Заруддя (Збаразька міська громада)
| село Заруддя | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Тер. громада | Збаразька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040150160094610 |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1564 |
| Населення | 767 |
| Територія | 1.290 км² |
| Густота населення | 594.57 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47333 |
| Телефонний код | +380 3550 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°47′28″ пн. ш. 25°44′2″ сх. д. / 49.79111° пн. ш. 25.73389° сх. д. |
| Найближча залізнична станція | Збараж |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47302, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Збараж, вул. Б. Хмельницького, 4 |
| Карта | |
  Заруддя | |
 Заруддя | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Зару́ддя — село в Україні, у Збаразькій міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. До 2020 центр сільської ради, якій були підпорядковані села Витківці та Олишківці. До села приєднано хутори Підліски і Шукайводи.
Розташоване обабіч автошляху Тернопіль–Кременець, за 16 км від районного центру і 7 км від найближчої залізничної станції Карначівка. Через село проліг автошлях Брест–Тернопіль–Чернівці. Територія — 3,29 кв. км. Дворів — 196. Населення — 735 осіб (2014 р.).
Перша письмова згадка — 1564 р.; заснували сини Олександра Михайловича Вишневецького. Назва, ймовірно, від місця розташування — за рудою (руда — заплава річки, поросла травою). 10 липня 1565 р. Єловицькі поскаржилися на князів Михайла, Максима та Олександра Вишневецьких, які заснували на їхніх землях 4 поселення, у тому числі с. Заруддя. 1571 р. поселення спалили татари.
Відомо, що 1583 р. Заруддя належало до Колодненського замку (нині — с. Колодне Збаразького району) К. Острозького. Неодноразово згадане у документах в 17 ст., зокрема у 1651 році. Наприкінці 19 ст. в селі — 96 будинків, 811 жителів. У 1911 р. проживало 607 осіб, функціонували волосне управління, однокласна школа та горілчана крамниця.
Протягом 1921—1933 рр. село — центр ґміни. Діяла філія «Просвіти» та інших товариств, а також кооператива і хор. Протягом 1933—1939 рр. село належало до ґміни Колодне.
Під час німецько-радянської війни в Червоній армії загинули або пропали безвісти близько 49 уродженців Заруддя. В ОУН і УПА перебували, загинули, репресовані, симпатики — 38 осіб; у тому числі учасник антирадянського повстання в грудні 1939 р. у Збаражі Я. Казнодій.
У липні 1943 р. сотня УПА напала на німецький гарнізон, який базувався в селі й заволоділа зброєю. 14 червня 1947 р. вояки УПА роззброїли 17 «стрибків»; 27 листопада того ж року ліквідували начальника пожежної команди м. Кременця і голову правління місцевого колгоспу.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», село увійшло до складу Збаразької міської громади[1].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Збаразького району, село увійшло до складу новоутвореного Тернопільського району[2].
Є церква Різдва Пресвятої Богородиці (1874 р.; дерев'яна, збудована на місці старої кінця 16 ст.; 2007—2009 рр. реставрована, розписав В. Федак), каплиця Покрови Пресвятої Богородиці (2013 р.). Споруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1967 р.); встановлено пам'ятний хрест, споруджений пам'ятник Небесній сотні (2014 р.).
У селі діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, амбулаторія загальної практики та сімейної медицини, геріатричне відділення, відділення зв'язку, млин, 5 крамниць; земельні паї орендують ПАП «Добрий самарянин», ПМП «Імпульс» і ТОВ «Олишківецьке». Не діють уже бібліотека, клуб, аптека, дитячий садочок.
Село розташоване на території наддністрянського (опільського) говору. До «Наддністрянського реґіонального словника» внесено такі слова та фразеологізми, вживані у Зарудді: груба («кімнатна грубка»), ґаблі («сапа»),санина («полоз у санях»), стріха («горище над хатою»), люхта («челюст (печі)»).
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 746 | 97.26% |
| російська | 19 | 2.48% |
| білоруська | 1 | 0.13% |
| інші/не вказали | 1 | 0.14% |
| Усього | 767 | 100% |
- Іван Горбатий — поет, журналіст.
- Сергій Долгіх (1980—2014) — військовослужбовець 128-ї гірсько-піхотної бригади, учасник АТО[4][5].
- Михайло Пінчак — поет, журналіст
- Роман Стецюк (1998—2022) — український футболіст, військовик, учасник російсько-української війни[6].
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Тернопільщина попрощалась з Сергієм Долгіх. Тернопіль сьогодні. субота, 22 листопада 2014 р. Процитовано 12 жовтня 2022.
- ↑ Долгіх Сергій Володимирович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 14 квітня 2024.
- ↑ Терлюк, І. У Тернополі попрощалися із загиблим військовим Романом Стецюком [Архівовано 10 березня 2022 у Wayback Machine.] // Суспільне Новини. — 2022. — 8 березня.
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
- Мельничук Б., Уніят В. Заруддя // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 263—264. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Zarudzie (3) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 426. (пол.)
- Zarudzie (3) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 427. (пол.)
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |