Очікує на перевірку

Збігнєв Куртич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Куртич.
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Збігнєв.
Збігнєв Куртич
пол. Zbigniew Kurtycz
Зображення
Зображення
Збігнєв Куртич.
Основна інформація
Дата народження16 травня 1919(1919-05-16)
Місце народженняЛьвів
Дата смерті30 січня 2015(2015-01-30) (95 років)
Місце смертіВаршава
ПохованняПовонзківський цвинтар
ГромадянствоПольща Польща→
СРСР СРСР→Польща Польща
Національністьполяк
Професіяспівак, гітарист, композитор
Інструментигітара
Жанрджаз, рок-н-рол, авторська пісня, естрада
Нагороди
Орден Відродження Польщі (Великий Хрест)
Орден Відродження Польщі (Великий Хрест)
Хрест Заслуги (Польща)
Хрест Заслуги (Польща)
Заслужений діяч культури Польщі
Заслужений діяч культури Польщі
У шлюбі зBarbara Dunind
CMNS: Файли у Вікісховищі

Збі́ґнєв Ку́ртич (пол. Zbigniew Kurtycz; 16 травня 1919, Львів — 30 січня 2015[1], Варшава) — польський співак, гітарист і композитор.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї Мєчислава Куртича — диригента львівського оркестру мандоліністів «Hejnał» («Гейнал»).

Спочатку навчався від батька гри на скрипці, але згодом вибрав головним інструментом гітару. Виступав у багатьох музичних групах.

Був гравцем львівського футбольного клубу «Поґонь» і 1937 року в його складі здобув друге місце на чемпіонаті Польщі з футболу серед юніорів.

За радянських часів виступав у львівському театрі-ревю Фелікса Конарського «Ref-Rena» («Реф-Рена», тобто «При-Спів»)[2].

Разом із художнім ансамблем Третьої карпатської стрілецької дивізії був у складів Другого польського корпусу Владислава Андерса[3].

У 1946 році Куртич переїхав до повоєнної Польщі. Співав джазові, рок-н-рольні й естрадні твори. Його найбільшим хітом стала пісня «Cicha woda» («Тиха вода»), яку як автор музики виконав першим[4]. Українською мовою ця пісня відома під назвою «Диво-річка» на слова Володимира Мельникова, яку виконує Людмила Бурміцька.[5] Куртич написав музику, зокрема, до пісень «Jadę do ciebie tramwajem» («Їду до тебе трамваєм», слова Януша Одровонжа) і «Wołam cię» («Кличу тебе», слова М. Валевського). З 1966 року він виступав у дуеті з дружиною Барбарою Дунін. Збіґнєв Куртич співпрацював з Польським радіо, виступав у програмі «Podwieczorek przy mikrofonie» («Підвечірок біля мікрофона»), записав кілька альбомів, виступав за кордоном. Після смерті вокаліста Юліана Штатлера керував варшавською музичною кав'ярнею «Pod Gwiazdami» («Під зірками»)[4].

Збігнєв Куртич помер 30 січня 2015 року. Похорон відбувся 5 лютого 2015 у Варшаві. Музиканта поховали в колумбарії на Повонзківському цвинтарі.

Нагороди і відзнаки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Zbigniew Kurtycz. Nekrologi (пол.). wyborcza.pl. 4 лютого 2015. Процитовано 9 лютого 2015.
  2. ↑ Grzegorz Hryciuk, Polacy we Lwowie 1939—1944, Warszawa 2000, s. 112.
  3. ↑ Fonosfera. Historia muzyki w Polsce — rok 1958. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 листопада 2015.
  4. ↑ а б Dąbrowski, Wojciech. Zbigniew Kurtycz (PDF). Spotkania z piosenką. Процитовано 28 листопада 2012.
  5. ↑ Сайт «Українські пісні», біографія Збігнева Куртича. Архів оригіналу за 14 червня 2017. Процитовано 15 жовтня 2016.
  6. ↑ Głos Festiwalu 6/2006, 4 listopada 2006 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2015. Процитовано 28 листопада 2015.
  7. ↑ Monitor Polski, 2000, № 5, поз. 99. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 28 листопада 2015.
  8. ↑ Medale zasłużony kulturze "Gloria Artis" dla wybitnych polskich artystów. mkidn.gov.pl. 14 grudnia 2007.

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Збігнєв_Куртич&oldid=41644066