш. 31°13′36″ сх. д. / 69.5538888889167879° пн. ш. 31.22666666669477920° сх. д. / 69.5538888889167879; 31.22666666669477920
Часовий пояс UTC+4
Висота над рівнем моря м
Водойма річка Печенга
Схема міста
Схема міста
Влада
Міський голова Тимохін Дмитро Іванович


CMNS: Печенга у Вікісховищі

Печенга (Petzinka A.) на карті 1667 а «Svecia, Dania et Norvegia»
Картина К.  О.  Коровіна «Струмок Святого Трифона. Печенга», 1894 рік

Печенга19201944 Петсамо, фін. Petsamo) — селище міського типу в Печензькому районі Мурманської області. Входить в однойменне міське поселення. Розташоване на річці Печенга, за 100 км на північний захід від Мурманська, неподалік від Печензької губи Баренцевого моря.

Населення селища — 2910 осіб (2010 рік). На відміну від району, офіційних символів у селища немає.

Історія[ред. | ред. код]

Рання історія[ред. | ред. код]

У районі Печенга жили саами.

У Росії Печенга стала відома після того, як в 1532 — 1533 роках, з благословення Новгородського архієпископа Макарія, преподобний Трифон Печензький побудував православний храм і заснував на річці Печензі монастир в ім'я Святої Трійці, для навернення місцевих жителів у православну віру. Через півстоліття, у 1589 році шведи зруйнували монастир. Потім, за указом царя Федора Іоанновича, монастир перенесли за річку Колу «проти острогу на острові». А на місці зруйнованого монастиря побудували церкву імені преподобного Трифона, страны северныя просветителя, Печенгского чудотворца, а над могилою святого — храм Стрітення Господнього. 1764 у монастир був закритий, в 1885 у відновлений «для протидії пропаганді католиків, лютеран та розкольників і для поширення православ'я серед лопарів».

Селище входило спершу до складу Архангелогородської губернії, а пізніше — Архангельського краю (губернії).

Під час першої світової війни порт Ліїнахамарі неподалік мав велике значення для економіки Фінляндського князівства та Росії через німецьку загрозу на Балтійському морі.

У складі Фінляндії[ред. | ред. код]

За підписаним в 1920 році Тартуським мирним договором, по завершенні першої радянсько-фінської війни (1918—1920) район навколо Печенги відходив до Фінляндії. В 1921 році у районі були знайдені родовища нікелю, у 1934 оцінені в п'ять мільйонів тонн. У 1935 році почався видобуток нікелю французькими і канадськими компаніями. Це мало важливе значення для економіки Фінляндії.

У 1931 закінчено будівництво дороги між Печенгою і містом Соданкюля, розпочате в 1916. Це привернуло в район Печенги туристів, так як тут знаходився єдиний на той час фінський порт на Баренцевому морі, до якого можна було добратися на автомобілі.

Радянсько-фінська війна 1939—1940[ред. | ред. код]

Під час радянсько-фінської війни 1939—1940 СРСР зайняв район Печенги, проте після закінчення війни повернув його Фінляндії, за винятком західної частини півострова Рибачого. Згідно з деякими точкам зору, це було зроблено через можливі ускладнення з урядами країн, які вели видобувну діяльність в районі (концесію на рудник мав англо-канадський нікелевий трест); за іншою версією, у результаті війни СРСР придбав лише невеликі території, в основному необхідні для захисту від вторгнення.

Друга світова війна[ред. | ред. код]

Починаючи з 1941, Печенга використовувалася німецькими військами та їх фінськими союзниками для атак на Мурманськ. В результаті Петсамо-Кіркенеської операції 1944, Печенга була зайнята Червоною Армією, а потім, на підставі угоди про перемир'я, 19 вересня 1944 увійшла до складу Мурманської області РРФСР.

Повоєнна та сучасна Печенга[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 27 листопада 1945 Печенга була віднесена до категорії робочих селищ.

Після війни видобуток корисних копалин в районі було розширено, що негативно позначилося на навколишньому середовищі. Безпосередньо селище Печенга за радянських часів розвивалося навколо військових частин, і, в основному, управлялося військовими.

У 1990-2000-ні роки Печенга і прилеглі селища, де знаходяться військові частини, прийшли в занепад. У них існують проблеми з забезпеченням комунальними послугами.

Влада в селищі була нещодавно передана цивільним структурам, проте велика частина житла і побутових об'єктів досі належить військовим.

Уродженці[ред. | ред. код]

Населення[ред. | ред. код]

Чисельність населення[ред. | ред. код]

Рік 1959 1970 1979 1989 2002 2010
Чисельність 3458 2576 2084 2671 2959 2910

Транспорт і промисловість[ред. | ред. код]

  • Працює ТОВ нафтова компанія «Севнефть».

Інші установи[ред. | ред. код]

  • МОУ «Середня загальноосвітня школа № 5»
  • Будинок офіцерів Печензького гарнізону
  • Військові частини номер 28833, 28984, 55491, 08275, 01480, 32205
  • Федеральне державне медичне установа Міноборони РФ «Військовий шпиталь — військова частина 28546»
  • Дочірнє унітарне підприємство «360 Відділ торгівлі» Федерального державного підприємства Управління торгівлі Північного Флоту Міноборони РФ
  • Трифонов-Печензький чоловічий монастир Мурманської і Мончегорської Єпархії РПЦ

Посилання[ред. | ред. код]